Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №905/1159/24 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Харків Справа № 905/1159/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О. , суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Гаркуша О.Л.

за участю представників сторін:

позивача – адвокат Пронін О.А. (поза межами приміщення суду) - довіреність №4049-5/25 від 29.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №6427/10 від 15.02.2018;

відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Аграрний Фонд” (вх.991Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2025

у справі №905/1159/24 (суддя Ніколаєва Л.В., повне рішення складено 09.04.2026)

за позовом Акціонерного товариства “АГРАРНИЙ ФОНД”, м.Київ,

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба” Донецька область, Лиманський район, с.Рубці,

про стягнення 7.477.311,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Аграрний Фонд” звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до СТОВ “Дружба” про стягнення 7.477.311,01 грн, з яких: 4.867.800 грн попередня оплата, 2.609 511,01 грн відсотки за користування грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства “Аграрний Фонд” про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба” процентів у розмірі 1.940.021,81 грн задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба” (84411, Донецька область, Краматорський район, с.Рубці, вул.Шевченко, буд.33, ідент. код 30833286) на користь Акціонерного товариства “Аграрний Фонд” (03151, м.Київ, вул.Очаківська/пров. Очаківський, буд.5/6, ідент. код 38926880) проценти в розмірі 291.003,27 грн, судовий збір у розмірі 23.280,27 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач, Акціонерне товариство “Аграрний Фонд”, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі №905/1159/24 в частині відмови у стягненні процентів у розмірі 1.648.018,53 грн - скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з СТОВ “Дружба” на користь АТ “Аграрний Фонд” проценти у розмірі 20% річних за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 у сумі 1.940.021,80 грн. Судові витрати просить стягнути з СТОВ “Дружба”.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно зменшив погоджений сторонами розмір процентів річних з 20% до 3%, неправильно застосувавши положення статті 625 Цивільного кодексу України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду. Апелянт вважає, що місцевий господарський суд, визнавши відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати процентів за наявності форс-мажорних обставин, фактично врахував ті самі обставини як підставу для зменшення їх розміру, чим допустив внутрішню суперечність у мотивуванні рішення. Крім того, на думку скаржника, суд без належних доказів з боку відповідача встановив обставини, які поклав в основу висновку про зменшення процентів, чим порушив принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу. Також апелянт стверджує, що відповідач не набув права посилатися на форс-мажорні обставини через недотримання передбачених договором умов їх підтвердження та повідомлення про їх настання. Окремо зазначає, що зменшення погодженого сторонами розміру процентів порушує принцип свободи договору, не забезпечує справедливого балансу інтересів сторін та не враховує майновий стан позивача, який тривалий час був позбавлений можливості користуватися сплаченими коштами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарcького суду від 04.05.2026 витребувано матеріали справи №905/1159/24 з Господарського суду Донецької області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги АТ “Аграрний Фонд” до надходження матеріалів справи.

06.05.2026 на вимогу ухвали апеляційного суду з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/1159/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу позивача залишено без руху, в зв`язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ “Аграрний Фонд”; встановлено строк до 15.06.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 15.06.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 30.06.2026. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 263 ГПК України процесуальним правом, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2026.

В судовому засіданні 04.08.2026 приймає участь представник позивача – адвокат Пронін О.А., який просив рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі №905/1159/24 в частині відмови у стягненні процентів у розмірі 1.648.018,53 грн - скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з СТОВ “Дружба” на користь АТ “Аграрний Фонд” проценти у розмірі 20% річних за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 у сумі 1.940.021,80 грн.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача та представника позивача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 24.12.2021 між АТ «Аграрний Фонд» (Покупець за Договором, позивач по справі) та СТОВ «Дружба» (Постачальник за Договором, відповідач по справі) укладено Договір поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф, відповідно до умов якого у порядку та на умовах цього договору Постачальник у визначений сторонами строк передає Покупцеві у власність зерно пшениці м`якої 3 класу (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його.

Іншими умовами Договору Сторони визначили наступне:

- Постачальник зобов`язується поставити покупцеві зерно пшениці м`якої 3 класу у кількості 1 000,000 тонн, яке буде вирощене та зібране в 2022 році на земельних ділянках сільськогосподарського призначення постачальника загальною посівною площею 316,2303 га (п. 2.1.1. Договору);

- Постачальник зобов`язаний поставити товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в п.2.2. договору, в кількості 1 000,000 тонн, в строк до 01.09.2022 включно (п. 2.1.2. Договору);

- базис поставки: EXW ТОВ «Красноріченське», 92913, Луганська область, смт. Красноріченське, вул. Шевченка, 36, на умовах Інкотермс 2010 (п. 2.2. Договору);

- однією з істотних умов договору є укладення договору застави зерна майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у встановленому законодавством порядку, а також укладення договору страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (п. 2.5. Договору);

- поставка вважається здійсненою в момент підписання акту(ів) передавання-приймання товару на зерновому складі згідно з п. 2.2. відповідно до умов цього договору та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва (п. 2.6. Договору);

- ризик випадкової загибелі або пошкодження товару до моменту поставки (переходу права власності) товару несе постачальник (п. 2.7. договору);

- ціна на момент укладення цього договору для здійснення попередньої оплати за одиницю товару (тонну) - 6 100 грн без ПДВ, крім того ПДВ (14%) - 854 грн, всього з ПДВ - 6 954 грн є базовою (п. 5.1. Договору);

- загальна базова ціна договору на моменту укладення складає 6.100.000,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ (14%) 854.000,00 грн, загальна ціна договору з урахуванням ПДВ складає 6.954.000 грн (п. 5.2. Договору);

- Покупець зобов`язується протягом 10 банківських днів з моменту набрання чинності договором застави, передбаченим п.2.5. договору, але в будь-якому разі після набрання чинності договором страхування та надання покупцю акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, яким підтверджено належний стан посівів сільськогосподарських культур, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок постачальника в розмірі 4.867.800,00 грн, в тому числі ПДВ, за вирахуванням суми, передбаченої п. 5.3.1 цього договору (п.5.3. Договору);

- Покупець із суми попередньої оплати, передбаченої п.5.3 цього договору, утримує 402.281,80 грн без ПДВ, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 10 банківських днів після отримання від страхової компанії акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, яким підтверджено належний стан посівів сільськогосподарських культур (п. 5.3.1. Договору);

- остаточний розрахунок за товар покупець зобов`язується сплатити протягом 15 банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди з остаточним розрахунком вартості товару, але в будь-якому випадку тільки після здійснення постачальником фактичної поставки (передачі права власності) товару в кількості, визначеній пп. 2.1.1. п. 2.1. договору, підписання відповідних актів приймання-передавання, реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання постачальником документів, передбачених п.4.2. цього договору (п. 5.10. Договору);

- у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та/або законодавством України (п.7.1. Договору);

- у разі якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, він зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого пп.2.1.2. договору, повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п.5.3 цього договору, та додатково сплатити на користь покупця, зокрема, проценти у розмірі 20% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від покупця (п.7.6. Договору);

- сторони звільняються від відповідальності (повністю або частково) за неналежне виконання зобов`язань унаслідок обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажор). У цьому разі термін виконання зобов`язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається додаткова угода до цього договору (п.8.1. Договору);

- сторона, для якої склалися умови, вказані у п.8.1., повинна не пізніше 5 календарних днів з моменту настання обставин непереборної сили (форс-мажору) письмово повідомити іншу сторону про настання обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов`язань, та не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту припинення обставин непереборної сили (форс-мажору) письмово повідомити іншу сторону про припинення обставин, які перешкоджали виконанню договірних зобов`язань (п. 8.2. Договору);

- обставини непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажор) підтверджуються сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажор) позбавляє сторону права посилатися на ці обставини (пункти 8.3., 8.4. Договору);

- строк дії договору - з дати набуття чинності у відповідності до п.10.3. договору до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 10.1. Договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача за договором поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф від 24.12.2021, 24.12.2021 АТ «Аграрний фонд» (Заставодержатель) та СТОВ «Дружба» (Заставодавець) укладено Договір застави, відповідно до п.1.1. якого заставодавець передає у заставу заставодержателю зерно, яке буде у власності заставодавця на момент виконання зобов`язання за основним договором, яке буде вирощено (зібрано) заставодавцем на загальній площі посіву 316,2303 га, а саме: поле №9 загальною площею 121,8981 га, поле №10 загальною площею 96,1653 га, поле №13 загальною площею 98,1669 га, які знаходяться на території Лиманської ОТГ Рубцівського старостинського округу Лиманського району Донецької області. Договір застави посвідчено цього ж числа приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С., зареєстровано в реєстрі за №5703.

Також, 24.12.2021 АТ «СК «Країна» (Страховик) та СТОВ «Дружба» (Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур на період перезимівлі №УА202759 та договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур №УА202760, а також складено акт огляду посівів за адресою: Донецька обл, Лиманський р-н, Рубцівський с/о, Лиманська м/р.

24.12.2021 позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 4.465.518,20 грн, а також здійснив страхові платежі в розмірі 295.621,79 грн за договором страхування №УА202760 від 24.12.2021 та в розмірі 106.660,01 грн за договором страхування №УА202759 від 24.12.2021, що підтверджується платіжними дорученнями №4476 від 24.12.2021, №4472 від 24.12.2021 та №4473 від 24.12.2021.

27.07.2022 СТОВ «Дружба» листом №16 повідомило АТ «Аграрний Фонд», що територія підприємства повністю окупована, майно яке належало господарству знищено, пошкоджено та втрачено, у зв`язку з чим на цей час неможливо виконати зобов`язання щодо поставки товару.

28.07.2022 АТ «Аграрний Фонд» направило СТОВ «Дружба» лист №6-04/3/804 з метою уточнення строків проведення збору врожаю та можливості завезення зерна на підприємство-зберігач, яке розташоване на підконтрольній території України.

01.09.2022 АТ «Аграрний Фонд» листом №15.2-01/2/942 повідомило СТОВ «Дружба» про необхідність здійснити поставку товару за договором у зв`язку з настанням строку поставки.

05.09.2022 СТОВ «Дружба» листом №06/09 повідомило АТ «Аграрний Фонд» про настання форс-мажорних обставин та надіслало сертифікат №1400-22-0743 від 02.09.2022, виданий Донецькою ТТП, в якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): оголошена та неоголошена війна, активні бойові дії на території Донецької області, тимчасова окупація с. Рубці Донецької області, щодо обов`язку поставити зерно пшениці 3 класу у кількості 1000 тонн, яке вирощене та зібране в 2022 році на земельних ділянках СТОВ «Дружба» у термін до 01.09.2022 включно за договором, укладеним з АТ «Аграрний фонд», які унеможливили його виконання в зазначений термін; період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 16.04.2022, дата закінчення - тривають на 02.09.2022.

01.06.2023 СТОВ «Дружба» листом №03-06-2023 повідомило АТ «Аграрний Фонд», що всі поля, що належать СТОВ «Дружба» на праві власності або на праві користування, знаходяться у населеному пункті Рубці Лиманського району Донецької області. Цей населений пункт був тимчасово окупований з 16.04.2022, станом на сьогодні цей район відноситься до переліку громад та територій, на яких ведуться активні бойові дії. Лиманська міська військова адміністрація не дозволяє СТОВ «Дружба» відвідувати цей населений пункт та користуватися своїми складськими приміщеннями через можливе замінування території. У зв`язку з цим СТОВ «Дружба» просило АТ «Аграрний Фонд» не застосовувати до нього штрафні санкції та пеню за невиконання умов договору.

В свою чергу, АТ «Аграрний Фонд» листами від 18.06.2024 №4-07/3/356 та від 30.07.2024 №4-07/3/431 повідомляло СТОВ «Дружба» про необхідність виконати умови договору або повернути кошти, які були перераховані, як попередня оплата на виконання договору або ж звернутись до Покупця з пропозицією щодо врегулювання зазначеного питання (зміна базису поставки, реструктуризація виплати тощо).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф від 24.12.2021 позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з останнього суми попередньої оплати в розмірі 4.867.800,00 грн та 20% річних, нарахованих на підставі п.7.6. договору, за період з 25.12.2021 по 29.08.2024 в розмірі 2.609.511,01 грн. Позивач зауважив, що нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст.536 та ч.3 ст. 693 ЦК України не має характеру штрафних санкцій, а тому відповідач не може бути звільнений від їх сплати, а також їх розмір не може бути зменшено.

В свою чергу відповідач проти позову заперечував, посилаючись на настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з окупацією з 16.04.2022 с.Рубці, де знаходилось все майно товариства, в т.ч. поля, на яких вирощувалось зерно, що мало бути поставлено позивачу за договором поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф від 24.12.2021. Такі обставини зумовили неможливість виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо поставки товару та виключають стягнення як попередньої оплати, так і процентів, які на його думку є мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за договором - пенею. Також відповідач просив застосувати до вимоги про стягнення процентів (пені) наслідки спливу позовної давності, передбачені ст. 267 ЦК України, та відмовити у її задоволенні.

Одночасно, відповідач звертав увагу і на співвідношення розміру заявлених до стягнення процентів та суми основного боргу, які становлять 53,6% від неї. На думку відповідача, враховуючи те, що визначені в п.7.6. договору проценти за своєю правовою природою є штрафними санкціями, наявні підстави для їх зменшення до 0% від суми основного зобов`язання. При цьому, слід врахувати вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання зобов`язань за договором (засів та обробка полів, охорона бази та техніки товариства до моменту окупації, листування з позивачем), відсутність вини відповідача у порушенні зобов`язань за договором, скрутний матеріальний стан відповідача, каральний характер застосованих позивачем відсотків. Крім того, відповідач зазначав, що нарахування позивачем 20% за користування коштами за період з 01.09.2022 по 29.08.2024 є протиправним та не відповідає ст. ст. 693, 536, 625 ЦК України, оскільки після пред`явлення позивачем 01.09.2022 вимоги про негайне виконання зобов`язань за договором поставки позивач втрачає право на нарахування процентів за користування коштами, визначених договором та передбачених ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.02.2025, яке було залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі №905/1159/24, позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з СТОВ «Дружба» на користь АТ «Аграрний Фонд» 4.867.800,00 грн попередньої оплати, 669.489,21 грн відсотків за користування грошовими коштами (за період з 25.12.2021 до 01.09.2022), а також 66.447,46 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення у справі №905/1159/24 обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив поставку товару протягом встановленого договором строку внаслідок настання форс-мажорних обставин, про що було повідомлено позивача у передбачений договором строк, однак, оскільки відповідач не надав доказів зміни умов договору шляхом укладання сторонами в порядку п.8.1. договору додаткової угоди до нього про перенесення терміну виконання зобов`язань відповідно до терміну дії форс-мажорних обставин, як не надав і доказів повернення позивачу сплачених у якості попередньої оплати коштів, то позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 4.867.800,00 грн є правомірними.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення процентів за період з 25.12.2021 по 01.09.2022 в розмірі 669.489,21 грн та відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення відсотків за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 в розмірі 1.940.021,80 грн, суди виходили з того, що правовою підставою їх нарахування є ч.3 ст.693 ЦК України, тому покупець може нарахувати проценти до пред`явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати як плату за правомірне користування чужими грошовими коштами, а після пред`явлення такої вимоги покупцем за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. Отже, за період з 25.12.2021 (в межах заявленої вимоги) по 01.09.2022 нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами є правомірним, а за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 нарахування процентів є безпідставним.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №905/1159/24 частково задоволено касаційну скаргу АТ «Аграрний Фонд», рішення Господарського суду Донецької області від 24.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів у розмірі 1.940.021,80 грн за період з 02.09.2022 до 29.08.2024, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Згідно з висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №905/1159/24, зміст п.7.6. договору свідчить про те, що сторони відійшли від змісту положень ч. 3 ст. 693 ЦК України та у договорі встановили по суті санкцію за неправомірне користування коштами попередньої оплати за умови непоставки товару. Встановивши, що для застосування п.7.6. договору необхідна наявність факту невиконання зобов`язання з поставки товару, сторони фактично погодили, що сплата процентів безпосередньо пов`язана із неправомірними діями постачальника, отже, користування авансом в такому випадку є також неправомірним. За висновком суду касаційної інстанції, до спірних відносин підлягала застосуванню ч. 2 ст.625 ЦК, а не ч. 3 ст.693 ЦК України.

Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій фактично не розглянули вимоги АТ «Аграрний фонд» про стягнення відсотків за період з 02.09.2022 до 29.08.2024 та, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав на необхідність з`ясування цього питання.

Отже, предметом нового розгляду справи є позовні вимоги АТ «Аграрний Фонд» про стягнення з СТОВ «Дружба» процентів в розмірі 1.940.021,80 грн за період з 02.09.2022 по 29.08.2024.

Господарський суд Донецької області, повторно розглянувши справу в межах скасованої Верховним Судом частини та з урахуванням обов`язкових для виконання висновків суду касаційної інстанції щодо правової природи передбачених пунктом 7.6 договору 20% річних, дійшов висновку про наявність правових підстав для їх нарахування за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України як погодженого сторонами іншого розміру процентів річних. Разом із тим, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення їх розміру, місцевий господарський суд, врахувавши перебування відповідача на території активних бойових дій, неможливість здійснення ним господарської діяльності, настання форс-мажорних обставин, відсутність вини у невиконанні зобов`язання, добросовісність його поведінки, а також принципи розумності, справедливості, пропорційності та необхідність дотримання балансу інтересів сторін, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення погодженого договором розміру процентів з 20% до 3% річних та стягнув з відповідача 291.003,27 грн.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога АТ "Аграрний Фонд" про стягнення з СТОВ "Дружба" процентів, нарахованих відповідно до пункту 7.6 договору поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф від 24.12.2021 та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 у зв`язку з непоставкою відповідачем товару та неповерненням отриманої попередньої оплати.

Колегія суддів зазначає, що правова кваліфікація спірних правовідносин за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (а не частиною 3 статті 693 ЦК України), а також висновок про виникнення у відповідача обов`язку сплати процентів за весь заявлений період з 02.09.2022 по 29.08.2024, визначені постановою Верховного Суду від 17.09.2025 у цій справі та в силу частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, а тому не є предметом перегляду в межах даного апеляційного провадження. При цьому колегія суддів зауважує, що питання про можливість та межі зменшення погодженого сторонами розміру процентів постановою Верховного Суду від 17.09.2025 не вирішувалося і предметом касаційного перегляду не було.

З огляду на викладене, а також враховуючи межі апеляційного перегляду, визначені частиною 1 статті 269 ГПК України, і те що інші висновки місцевого господарського суду учасниками справи не оскаржуються, предметом перевірки колегії суддів у цій справі є виключно правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні питання про наявність підстав та ступінь зменшення погодженого сторонами договором розміру процентів з 20% до 3% річних, а також дотримання судом вимог процесуального закону щодо обґрунтованості й мотивованості відповідного висновку.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма є диспозитивною та надає сторонам право визначити в договорі інший, ніж встановлений законом, розмір процентів річних. Реалізація такого права є проявом свободи договору, закріпленої статтею 627 Цивільного кодексу України, згідно з якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.6 договору поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф від 24.12.2021 сторони погодили розмір процентів на суму попередньої оплати у 20% річних за кожен день користування коштами. Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 у цій справі дійшов висновку, що зазначене положення договору є відступленням сторін від диспозитивних приписів частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яким погоджено інший, ніж законодавчо визначений, розмір процентів річних.

Отже, розмір процентів у 20% річних є результатом вільного волевиявлення обох сторін договору, реалізованого в межах, прямо дозволених законом, а не законодавчо встановленою величиною, від якої суд має відштовхуватися як від вихідної.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку про можливість зменшення судом розміру процентів річних, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за умови встановлення для цього конкретних підстав. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавство не містить вичерпного переліку таких підстав, а тому ними можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.

Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, повинен боржник, а суд, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, має надати оцінку обґрунтованості таких доводів. При вирішенні цього питання суд має враховувати принципи розумності, справедливості та пропорційності, а також дотримуватися балансу інтересів боржника і кредитора.

У постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала наведений правовий висновок, зазначивши, що межею, до якої може бути зменшено розмір процентів річних, погоджений сторонами на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є законодавчо встановлений розмір - три проценти річних, оскільки саме цей розмір визначений законом як мінімальна гарантія захисту майнового інтересу кредитора.

Отже, зменшення судом погодженого сторонами розміру процентів річних є не автоматичним наслідком встановлення будь-яких обставин, що ускладнювали виконання зобов`язання боржником, а результатом оцінки судом конкретних, доведених боржником обставин на предмет їх достатності для висновку про непропорційність погодженого розміру процентів наслідкам порушення зобов`язання, а також визначення на підставі такої оцінки конкретного розміру зменшення - в межах, що не можуть бути нижчими трьох процентів річних.

Як встановлено судом першої інстанції та відображено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, за наслідками розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру процентів місцевий господарський суд врахував перебування відповідача на території активних бойових дій, неможливість здійснення ним господарської діяльності, настання форс-мажорних обставин, відсутність вини у невиконанні зобов`язання та добросовісність його поведінки, після чого дійшов висновку про зменшення погодженого договором розміру процентів з 20% до 3% річних, тобто до законодавчо визначеного мінімального розміру, встановленого частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що наведені обставини, за умови їх належного підтвердження, можуть свідчити про наявність підстав для зменшення погодженого сторонами розміру процентів у розумінні правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та від 02.07.2025 у справі №903/602/24. Разом з тим встановлення судом обставин, що в принципі допускають зменшення, саме по собі не звільняє суд від обов`язку обґрунтувати обраний ним конкретний розмір (ступінь) такого зменшення.

Оскаржуване рішення не містить мотивів, з яких місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення погодженого розміру процентів саме до мінімально можливої за законом межі, а не до будь-якого іншого розміру в діапазоні між 20% та 3% річних. Встановлені судом обставини та висновок про кінцевий розмір процентів пов`язані між собою лише констатацією факту зменшення, без наведення оцінки співмірності цих обставин саме такому ступеню втручання у погоджений сторонами розмір відповідальності.

За таких умов колегія суддів доходить висновку, що зменшення судом першої інстанції розміру процентів до законодавчо встановленого мінімуму не є наслідком оцінки судом достатності встановлених обставин для такого зменшення, а є невмотивованим у розумінні вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів звертає увагу, що факт тимчасової окупації села Рубці Донецької області та неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності у зв`язку з цим встановлений судом ще під час первісного розгляду справи, і рішення в цій частині не оскаржувалося та набрало законної сили. За таких обставин колегія суддів не переоцінює факт настання зазначених обставин як такий.

Разом з тим, суд першої інстанції визнав обставини форс-мажору недостатніми для звільнення відповідача від відповідальності зі сплати процентів за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, вказавши на незастосовність до цього зобов`язання статті 617 цього Кодексу. Водночас ті самі обставини суд визнав достатньою підставою для зменшення розміру такої відповідальності до її мінімально можливої межі. Оскаржуване рішення не містить обґрунтування того, чому обставини, яких суд визнав недостатніми для звільнення відповідача від відповідальності зі сплати процентів, є водночас достатніми для зменшення цієї відповідальності до мінімуму.

Отже, місцевий господарський суд, встановивши наявність у відповідача права заявляти про зменшення процентів річних та наявність обставин, що в принципі можуть братися до уваги при вирішенні цього питання, не встановив і не обґрунтував ні достатність цих обставин для зменшення саме до законодавчо визначеного мінімуму, ні співмірність обраного ступеня зменшення встановленим обставинам, чим неправильно застосував частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України у поєднанні з наведеними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду.

Наведені висновки про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права підтверджуються порушенням судом вимог процесуального закону, які визначають порядок дослідження та оцінки обставин, що можуть братися до уваги при вирішенні питання про зменшення розміру процентів річних.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 14 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначено вище в даній постанові, обов`язок доведення підстав та обґрунтування конкретного розміру (ступеня) зменшення процентів річних за ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України покладається на боржника, а роль суду обмежується оцінкою обґрунтованості наведених боржником доводів наявними у справі доказами. Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру процентів у поясненнях від 23.01.2025, тобто мав у розпорядженні понад рік до ухвалення оскаржуваного рішення для подання доказів на обґрунтування як підстав зменшення, так і його конкретного розміру. Проте цим процесуальним правом відповідач не скористався.

За таких обставин визначення судом першої інстанції конкретного розміру зменшення процентів річних (з 20% до 3%) відбулося не на підставі оцінки доводів та доказів, поданих відповідачем на обґрунтування саме такого розміру зменшення, а за власною ініціативою суду, що не узгоджується з принципами змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріпленими у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, та розподілом обов`язку доказування, визначеним статтею 74 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 цього Кодексу).

Як встановлено колегією суддів, вирішуючи питання про дотримання балансу інтересів боржника і кредитора, на необхідність чого прямо вказано у правових висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, суд першої інстанції дослідив та надав оцінку виключно обставинам, що стосуються майнового становища й можливостей відповідача. Водночас матеріали справи містять надані позивачем докази власного майнового стану, зокрема щодо наявності збитків та кредитних зобов`язань перед банківською установою, які позивач наводив на обґрунтування своїх заперечень проти зменшення розміру процентів. Оцінки цим доводам і доказам позивача в оскаржуваному рішенні не надано.

Отже, висновок суду першої інстанції про дотримання балансу інтересів сторін зроблений без повного і всебічного дослідження обставин, що стосуються майнового стану обох сторін спору, чим порушено вимоги частин 1, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені порушення вимог статей 13, 14, 74, 236 Господарського процесуального кодексу України у своїй сукупності розкривають механізм, у результаті якого судом першої інстанції було неправильно застосовано частину другу статті 625 Цивільного кодексу України: визначаючи конкретний розмір зменшення погоджених сторонами процентів річних, суд вийшов за межі доводів і доказів, наданих відповідачем на обґрунтування такого розміру, та одночасно не дослідив і не оцінив докази, надані позивачем на спростування підстав для зменшення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не надано належного обґрунтування ступеня втручання у погоджений сторонами договору розмір процентів річних.

Оскільки встановлені місцевим господарським судом обставини самі по собі не свідчать про наявність достатніх підстав для зменшення погодженого сторонами договору розміру процентів саме до законодавчо визначеного мінімуму, а наведене судом мотивування не розкриває причин такого ступеня втручання у реалізацію сторонами принципу свободи договору, колегія суддів доходить висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального закону щодо мотивованості судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведене відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі №905/1159/24 в частині відмови у стягненні процентів у розмірі 1.649.018,53 грн.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами. За пунктом 2 частини першої статті 275 цього Кодексу суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Розмір процентів річних, погоджений сторонами у пункті 7.6 договору поставки зерна врожаю 2022 року №06-2022-Ф від 24.12.2021, період їх нарахування, а також сума заборгованості, на яку такі проценти нараховуються, встановлені судом першої інстанції та учасниками справи не оспорюються. Додаткового встановлення обставин чи перевірки доказів для вирішення питання про розмір процентів, що підлягають стягненню, не вимагається.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» процентів у розмірі 20% річних за період з 02.09.2022 по 29.08.2024 у сумі 1.940.021,80 грн.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, необхідно здійснити розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, пунктом 2 частини першої статті 275, статтями 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» задовольнити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі №905/1159/24 в частині відмови у стягненні з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» процентів у розмірі 1.649.018,53 грн скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства “Аграрний Фонд” задовольнити.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі №905/1159/24 залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краматорський район, с. Рубці, вул. Шевченко, буд. 33, код ЄДРПОУ 30833286) на користь Акціонерного товариства “Аграрний Фонд” (03151, м.Київ, вул.Очаківська/пров.Очаківський, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 38926880) проценти у розмірі 1.940.021,80 грн та судовий збір за подання позовної заяви в цій частині у розмірі 29.100,33 грн”.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краматорський район, с. Рубці, вул. Шевченко, буд. 33, код ЄДРПОУ 30833286) на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» (03151, м.Київ, вул.Очаківська/пров.Очаківський, буд. 5/6, код ЄДРПОУ 38926880) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 29.682,34 грн.

Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 05.08.2026.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Є.О. Васильєв

Суддя О.В. Стойка