Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №906/330/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Справа № 906/330/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

без участі представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 30.04.2026 суддею Сікорською Н.А. у м. Житомир (повний текст рішення складено 04.05.2026) у справі № 906/330/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс"

про стягнення 136851, 46 грн

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТзОВ "Юні Сервіс" 136851, 46 грн заборгованості за договором № 12-0904 про постачання електричної енергії споживачу від 01.04.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство вказало, що 01.04.2024 між останнім та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 12-0904, за умовами якого позивач зобов`язався постачати електричну енергію, а відповідач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати її вартість. На виконання умов договору позивач здійснював постачання електричної енергії на об`єкти відповідача, однак, останній свої зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за спожиту у січні 2026 року електричну енергію в розмірі 136851, 46 грн. У зв`язку з несплатою заборгованості у добровільному порядку позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу. Виданий судовий наказ у справі № 906/213/26 був скасований за заявою відповідача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 у справі № 906/330/26 позов ТзОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" задоволено; стягнуто з ТзОВ "Юні Сервіс" на користь позивача 136851, 46 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 2662, 40 грн судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідач вважає, що господарським судом Житомирської області при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені принципи законності, справедливості, змагальності сторін, об`єктивності, компетентності, прецедентну практику Європейського суду з прав людини ст. ст. 8, 13 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 76, 78, 79, 86, 236 ГПК України, що призвело до прийняття передчасного незаконного рішення про стягнення з товариства сум, які не були взагалі підтвердженні належними доказами по справі, з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. ст. 11, 526, 626 ЦК України) та порушенням норм процесуального права, (ст. ст. 50, 51, 73, 74, 76, 78, 79, 86, 236 ГПК України), не застосуванням судом постанов Верховного Суду, на які відповідач посилався, на підтвердження свої доводів, що повністю протирічить вищенаведеним вимогам діючого законодавства - Конституції України, рішенням Європейського суду, вимогам процесуального права, і, відповідно, на підставі вимог ст. 277 ГПК України, підлягає скасуванню, як незаконне.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Юні Сервіс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 у справі № 906/330/26; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В силу ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що 01.04.2024 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 12-0904, відповідно до п. 1.1. якого, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної пpoдyкції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені вiдповiдно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної кoмiciї, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2. договору). Згідно пункту 2.1. договору, постачальник продає електричну енергiю споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно п. 2.2. договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподiлу / передачi, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподiлу / передачi електричної енергії. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності. Відповідно до п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється в обсягах, визначених у додатку 3 до цього договору. Споживач має право один раз на місяць, але не пізніше нiж до 15-го числа розрахункового місяця звернутись до постачальника із відповідною письмовою заявою щодо збільшення договірних величин. При цьому, споживач повинен здійснити оплату не пізніше 4-го робочого дня від дати отримання додаткового рахунку вiд постачальника на збільшений обсяг електричної енергії (п. 3.4. договору). Відповідно п. 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення цiни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення цiни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення цiни електричної енергії (п. 5.2. договору). Згідно п. 5.4. договору, ціна електричної енергiї має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергiї за цим договором, у тому числi у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цiн електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору). Згідно п. 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів вiд дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Bci платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацiю щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергiї та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Відповідно до п. 5.12. договору, порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергiї на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем. Згідно п. 5.13. договору, комерційна пропозиція є додатком 2 до цього договору. Після прийняття споживачем комерційної пропозиції постачальника внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема за ініціативою постачальника з попередженням за 20 днів i правом споживача або прийняти пропозицію, або розірвати договiр. Після настання дати, вказаної в попередженні постачальника, i за відсутності заяви споживача про розірвання договору (при факті споживання будь-якого обсягу електричної енергiї) договiр вважається зміненим відповідно до запропонованих умов. Згідно п. 6.2. договору споживач зобов`язується: 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Пунктом 7.1. договору визначено, що постачальник має право: 1) отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію; 5) проводити разом зі споживачем звіряння фактично використаних обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акта. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору). Цей договiр укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1. договору).

Додатком № 1 до договору є заява-приєднання, відповідно до якої початок постачання електричної енергії за адресою: вул. Шевченка, буд. 15, смт. Гранітне, Коростенський район, Житомирської області - 01.04.2024. Додатком № 2 до договору є комерційна пропозиція № 7 ZHOEK-UV- 12-0904 для споживачів за "вільними цінами", якою визначено порядок, спосіб та строки оплати, а саме: попередня оплата: оплата здійснюється шляхом перерахування 100% вартості договірних обсягів постачання електроенергії на розрахунковий період, зазначених в додатку № 3 "Договірні обсяги постачання електричної енергії" до договору, на підставі рахунку на попередню оплату наданого постачальником або визначеного споживачем самостійно не пізніше нiж за 5 робочих днiв до початку розрахункового періоду. Сума попередньої оплати визначається шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, визначену згiдно умов даної комерційної пропозиції та підлягає оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника. Остаточний розрахунок: проводиться за фактично спожиту електричну енергiю. У разi не зазначення споживачем у платіжному документі періоду, за який проводиться оплата, постачальник має право зарахувати сплачені кошти в погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення. По закінченню розрахункового періоду постачальник здiйснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та до 7-го числа місяця наступного за розрахунковим надає споживачу рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергiю у розрахунковому пepioдi. Датою вручення рахунку є дата його відправки будь-яким з наступних способів: електронною поштою, через особистий електронний кабінет, отримання нарочно та іншим способом узгодженим зі споживачем. Споживач здійснює оплату зазначеного вище рахунку протягом 5 робочих днiв вiд дня отримання рахунку. У випадку припинення (або розiрвання) договору, у т.ч. дострокового, споживач зобов`язаний оплатити постачальнику остаточний (додатковий) рахунок за спожиту електричну енергiю за фактичним результатом розрахункового(их) перiоду(ів). Споживач здiйснює оплату протягом 5 робочих днiв вiд дня отримання даного рахунку. Договір про постачання електричної енергiї споживачу набирає чинності з дати підписання (акцептування) споживачем заяви-приєднання до договору i діє по 31.12.2026 включно, а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованостi, включаючи штрафні санкції) договiр діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 20 днiв до закінчення терміну дiї договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в нiякому разi не більше нiж на термін дiї договору споживача про надання послуг з розподiлу електричної енергії. Комерційна пропозиція підписана сторонами 01.10.2024.

Матеріалами справи стверджується, що на виконання умов договору позивач у січні 2026 року здійснив постачання відповідачу електричної енергії.

31.01.2026 позивачем складено акт приймання-передачі електричної енергії № 12-0904/11/1 за січень 2026 року на загальну суму 136852, 15 грн з ПДВ.

За результатами розрахункового періоду позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату поставленої електричної енергії № 12-0904/1/1 за січень 2026 року на загальну суму 136851, 46 грн з ПДВ.

04.02.2026 позивачем направлено на адресу відповідача лист № 16/036, до якого додано рахунок на оплату № 12-0904/1/1 та акт приймання-передачі електричної енергії № 12-0904/11/1.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію, станом на 01.02.2026 за товариством обліковується заборгованість у розмірі 136851, 46 грн.

З огляду на те, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо погашення заборгованості, позивач вернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з останнього 136851, 46 грн заборгованості за поставлену у січні 2026 року електричну енергію.

Як зазначено вище, суд першої інстанції, оскаржуваним рішенням від 30.04.2026, позов товариства задовольнив у повному обсязі, з чим погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вже встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, сторонами даного господарського спору було укладено договір № 12-0904 від 01.04.2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", електрична енергія - це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно ст. 4 цього Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.

В силу приписів ст. 58 цього Закону, споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Приписами ст. ст. 525, 526, 530, 615 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. ст. 610, 611, 612, 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі № 12-0904/1/1 від 31.01.2026 та рахунка за електричну енергію № 12-0904/1/1 вбачається, що в січні 2026 року відповідачем спожито електричну енергію на загальну суму 136851, 46 грн.

Вказані документи були направлені відповідачу разом із супровідним листом від 04.02.2026 та отримані ним 12.02.2026.

З наданого розрахунку заборгованості судом установлено, що спожита відповідачем у січні 2026 року електрична енергія останнім не оплачена.

З огляду на те, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу в даному випадку покладено на відповідача, і останній не надав суду доказів погашення боргу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 136851, 46 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Суд констатує, що в силу ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальники мають право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів, та зобов`язані укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

Факт укладання договору про постачання електричної енергії споживачу № 12- 0904, а також споживання електричної енергії споживачем - ТзОВ "Юні Сервіс" підтверджуються належними та допустимими доказами, а також не заперечуються самим скаржником.

Докази направлення та вручення відповідачу рахунку за електричну енергію наявні у матеріалах справи. Факт того, що споживач не підписав акт 12-0904/1/1 від 31.01.2026, не звільняє останнього від зобов`язання оплати за спожиту електричну енергію.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не подано жодного доказу, який би ставив під сумнів позицію позивача, а відтак апеляційний господарський суд констатує відсутність будь-яких матеріальних чи процесуальних підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

В силу ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на те, що доводи апеляційної скарги ТзОВ "Юні Сервіс" не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 у справі № 906/330/26 є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга товариства не підлягає задоволенню.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на останнього в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні Сервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 30.04.2026 у справі № 906/330/26 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу № 906/330/26 повернути Господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.