Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №912/363/22 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м.Дніпро Справа № 912/363/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., суддів Соп`яненко О.Ю. та Фещенко Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції у справі № 912/363/22

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс" (до перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва"),

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент",

відповідача - 3 ОСОБА_2 ,

відповідача - 4 ОСОБА_3 ,

відповідача - 5 ОСОБА_4

про визначення розміру статутного капіталу товариства та часток учасників товариства у статутному капіталі

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві, поданій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєва», Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 просив:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєва» (код 23610639) від 22.12.2021, оформлене протоколом загальних зборів учасників № 37 від 22.12.2021;

- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєва» (код 32610639) та розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєва» (код 32610639) станом на 2018 рік, а саме:

Статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

Статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" (код 35079116) 35 937,00 грн та становить 77,5 % статутного капіталу;

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3678,90 грн ста становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

07.01.2026 позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить:

«Визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс» (код 32610639) та розміри часток його учасників в наступних розмірах:

Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс» дорівнює 38 442,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста сорок дві) гривні.

Статутний капітал між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс» розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Кепітал Менеджмент» (код 35079116) 29 792,55 грн (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто дві грн 55 коп.) та становить 77,5% (сімдесят сім цілих п`ять десятих відсотка) статутного капіталу;

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 998,54 грн. (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 54 копійки та становить 7,8 % (сім цілих вісім десятих відсотка) статутного капіталу;

ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 1 199,33 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) гривень 33 копійки та становить 3,12 % (три цілих дванадцять десятих відсотка) статутного капіталу; ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 772,68 (сімсот сімдесят дві) гривні 68 копійок та становить 2,01% (дві цілих нуль одна сота відсотка) статутного капіталу.

Визначити частку, яка належала ОСОБА_2 до виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс», у розмірі 3678,90 грн. та становила 9,57 % (дев`ять цілих п`ятдесят сім відсотка) статутного капіталу».

Ухвалою від 08.01.2026 Господарського суду Кіровоградської області ухвалено прийняти до розгляду заяву позивача від 07.01.2026 про зміну предмета позову та здійснювати подальший розгляд справи з урахування вказаної заяви.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2026 у справі №912/363/22 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Центральна, 209/25, ідентифікаційний код - 32610639) судовий збір у сумі 17 367 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс» (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Центральна, 209/25, ідентифікаційний код - 32610639) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2026 у справі №912/363/22 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

04.06.2026 Центральним апеляційним господарським судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2026 у справі №912/363/22 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2026 у справі №912/363/22 - залишено без змін. Судові витрати, що понесені у зв`язку із данним апеляційним переглядом справи №912/363/22, покладено на скаржника.

09.06.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс" подано клопотання про долучення доказів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, та про скасування заходів забезпечення позову, в якому заявник просить долучити до заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої 13.05.2026 через систему «Електронний суд», копію акта приймання-передачі наданих послуг, складеного відповідно до Договору про надання правничої допомоги №27/02/23, як доказ понесених витрат на професійну правничу допомогу. А також розглянути питання щодо скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2026 представник відповідача 1 – ТОВ «Рівне Агро-Плюс» звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відповідно до статей 126, 129 та 244 Господарського процесуального кодексу України. У заяві просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рівне Агро-Плюс» 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи № 912/363/22 у суді апеляційної інстанції. На підтвердження заявлених витрат зазначено попередній розрахунок судових витрат, детальний опис виконаних адвокатом робіт, рахунок на оплату, платіжну інструкцію про сплату гонорару, а також повідомлено, що акт приймання-передачі наданих послуг буде подано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

02.06.2026 ОСОБА_1 подав до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених ТОВ «Рівне Агро-Плюс» до відшкодування у справі № 912/363/22. У клопотанні зазначено, що заява відповідача про розподіл судових витрат не відповідає вимогам статей 124, 126 та 129 ГПК України, оскільки не містить належного попереднього розрахунку судових витрат та не підтверджена належними доказами щодо визначення і погодження розміру гонорару адвоката. Також заявник вказує на відсутність у договорі про надання правничої допомоги істотної умови щодо вартості послуг, недоведеність реальності, необхідності та співмірності заявлених витрат, а також просить суд оцінити їх з урахуванням критеріїв розумності та пропорційності. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив залишити заяву про розподіл судових витрат без розгляду у зв`язку з неподанням необхідних доказів або відмовити у її задоволенні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.01.2026. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції у справі № 912/363/22 призначено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції у справі № 912/363/22, врахувавши клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу від 09.04.2026 відповідачем 1 зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ним понесені та які він очікує понести у зв`язку з апеляційним розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що відповідачем 1 дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

13.05.2026 представник відповідача 1 – ТОВ «Рівне Агро-Плюс» звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. До вказаної заяви додано рахунок на оплату послуг від 30.03.2026 з призначенням платежу: оплата юридичних послуг за договором № 27/02/23 в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень без ПДВ (справа 912/363/22, новий розгляд в суді апеляційної інстанції, після перегляду справи в Верховному суді), платіжну інструкцію № 153 від 07.04.2026 на суму 30 000 грн з аналогічним призначенням платежу.

09.06.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» подано клопотання про долучення доказів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, в якому заявник просить долучити до заяви про ухвалення додаткового рішення від 13.05.2026 копію акта приймання-передачі наданих послуг, складеного відповідно до Договору про надання правничої допомоги №27/02/23, як доказ понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що відповідачем 1 дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем 1 і адвокатом Дев`яткою Олександром Григоровичем укладено Договір № 27/02/23 про надання правничої (правової) допомоги від 27.02.2023.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Договору адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво клієнта або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а саме: здійснювати представництво та захист прав та інтересів клієнта у ході розгляду Господарським судом Кіровоградської області, Центральним апеляційним господарським судом, Верховним Судом у справі №912/781/22, у справі №912/363/22, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання адвокатом цього договору.

За пунктом 4.1 договору, розмір гонорару в суді кожної інстанції також може бути встановлений за погодженням сторін, яку в подальшому адвокат вказує у рахунку на оплату послуг. Оплата рахунку підтверджує попереднє погодження сторонами гонорару. Окрім того, розмір гонорару може встановлюватися додатковою угодою до договору.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору, протягом 3 днів з моменту підписання договору клієнт сплачує адвокату гонорар за реквізитами згідно з виставленим адвокатом рахунку. Надання послуг оформлюється відповідним розрахунком, який складає адвокат.

Договір підписаний його сторонами і скріплений їхніми печатками.

Згідно з пунктом 3.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до набрання рішенням по кожній справі законної сили та/або до закінчення касаційного провадження.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правничої (правової) допомоги № 27/02/23 від 27.02.2023, складеного 04.06.2026 у м. Києві між адвокатом Дев`яткою Олександром Григоровичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» в особі директора Кіяниці Віталія Миколайовича (Замовник), сторони підтвердили, що у межах виконання Договору № 27/02/23 у справі №912/363/22 під час апеляційного перегляду апеляційної скарги Вергуна В.О. на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2026 адвокатом надано, а Замовником прийнято такі послуги:

ознайомлення з апеляційною скаргою - 6 000 грн (2 години роботи за ставкою 3 000 грн/год);

пошук та аналіз правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень законодавства про порядок повідомлення учасників товариства та прийняття рішень загальних зборів, які не були враховані судом першої інстанції, - 6 000 грн (2 години роботи за ставкою 3 000 грн/год);

складення та подання відзиву на апеляційну скаргу (16 аркушів) - 18 000 грн;

участь у судових засіданнях 14.05.2026 та 04.06.2026 - 3 000 грн;

підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 500 грн.

Загальна вартість фактично наданих послуг становить 34 500 грн.

Відповідно до умов Договору та погодженого сторонами розміру гонорару загальна вартість послуг визначена у сумі 30 000 грн без ПДВ. Розмір гонорару погоджено сторонами та зазначено у рахунку на оплату послуг відповідно до п. 4.1 Договору.

Замовник підтвердив відсутність претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг. Оплата гонорару у розмірі 30 000 грн здійснена авансом. Різниця між вартістю фактично наданих послуг та погодженим розміром гонорару у сумі 4 500 грн підлягає додатковій оплаті адвокату відповідно до виставленого рахунку.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Колегія суддів зауважує, що витрати на правничу допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені стороною при розгляді справи у суді першої інстанції.

Дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши доводи позивача про зменшення таких витрат, суд, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності, реальності та розумності витрат, а також з урахуванням складності справи та обсягу наданих правничих послуг, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з цим клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції у справі №912/363/22 – задовольнити частково.

2. Стягнути з Вергуна Віталія Олеговича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро Плюс» (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, вул. Центральна, 209/25, ідентифікаційний код - 32610639) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

3. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне Агро-Плюс» про ухвалення додаткового рішення в суді апеляційної інстанції у справі № 912/363/22 - відмовити.

4. Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: О.Ю. Соп`яненко

Ю.В. Фещенко