Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №177/582/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8586/26 Справа № 177/582/26 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Ніколенко Д.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 20 травня 2026 року,

УСТАНОВИВ

В лютому 2026 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме за Заявою-договором № 207/9132603-ССN від 15.01.2021 у сумі 5 130,57 грн. та заборгованість за Заявою-договором № 002/9127837-SP від 16.01.2021 у сумі 52 170,31 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами.

В обґрунтування позову вказано, що відповідно до укладених договорів позичальнику було надано кредит. Кредитні кошти були надані банком у спосіб, визначений в кредитних договорах, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку, чим виконав свої обов`язки за кредитним договором. Однак, ОСОБА_1 перестав виконувати умови кредитних договорів, а саме перестав сплачувати заборгованість за кредитом та процентами, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед банком, розмір якої, а також судові витрати позивач просить стягнути на свою користь.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість:

- за Кредитним договором № 207/9132603-ССN від 15.01.2021 в загальній сумі 5 130 (п`ять тисяч сто тридцять) гривень 57 копійок;

- за Кредитним договором № 002/9127837-SP від 16.01.2021 в загальній сумі 52 170 (п`ятдесят дві тисячі сто сімдесят) гривень 31 копійку,

та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові або направити справу на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем по справі пропущено строки позовної давності, про пропуск яких він заявляв суду першої інстанції, які той не застосував. Позивачем не надано докладного розрахунку процентів нарахованих позивачем. А також суд не врахував, що відповідач є діючим військовослужбовцем ЗСУ.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 15.01.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 207/9132603-CCN (далі – кредитний договір), відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом строком користування до 14.01.2025.

16.01.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету № 67543 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank» № 002/9127837-SP (далі – кредитний договір), відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 20 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом строком користування до 15.01.2025.

На ім`я ОСОБА_1 з 15.01.2021 року оформлено поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети 67543 з номером Кредитного договору № 002/9127837-SP від 16.01.2021, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК».

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитних договорах, що підтверджується відповідними виписками, отже АТ «ТАСКОМБАНК», свої обов`язки за Кредитними договорами виконав в повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитних договорів в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах. В зв`язку з чим утворилася заборгованість:

- за кредитним договором № 207/9132603-ССN від 15.01.2021 у розмірі 5 130, 57 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 2 373,73 грн., заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) - 2 756,84 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками;

- за кредитним договором № 002/9127837-SP від 16.01.2021 у розмірі 52 170, 31 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 16 972,65 грн., заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) - 35 197,66 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

У свою чергу, позивачем надано копії повідомлень-вимог з доказами направлення вимог відповідачу за місцем його реєстрації, однак відповідачем вони проігноровані.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу у зв`язку із відсутністю оплати за кредитом з боку відповідача та стягнення заборгованості за відсотками, який підтверджується розрахунком заборгованості, та який відповідачем не спростований, іншого розрахунку матеріали справи не містять.

Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів, відповідач не оспорює факти укладання кредитних договорів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 станом на 27.08.2025 року за укладеними договорами утворилася заборгованість, яка складається з тіла кредитів та нарахованими процентами за користування кредитними коштами.

Строки позовної давності по даним договорам не спливли, адже кредити видані за договром № 207/9132603-ССN від 15.01.2021 до 14.01.2025 та за договором № 002/9127837-SP від 16.01.2021 до 15.01.2025 року.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за цими кредитними договорами за тілом кредитів.

Разом з тим, при визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд припустився помилки, оскільки неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для відмови в позові про стягнення процентів.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18 зазначено, що дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Згідно наданої копії військового квитка та довідки з в/ч НОМЕР_3 від 14.08.2023 року №1238 відповідач ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем ЗСУ (а.с.26, 143).

Отже, в період нарахування процентів за договором на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Відтак відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача процентів за кредитними договорами.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення процентів за кредитними договорами необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Враховуючи, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення обмежився зазначенням загальної суми стягнутої заборгованості, не зазначивши її складові, а колегія суддів в результаті перегляду справи прийшла до висновку, що у стягненні процентів слід відмовити, а стягнути належить лише тіло кредитів, абзац 2 резолютивної частини рішення слід викласти в новій редакції.

Рішення суду в частині стягнутого судового збору за подання позову в сумі 2662,40 грн. на користь позивача підлягає зміні, в частині зменшення пропорційно тій частині позовних вимог, яка залишилася задоволеною (33%).

Судовий збір відстрочений при поданні апеляційної скарги, в розмірі 4992,00 грн., слід стягнути з позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на користь держави частково, пропорційно задоволеній частині вимог апелянта (77%).

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року змінити, викласти абзац 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, заборгованість:

- за Кредитним договором № 207/9132603-ССN від 15.01.2021 заборгованість за тілом кредиту в сумі 2373,73 грн.;

- за Кредитним договором № 002/9127837-SP від 16.01.2021 заборгованість за тілом кредиту в сумі 16972,65 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 878,59 грн.».

Стягнути з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30 на користь держави судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги 3 843,84 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий:

Судді: