Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №215/7946/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7583/26 Справа № 215/7946/25 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Камбул М.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

У вересні 2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №101325171 від 02.08.2021 в розмірі 22125 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., і витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки останній не виконує умови договору.

В обґрунтування позову вказує, що 02.08.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту № 101325171. Дана заява знаходиться у власному кабінетів на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проєкт цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021р. із ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного документа Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 29.10.2021 було укладено Договір відступлення права вимоги №11Т згідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 101325171 від 02.08.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача..

Відповідач не виконав покладені обов`язки, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно Договору відступлення права вимоги становить у розмірі 22125 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 16125 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення у справі про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд 1-ї інстанції відмовляючи в задоволені позову дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено факту укладення договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН», первісний кредитор) та відповідачем та факту підписання останнім договору.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, 02.08.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: https://miloan.ua/ , відповідачем подано заявку на отримання кредиту № 101325171. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Таким чином, відповідачу було направлено від ТОВ «МІЛОАН» електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021 (далі Кредитний договір), одноразовий ідентифікатор J52528, при введенні якого Відповідач підтверджує прийняття умов договору, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у Розділі 6 Кредитного договору «Порядок укладення договору». Щодо зазначення одноразового ідентифікатора (далі - ЕПІ), повідомляємо, що файл із зашифрованим електронним підписом було завантажено разом із позовною заявою через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд». Разом з тим, при відкритті або перегляді відповідного файлу безпосередньо в особистому кабінеті підсистеми «Електронний суд» у форматі для перегляду, а також під час його друкування, інформація про електронний підпис не відображається, що зумовлено технічними особливостями відображення таких файлів та вимогами щодо збереження конфіденційності даних.

PDF-файл договору, який міститься в матеріалах справи як додаток до позовної заяви, у разі його завантаження на пристрій (не для перегляду у підсистемі «Електронний суд», а саме збереження файлу) та подальшого відкриття за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з PDF файлами, надає можливість переконатися у наявності накладеного електронного підпису. Крім того, у зазначеному файлі міститься одноразовий ідентифікатор підпису, який візуалізується на першому аркуші договору про споживчий кредит, що підтверджується зображенням, доданим до цієї апеляційної скарги - мал. 1. Також зазначив, що при відкритті вказаного PDF-файлу за допомогою програмного забезпечення Adobe Acrobat Reader у його змісті коректно відображається інформація про накладений електронний підпис, зокрема відомості про одноразовий ідентифікатор підпису. Зазначене наочно підтверджується знімком екрана, наведеним на мал. 2, на якому відображено відповідні відомості на першому аркуші договору про надання споживчого кредиту. Зображення, надані разом з апеляційною скаргою, не є новими доказами у справі, а подаються виключно з метою роз`яснення порядку відображення електронного підпису одноразовим ідентифікатором у електронному файлі Кредитного договору. При цьому на паперовій копії електронного доказу - Кредитного договору - відображення такого підпису технічно відсутнє, у зв`язку з чим апелянт змушений додатково надати зазначені зображення для наочного підтвердження способу його візуалізації в електронному файлі.

Відповідачем не було надано достатніх доказів, які безсумнівно підтверджували, що ОСОБА_1 не здійснював жодних дій або не давав своєї згоди на укладення кредитного договору, а також не отримував кошти на картковий рахунок. Також, відсутні будь-які допустимі докази щодо спростування укладання ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021 з ТОВ «МІЛОАН», як і відсутні докази на підтвердження факту, що персональні дані відповідача (РНОКПП, реквізити банківської картки, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено вивченням матеріалів цивільної справи 02.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 101325171, шляхом підписання електронним підписом. Відповідно до Кредитного договору погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме сума кредиту в розмірі 5000 грн.; строк кредитування на 15 днів з 02.08.2021 по 17.08.2021; комісія за надання кредиту - 1000 грн., нараховується за ставкою 20.0 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом - 1125 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що також узгоджується з умовами паспорту споживчого кредиту (а.с. 19-23, 24).

В Анкеті-заяві на кредит №101325171 від 02.08.2021 сторони узгодили, що строк кредиту становить 15 днів з 02.08.2021, дата повернення кредиту 17.08.2021 загальна сума до повернення складає 7125 грн., з яких комісія за надання кредиту - 1000 грн., проценти за користування кредитом - 1125 грн., сама сума кредиту 5000 грн. (а.с. 11).

Згідно платіжного доручення №30619539 від 02.08.2021 ТОВ «МІЛОАН» на рахунок відповідача, перерахувало кредитні кошти в розмірі 5000, з призначенням: згідно договору 101325171 (а.с. 29).

29.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №11Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с. 16-18).

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №11Т від 29.10.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору № 101325171 від 02.08.2021 в розмірі 22125 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом; 16125 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 13).

До матеріалів справи відповідачем додано відповідь на адвокатський запит №340956-2025 від 31.10.2025 начальника сектору дізнання Ю.Бойко, в якій вказано, що за зверненням ОСОБА_1 проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12020045760000266 за ч. 1 ст. 190 КК України, в якому винесено постанову про закриття кримінального провадження. Під час проведення дізнання, в рамках кримінального провадження, ОСОБА_1 був допитаний в якості потерпілого, а отже набув статус потерпілого. Крім того, під час проведення дізнання проводились слідчі дії, в тому числі отримувались відповіді від ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СС ЛОУН» (а.с. 76).

Також до матеріалів справи додано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який складено 03.08.2021 о 16-00 год. та пояснення від 03.08.2021 (а.с. 77-78, 79).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України факт укладення та підписання одноразовим ідентифікатором саме відповідачем.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заперечення відповідача про те, що кредитний договір з ТОВ «МІЛОАН» він не укладав, кредитний договір від його імені без його волі було укладено невстановленою слідством особою, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки факт внесення заяви відповідача до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину, не свідчить сам по собі про те, що спірний кредитний договір не був укладений і кошти саме за цим договором були використані не відповідачем, а іншою особою.

При цьому відповідач не навів доказів про викрадення його мобільного телефону чи фінансового номеру телефону, його банківських карток, емітованих АТ КБ «Приватбанк», на які було перераховано кредитні кошти.

Не з`ясовано судом першої інстанції, чому банківські карти ОСОБА_1 , не було заблоковано, одразу, коли він дізнався про сумнівні транзакції, за його твердженням о 5.07 ранку 02.08.2021 року, шляхом дзвінка на 3700 в АТ КБ «Приватбанк».

Напроти, відповідач стверджує, що звернувся до відділення банку особисто о 8.30, і банківську карту було заблоковано. Проте анкета-заява про кредит №101325171 було підписано о 08.28 год. 02.08.2021, індивідуальна частина кредитного договору підписана одноразовим ідентифікатором J52528 о 9.28 год., а згідно до відповіді за запит колегії суддів картковий рахунок відповідача було заблоковано лише о 12.51 год. 02.08.2021 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не зазначив ні в поліції, ні банку про втрату контролю за своєю банківською картою, на яку було перераховано та знято через банкомат кредитні кошти.

Вироку суду в кримінальному провадженні №12020045760000266 не ухвалено, провадження закрито, про підставу закриття відомостей в справі не наведено.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 зазначає, що додає довідку з АТ КБ «Приватбанк», з якої вбачається, що йому ніколи не належав картковий рахунок НОМЕР_2 , і в довідці від 27.11.2025 дійсно такий номер карткового рахунку не зазначено (а.с.87).

Проте у відповіді на запит колегії суддів АТ КБ «Приватбанк» по клієнту ОСОБА_1 повідомив, що картковий рахунок НОМЕР_2 було заблоковано 02.08.2021 року о 12.51, і закрито цей рахунок 05.08.2021.

Отже відповідач свідомо повідомив суду неправдиву інформацію, адже картковий рахунок НОМЕР_2 станом на 02.08.2021 року йому належав, і був закритий банком за зверненням відповідача 02.08.2021 року, тому його не відображено в довідці наданій суду від 27.11.2025.

Отже, відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Крім того, згідно з п. 140 Розділу VІІ Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції , та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Згідно з п.п.16-17 Розділу І Постанови НБУ від 29.07.2022 № 164 власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.

29.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №11Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с. 16-18).

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №11Т від 29.10.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору № 101325171 від 02.08.2021 в розмірі 22125 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом; 16125 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 13).Згідно платіжної інструкції, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було сплачено на користь ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти за договором факторингу № 27/02/2025 від 27 лютого 2025 року (а.с.61).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до договору факторингу № 27/02/2025 від 27 лютого 2025 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №4836994 (а.с.82-83).

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Тобто, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №101325171 від 02.08.2021 року, вбачається, що заборгованість за тілом кредиту становить 5000,00 грн., за процентами - 16125,00 грн, за комісією - 1000,00 грн.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених колегією суддів обставин справи та досліджених доказів, слід дійти висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду- скасуванню, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Крім того з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи та витрати на правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2026 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про споживчий кредит №101325171 від 02.08.2021 року, в загальному розмірі 22 125,00 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн., за процентами - 16125,00 грн, за комісією - 1000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій зі сплати судового збору в сумі 6 056,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 9000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: