Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №922/578/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/578/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (вх.1337Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 (рішення ухвалено суддею Жиляєвим Є.М. в приміщенні Господарського суду Харківської області 19.05.2026 о 12:21 год, повне рішення складено 29.05.2026) у справі №922/578/26

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт»

(04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, б. 7)

до Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126)

про стягнення 5582853,93 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/578/26 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» 1500000,00 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №STE-31.2-184-Д-19 від 05.12.2019; 2531910,62 грн пені; 264237,48 грн 3% річних; 1286705,83 грн інфляційних витрат та 66994,25 грн судового збору.

Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/578/26 в частині стягнення 2531910,62 грн пені; 264237,48 грн 3% річних; 1286705,83 грн інфляційних витрат та 66994,25 грн судового збору; ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у стягненні 2531910,62 грн пені; 264237,48 грн 3% річних; 1286705,83 грн інфляційних витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 введено загальнонаціональний карантин з 12.03.2020 до 30.06.2023; Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Заявник зазначає, що у зв`язку з введенням дію карантину, а в подальшому воєнного стану, були внесені зміни до Цивільного кодексу України, а саме доповнено його, зокрема, пунктами 15 та 18 розділу «Прикінцевих та перехідних положень». А тому, на думку відповідача, є необґрунтованим та неправомірним нарахування та стягнення пені за період з 05.04.2020 по 17.02.2026 (у період дії карантину та воєнного стану) у сумі 2531910,62 грн.

Відповідач також зазначає, що є протиправними нарахування та стягнення інфляційного збільшення та 3% річних у період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.

Заявник апеляційної скарги вважає, що на підставі приписів пункту 18 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, можливим є нарахування та стягнення інфляційного збільшення та 3% річних лише за період 05.04.2020 – 24.02.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (вх.1337Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/578/26; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 28.07.2026; встановлено учасникам справи строк по 20.07.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.

16.07.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/578/26 - без змін.

16.07.2026 відповідачем подано заяву про зменшення неустойки (пені), в якій він просить, у разі якщо апеляційний господарський суд дійде висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин у справі №922/578/26 положень пунктів 15, 18 розділу «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України та встановить наявність обов`язку відповідача сплатити на користь позивача заявлену суму пені 2531910,62 грн, застосувати положення статті 551 Цивільного кодексу України та зменшити її до 90%.

В обґрунтування заяви про зменшення неустойки відповідач зазначає, що заявлений до стягнення розмір пені 2531910,62 грн майже вдвічі більший, ніж сума основного боргу. Період нарахування вказаної пені складає майже 6 років. Відповідач наголошує, що за затримку повернення 1500000,00 грн майнові інтереси позивача захищено та компенсовано нарахуванням 1286705,83 грн – інфляційних втрат, 264237,48 грн – 3% річних, що разом складає 1550943,31 грн, що становить 103,4% основної заборгованості. Відповідач також зазначає, що загальна сума здійснених позивачем нарахувань понад суму основного боргу складає 4082853,93 грн, що становить 272,19% від основної заборгованості, тобто майже втричі перевищує суму основного боргу.

Відповідач у своїй заяві також посилається на обставини військового стану і зазначає, що підприємство неодноразово зазнавало обстрілів та значних руйнувань, при цьому посилається на витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань та звіти про оцінку реальних збитків ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова». Відповідач також зазначив, що вказані докази містяться в додатках до відзиву на позовну заяву, наданого ним в суді першої інстанції.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних витрат.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «Спецтехноекспорт» є державним підприємством, заснованим на державній власності на підставі спільного наказу Міністерства України у справах науки і технологій та Державної компанії «Укрспецекспорт» від 25.06.1998 №40, основним видом діяльності якого є експортно-імпортні відносини на світовому ринку озброєнь.

Відповідно до статуту позивача підприємство створено з метою одержання прибутку від здійснення комерційної діяльності у сфері експорту та імпорту товарів, робіт і послуг оборонного призначення/військового призначення та подвійного використання, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, підвищення ефективності використання і розвитку експортного потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу та розширення міжнародного співробітництва у військово-технічній сфері (пункт 2.1 статуту, том 1 а.с. 20).

05.12.2019 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємством «Спецтехноекспорт» (позикодавець) та Державним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» (позичальник) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №STE-31.2-184-Д-19 (далі - договір), відповідно до умов якого, позикодавець надає у користування позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору, том 1 а.с. 39-40).

Відповідно до пункту 2.1. договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 8000000,00 грн (вісім мільйонів гривень 00 копійок), без податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 2.2. договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі. Плата за користування грошовими коштами не стягується.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі в термін до 5 (п`ятого) квітня 2020 року включно.

Позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу (або неповернуту її частину в разі дострокового погашення частини фінансової допомоги) в останній день строку, встановленого в пункті 3.1 цього договору. Повернення фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в установі банку (пункти 3.2-3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору днем повернення фінансової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми фінансової допомоги (її частини) на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 4.2. договору керуючись частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, сторони визначили, що у випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги позичальник, на вимогу позикодавця, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Штрафні санкції визначені пунктом 4.2. договору оплачуються позичальником не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від позикодавця.

Відповідно до пункту 4.4. договору незалежно від виплати пені та/або штрафу, сторона, що порушила умови цього договору, компенсує іншій стороні понесені внаслідок цього прямі збитки, підтверджені відповідними документами.

Згідно з пунктом 4.5. договору у випадку, передбаченому пунктом 4.2. цього договору, позичальник зобов`язаний повернути суму фінансової допомоги (її неповернуту частину в разі дострокового повернення частини фінансової допомоги), збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь строк прострочення.

Відповідно до пункту 4.6. договору нарахування неустойки (штрафу та пені) за прострочення виконання зобов`язань, передбачених договором, не припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути виконане, а нараховується включно по день, у який зобов`язання було виконано в повному обсязі.

Згідно з пунктом 4.8. договору, керуючись частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони встановили, що позикодавець на свій розсуд має право не застосовувати до позичальника господарські санкції (пеню, штраф та інші) передбачені цим договором та/або чинним законодавством України, та продовжити позичальнику строк повернення фінансової допомоги без застосування таких санкцій шляхом укладання сторонами відповідної додаткової угоди.

Відповідно до пункту 7.2. договору позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу позикодавцеві в терміни визначені цим договором.

Позикодавець зобов`язаний надати поворотну фінансову допомогу по позичальникові в розмір, передбаченому пунктом 2.1. цього договору (пункт 7.3 договору).

Пунктом 8.1. договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової допомоги.

На виконання умов договору позичальник надав позикодавцю поворотну фінансову допомогу в сумі 8000000,00 грн (вісім мільйонів гривень 00 копійок), без податку на додану вартість, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника, що підтверджується платіжною інструкцією №5071 від 05.12.2019 (том 1 а.с.41).

17.04.2020 відповідач повернув позивачу частину поворотної фінансової допомоги у сумі 4000000,00 грн (чотири мільйони гривень) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №1576 (том 1 а.с.42).

Також, 17.11.2022 відповідач повернув позивачу частину поворотної фінансової допомоги у сумі 1000000,00 грн (один мільйон гривень) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №4441 (том 1 а.с.43).

20.02.2023 відповідач повернув позивачу частину поворотної фінансової допомоги в сумі 750000,00 грн (сімсот п`ятдесят тисяч гривень) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №875 (том 1 а.с.44).

16.03.2023 відповідач повернув позивачу частину поворотної фінансової допомоги в сумі 750000,00 грн (сімсот п`ятдесят тисяч гривень) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача, що підтверджується платіжною інструкцією №1353 (том 1 а.с.45).

З вказаних платіжних інструкцій вбачається, що ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» повернуло кошти отримані за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 6500000,00 грн.

Між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» та ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» узгоджений акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2024 (том 1 а.с. 46).

Згідно вказаного акту вбачається, зокрема, що за даними Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» дебет становить 1500000,00 грн, а за даними ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» кредит складає 1500000,00 грн.

На адресу відповідача повторно направлено акти звірки взаємних розрахунків між сторонами у справі від 31.12.2025 листом №STE.09/1748/669-26 від 04.02.2026, що підтверджується поштовим відправленням №R068058752448 (том 1 а.с.47-49).

12.06.2026 на адресу відповідача направлено вимогу про погашення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги за вих. №STE-31.2- 184-Д-19 від 05.12.2019 (том 1 а.с.50-52).

Звертаючись з позовом до суду Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» зазначає, що відповідачем частково не виконані зобов`язання за договором, кошти поворотної фінансової допомоги у сумі 1500000,00 грн позивачу не повернуто у строк, встановлений пунктом 3.1. договору (до 05.04.2020 включно).

Тому позивач просить стягнути з ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» на свою користь суму неповернутої заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №STE-31.2-184-Д-19 від 05.12.2019 у розмірі 1500000,00 грн, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем договору за період з 05.04.2020 по 17.02.2026, суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (2145 днів) у сумі 2531910,62 грн, інфляційні витрати у сумі 1286705,83 грн, 3 % річних від простроченої суми боргу у сумі 264237,48 грн, що разом становить 5582853,93 грн.

Заперечуючи проти заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відповідач зазначає про необґрунтованість та протиправність нарахування пені за період з 05.04.2020 по 17.02.2026 (у період дії карантину та воєнного стану) у сумі 2531910,62 грн та інфляційного збільшення та 3% річних у період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.

При цьому, ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» визнає наявність заборгованості щодо залишку позики через фінансові складнощі підприємства, військовий стан та значні пошкодження майна.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За положеннями статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №904/4893/23 (904/6230/25).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, про що зазначено в частині 1 статті 1050 ЦК України.

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Матеріалами справи підтверджено, що ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» не повернуло 1500000,00 грн наданої позивачем поворотної фінансової допомоги у строк, встановлений укладеним між сторонами у справі договором та нормами ЦК України, чим порушило права та інтереси Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт».

Сума неповернутого боргу в розмірі 1500000,00 грн визнається відповідачем. Заявник апеляційної скарги не погоджується лише з нарахуванням йому пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу не оскаржується учасниками справи, а отже не є предметом перегляду в даному апеляційному провадженні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у вигляді пені, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частиною 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно з положеннями пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано карантин та режим надзвичайної ситуації з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Станом на 17.02.2026 та станом на момент звернення з позовною заявою діяв воєнний стан, який Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було продовжено з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 на 90 діб.

З позовної заяви вбачається, що нарахування пені здійснено позивачем з 05.04.2020 по 17.02.2026, тобто під час дії карантину та воєнного стану, що суперечить положенням пунктів 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені згідно заявленого позивачем періоду в загальному розмірі 2531910,62 грн задоволенню не підлягають.

Щодо нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у зв`язку із простроченням відповідачем виконання зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №STE-31.2-184-Д-19 було проведено нарахування інфляційних втрат у загальному розмірі 1286705,83 грн та 3% річних у розмірі 264237,48 грн.

Як вже зазначалось, що з 24.02.2022 по цей час на всій території України діє воєнний стан.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник за договором позики чи кредиту, окрім звільнення від сплати пені, також звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України.

Частина 2 статті 625 ЦК України, регулює відповідальність боржника за несвоєчасне виконання зобов`язань, та надає право кредитору на нарахування індексу інфляції та 3% річних.

Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень та статей 1046, 1049 ЦК України випливає, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги розповсюджується дія вказаного пункту, який забороняє здійснювати нарахування, передбачені статтею 625 цього ЦК України, а також, як вже зазначалось суми неустойки (штрафу, пені).

З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для визнання інфляційних втрат та 3% річних за договором про надання поворотної фінансової допомоги №STE-31.2-184-Д-19 за період з 24.02.2022 по 17.02.2026.

Натомість, під час дії карантинних обмежень списання інфляційних втрат та 3% річних за кредитними договорами та договорами позики не передбачалось. У зв`язку з цим, судом здійснено власний розрахунок нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі в термін до 5 (п`ятого) квітня 2020 року включно.

Останнім днем виконання зобов`язання є 5 число квітня місяця 2020 року включно, тому перший день прострочення настає наступного календарного дня.

У зв`язку з цим, нарахування згідно статті 625 ЦК України здійснено апеляційним господарським судом на залишок основної суми боргу в розмірі 1500000,00 грн за період з 06.02.2020 по 23.02.2022 та встановлено, що вони становлять 270850,06 грн інфляційних втрат та 84854,26 грн 3% річних.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» про стягнення з ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» інфляційних втрат у розмірі 1286705,83 грн та 3% річних у розмірі 264237,48 грн підлягають частковому задоволенню.

Відповідно з відповідача підлягають стягненню 270850,06 грн інфляційних втрат та 84854,26 грн 3% річних.

У зв`язку з тим, що за результатом розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення пені у розмірі 2531910,62 грн, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки на 90%.

Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до положень ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, керуючись статтею 129 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення цих витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до пункту б пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНaОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 у справі №922/578/26 змінити, виклавши абзаци перший та другий його резолютивної частини в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126; код ЄДРПОУ 14310299) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, б. 7; код ЄДРПОУ 30019335) -1500000,00 грн заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №STE-31.2-184-Д-19 від 05.12.2019; 84854,26 грн 3% річних; 270850,06 грн інфляційних витрат та 22268,45 грн судового збору. В іншій частині позову відмовити.».

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «Спецтехноекспорт» (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, б. 7; код ЄДРПОУ 30019335) на користь Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126; код ЄДРПОУ 14310299) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 67088,70 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 05.08.2026.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя П.В. Демідова

Суддя Н.О. Мартюхіна