Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №932/12925/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №932/12925/24

Суддя: Халаджи О. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4780/26 Справа № 932/12925/24 Суддя у 1-й інстанції - Салькова В. С. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Халаджи О. В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 13 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПХУ Україна», про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування (суддя першої інстанції Салькова В.С., повний текст рішення складений 14.01.2026 року), -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2024 року ПрАТ «СК «АРКС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, в якому просила стягнути із відповідачки, як винуватиці ДТП, на свою користь суму відшкодування залишку виплаченого страхового відшкодування у розмірі 37 552,44 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Дніпра від 13 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «АРКС» відмовлено.

Із вказаним рішенням суду не погодилось ПрАТ «СК «АРКС» та подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи.

З посиланням на доводи аналогічні доводам позовної заяви зазначає, що в результаті ДТП, яке відбулось 10.09.2019 року з вини ОСОБА_1 , транспортному засобу автомобіля SKODA, д/н НОМЕР_1 було завдано матеріальні збитки у розмірі 92 219,39 грн., які позивач, як страхових останнього у повному обсязі відшкодував. Враховуючи те, що страховик відповідачки здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 54 666,95 грн., вважають що вони мають право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням (92 219,39 – 54 666,95 =37 552,44 ).

Враховуючи наведене просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 13 січня 2026 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В даній справі ціна позову становить 37 552,44 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3 328х30 =99 840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2019 у справі №932/14552/19 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України за те, що 10.09.2019 о 09-30 вона, керуючи автомобілем HYUNDAI, д/н НОМЕР_2 , на перехресті Запорізького шосе та пров. Джинчарадзе в м. Дніпрі при зміні напрямку руху не впевнилася в безпеці та вчинила зіткнення з автомобілем SKODA, д/н НОМЕР_1 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.4).

Автомобіль SKODA, д/н НОМЕР_1 , 2014 року випуску, належить ОСОБА_2 та був застрахований договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО 5+» у АТ «СК «АХА Страхування» страхувальником ТОВ «СМАРТПАК» 06.02.2019 (а.с.5-13).

25.09.2019 ОСОБА_2 подано до ПрАТ «СК «АРКС» заяву про подію та на виплачу за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу за фактом ДТП 10.09.2019 (а.с.14-16).

Пошкодження автомобіля SKODA, д/н НОМЕР_1 , зафіксовані Актом огляду транспортного засобу у справі №1.003.19.0016782 від 19.09.2019 (а.с.17-18).

20.09.2019 ФОП ОСОБА_3 виставлено рахунок на оплату за замовленням №296м на ремонт автомобіля SKODA, д/н НОМЕР_1 , на суму 92219,39 грн (а.с.19), надана ремонтна калькуляція на вказану суму (а.с.20-23).

Страховий акт №ARX2502274 від 27.09.2019 та рахунок на суму 93319,39 грн затверджений директором Центру виплат м. Дніпра АТ «СК «АРКС» (попередня назва – СК «АХА Страхування») (а.с.24-25).

Розрахунок страхового відшкодування відображає вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку ФОП ОСОБА_3 в сумі 92219,39 грн (а.с.26).

30.09.2019 платіжним дорученням №600707 ПрАТ «СК «АРКС» на рахунок ФОП ОСОБА_3 сплачено 92219,39 грн страхового відшкодування без ПДВ (а.с.27).

25.11.2019 АТ «СК «АРКС» звернулося до АТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу, в якій просило відшкодувати в порядку регресу 92219,39 грн з приводу страхової події від 10.09.2019 відповідно до полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів АМ/009304599 (а.с.65).

Платіжним дорученням №48889 від 10.11.2020 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило АТ «СК «АРКС» 54666,95 грн страхового відшкодування в порядку регресу з призначенням платежу: за страх. ОСОБА_1 АМ9304599 (потерп. ОСОБА_2 ) у справі №10296/18/ЦВ від 25.11.2019 без ПДВ дог. АМ9304599 від 19.06.2019 (а.с.28).

Згідно з полісом АМ009304599, який діяв станом на 10.09.2019, у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» була зареєстрована цивільна відповідальність власника транспортного засобу HYUNDAI, д/н НОМЕР_2 , з лімітом за шкоду майну 100000,00 грн та нульовою франшизою (а.с.29).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування заявлених позивачем витрат не може бути покладене на відповідача з огляду на те, що відповідачем застраховано свою відповідальність в межах 100000,00 грн, отже, сума в розмірі 37552,44 грн відшкодування шкоди, завданої ДТП, яка недоплачена позивачеві страховиком відповідача, покривається лімітом страхового відшкодування, а відповідно вона повинна бути покладена саме на страхову компанію, яка взяла на себе зобов`язання з відшкодування шкоди, завданої власником транспортного засобу HYUNDAI, д/н НОМЕР_2 , власникові автомобіля SKODA, д/н НОМЕР_1 ..

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою

Відповідно до ст. 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.

Згідно положень ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Звертаючись до суду із позовом страхова зазначала, що має право на стягнення з відповідача несплаченої його страховою суми відшкодування.

Однак, як зазначалось вище та встановлено судом сума 92 219,39 грн, яка підлягала відшкодуванню, страховою відповідача, повністю покривається лімітом страхової відповідальності зазначеної в полісі обов`язкового страхування (100 000 грн.)

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо недоведеність вимог позивача до ОСОБА_1 є такими що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не має.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 37 552,44 грн. що менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Дніпра від 13 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: О.В. Халаджи

А.В. Гапонов

Л.П. Никифоряк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua