Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №910/4205/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Справа № 910/4205/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Горбасенка П.В.

суддів: Сковородіної О.М.

Колесника Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ео підбірці солар»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ео підбірці солар»

до 1. Управління майном спільної власності Львівської обласної ради

2. Львівської обласної ради

про визнання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна виконаними

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ео підбірці солар» (далі - позивач / ТОВ «Ео підбірці солар») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (далі - відповідач 1 / УМСВЛОР) та Львівської обласної ради (далі - відповідач 2 / ЛОР), у якій просить суд визнати належним чином виконаними у повному обсязі умови договору купівлі-продажу нерухомого майна способом продажу на аукціоні, укладеного 18.12.2020 між УМСВЛОР та ТОВ «Ео підбірці солар», зареєстрованого за № 2653.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на обставини звернення відповідача 1 до ТОВ «Ео підбірці солар» із претензією № 317, у якій УМСВЛОР зазначило про невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу та наявність підстав для його розірвання, з чим позивач не погоджується.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.04.2026 відкрив провадження у справі № 910/4205/26, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

16.06.2026 з використанням підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва УМСВЛОР (далі - заявник) подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4205/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1754/26, яка перебуває на розгляді Господарського суду Львівської області.

Клопотання мотивоване тим, що предметом розгляду у справі № 914/1754/26 є вимоги про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна способом продажу на аукціоні від 18.12.2020 та повернення об`єкта продажу у зв`язку з невиконанням покупцем умов цього договору, тоді як в означеній справі позивач просить визнати умови зазначеного договору виконаними. Заявник вважає, що такі справи є взаємопов`язаними, містять взаємовиключні вимоги, а встановлені у справі № 914/1754/26 обставини матимуть преюдиціальне значення для вирішення цього спору, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1754/26.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.06.2026 задовольнив клопотання УМСВЛОР про зупинення провадження у справі № 910/4205/26, зупинив провадження в означеній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 914/1754/26, що перебуває на розгляді Господарського суду Львівської області.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що справа № 910/4205/26, предметом якої є визнання виконаними умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2020, та справа № 914/1754/26, у якій заявлено вимоги про розірвання цього договору та повернення об`єкта продажу, є взаємопов`язаними, оскільки стосуються одного й того самого договору та містять взаємовиключні вимоги.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, які встановлюватимуться під час розгляду справи № 914/1754/26, можуть мати преюдиціальне значення для вирішення цього спору, а одночасний розгляд зазначених справ може призвести до правової невизначеності у правовідносинах сторін, у зв`язку з чим визнав наявними підстави для зупинення провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, ТОВ «Ео підбірці солар» (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 про зупинення провадження у справі № 910/4205/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки не навів належного обґрунтування існування об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення справи № 914/1754/26 та не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені й оцінені у межах цього спору на підставі наявних у справі доказів.

Позивач зауважує, що сама по собі взаємопов`язаність справ та можливість виникнення преюдиціальних фактів не свідчать про наявність підстав для зупинення провадження, позаяк господарський суд у цій справі не позбавлений можливості самостійно дослідити обставини виконання сторонами умов договору купівлі-продажу та надати оцінку поданим доказам. На думку апелянта, наявність іншої справи не створює процесуальних перешкод для розгляду цього спору, а необґрунтоване зупинення провадження призводить до безпідставного затягування розгляду справи та порушення принципу розгляду справи упродовж розумного строку.

Таким чином скаржник вважає, що зазначене вище свідчить про наявність ґрунтовних підстав для задоволення його апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Ео підбірці солар» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Колесника Р.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 08.07.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ео підбірці солар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив учасникам апеляційного провадження строк для подання до суду у письмовій формі відзивів на апеляційну скаргу.

13.07.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, через підсистему «Електронний суд» від УМСВЛОР надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Ео підбірці солар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26, а вказану ухвалу залишити без змін.

Так, мотивуючи свою позицію, відповідач 1 зауважує про те, що справа № 910/4205/26 про визнання умов договору купівлі-продажу виконаними та справа № 914/1754/26 про розірвання цього ж договору і повернення об`єкта продажу є взаємопов`язаними, оскільки стосуються одного договору та містять взаємовиключні вимоги. На думку УМСВЛОР, рішення у справі № 914/1754/26 матиме преюдиціальне значення для вирішення цього спору, а встановлення наявності чи відсутності підстав для розірвання договору є першочерговим, що зумовлює об`єктивну неможливість розгляду справи № 910/4205/26 до набрання законної сили рішенням у пов`язаній справі.

В контексті наведеного відповідач 1 також зазначав, що суд першої інстанції навів належні мотиви зупинення провадження, обґрунтував взаємозв`язок двох справ та ризик ухвалення суперечливих судових рішень, а тому правомірно застосував положення п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Крім того УМСВЛОР у своєму відзиві заперечувало доводи апелянта щодо штучного затягування розгляду справи, вказуючи, що відповідач 1 зацікавлений у якнайшвидшому вирішенні спору, тоді як саме позивач у справі № 914/1754/26 ініціював відкладення її розгляду.

Тож, погодившись з висновками місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі, УМСВЛОР стверджує, що наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть слугувати підставою для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26.

ЛОР також скористалася правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, та подала у встановлений Північним апеляційним господарським судом строк відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, підтримавши доводи УМСВЛОР щодо наявності передбачених п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі та безпідставності доводів апеляційної скарги.

20.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4205/26.

29.07.2026 та 04.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ЛОР та УМСВЛОР надійшли клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, мотивовані, зокрема, значним суспільним інтересом до спірних правовідносин, необхідністю надання представниками відповідачів додаткових усних пояснень щодо взаємозв`язку справ № 910/4205/26 та № 914/1754/26, а також забезпеченням реалізації принципів змагальності сторін і права бути вислуханими судом.

Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені, зокрема, у пункті 12 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Разом з тим з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Отже, призначення судового засідання у такій категорії справ є дискреційним процесуальним повноваженням суду апеляційної інстанції, реалізація якого залежить від встановлення необхідності проведення усного судового розгляду з огляду на конкретні обставини справи, а не його процесуальним обов`язком.

Водночас наведені відповідачами обставини не свідчать про наявність виняткових підстав, які б обумовлювали необхідність відступу від загального правила, визначеного ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України. Посилання ЛОР та УМСВЛОР на значний суспільний інтерес, необхідність надання додаткових усних пояснень, реалізацію принципів змагальності сторін та права бути вислуханими судом мають загальний характер і самі по собі не свідчать про неможливість здійснення апеляційного перегляду в порядку письмового провадження.

При цьому колегія суддів враховує, що предметом апеляційного перегляду у цій справі є виключно перевірка законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 про зупинення провадження у справі, а не вирішення спору між сторонами по суті заявлених позовних вимог. Тож, під час апеляційного перегляду підлягає оцінці правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо наявності підстав для зупинення провадження, що не потребує безпосереднього дослідження доказів чи надання учасниками справи додаткових усних пояснень.

До того ж судова колегія бере до уваги те, що учасники справи реалізували свої процесуальні права шляхом подання апеляційної скарги, відзивів та інших заяв по суті справи, а тому всі їхні доводи підлягають оцінці судом апеляційної інстанції незалежно від форми розгляду справи. Саме лише бажання учасників справи надати додаткові усні пояснення або відповісти на можливі запитання суду не є достатньою підставою для призначення судового засідання з повідомленням учасників справи.

За таких обставин апеляційний господарський суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення клопотань ЛОР та УМСВЛОР про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що сама лише взаємопов`язаність двох судових справ або наявність між ними певного предметного зв`язку не є достатньою підставою для зупинення провадження відповідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Так, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначено, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

З аналізу наведеного вище випливає, що саме по собі існування іншого судового провадження або взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду справи, оскільки така неможливість повинна бути об`єктивною, а суд зобов`язаний навести мотиви, з яких він дійшов такого висновку.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 28.05.2026 у справі № 911/633/25, у якій зазначено, що зупинення провадження у справі допускається лише за умови, якщо обставини, які встановлюються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в межах розгляду спору, а наявні у справі докази не дозволяють надати їм належну оцінку.

Отже, застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за наявності сукупності визначених законом умов, а саме коли судом встановлено: які саме обставини повинні бути встановлені в іншій справі; чому такі обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у межах розгляду відповідної справи; а також яким чином встановлення таких обставин впливає на можливість вирішення спору по суті. Лише наведення таких мотивів може свідчити про існування саме об`єктивної, а не припустимої чи доцільної неможливості розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції повинен не лише констатувати взаємозв`язок між судовими провадженнями чи можливе преюдиційне значення рішення в іншій справі, а й навести належне мотивування щодо неможливості самостійного встановлення відповідних обставин у межах цієї справи з урахуванням предмета позову, підстав заявлених вимог та наявних у матеріалах справи доказів.

Однак, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд фактично обмежився констатацією взаємозв`язку справ № 910/4205/26 та № 914/1754/26, а також можливого преюдиційного значення рішення в іншій справі, проте не навів належного обґрунтування того, які саме обставини не можуть бути встановлені судом у межах цієї справи, чому наявні у справі докази не дають можливості їх дослідити та оцінити, а також з яких причин існує саме об`єктивна неможливість розгляду спору до вирішення справи № 914/1754/26.

Судова колегія звертає увагу, що взаємопов`язаність двох судових справ, можливе преюдиційне значення судового рішення в іншій справі, наявність спільних обставин чи навіть ризик ухвалення різних судових рішень не є тотожними поняттю об`єктивної неможливості розгляду справи у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Такі обставини можуть свідчити про доцільність очікування результатів розгляду іншої справи, однак самі по собі не доводять неможливості здійснення судового розгляду у цій справі, якщо суд має процесуальну можливість самостійно встановити та оцінити обставини, що входять до предмета доказування.

Водночас, зазначаючи про необхідність встановлення у справі № 914/1754/26 обставин створення або нестворення на базі об`єкта продажу закладу охорони здоров`я, з метою підтвердження чи спростування доводів УМСВЛОР про наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна способом продажу на аукціоні від 18.12.2020, місцевий господарський суд не навів мотивів, з яких убачається неможливість їх встановлення у межах цієї справи.

Зокрема, суд першої інстанції не зазначив, які саме докази відсутні у матеріалах цієї справи, чому наявні докази не можуть бути досліджені та оцінені відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також із яких причин встановлення наведених обставин є виключно можливим у межах справи № 914/1754/26.

Натомість із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали випливає лише посилання на те, що відповідні обставини є предметом дослідження в іншій справі. Однак саме по собі вирішення аналогічних або пов`язаних питань в іншому судовому провадженні не позбавляє суд можливості дослідити подані сторонами докази та надати їм належну правову оцінку в межах справи, що перебуває на його розгляді.

Апеляційний господарський суд також враховує, що обидві справи виникли з одного договору купівлі-продажу та певною мірою пов`язані між собою, а окремі обставини, пов`язані з виконанням покупцем умов цього договору, можуть входити до предмета доказування в обох справах.

Разом із тим сама лише взаємопов`язаність спорів, навіть за умови дослідження однакових чи схожих фактичних обставин, не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/4205/26. Вирішальним для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України є не факт існування іншого судового провадження щодо того самого договору чи дослідження в ньому аналогічних обставин, а встановлення неможливості їх самостійного дослідження судом у межах цієї справи.

Аналогічно не може вважатися належним обґрунтуванням зупинення провадження й наведене місцевим господарським судом посилання на можливість ухвалення взаємовиключних судових рішень або виникнення правової невизначеності.

Колегія суддів наголошує, що ризик ухвалення різних судових рішень у взаємопов`язаних справах сам по собі не свідчить про неможливість здійснення судом оцінки доказів та встановлення обставин, необхідних для вирішення конкретного спору. Інше тлумачення положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України фактично призвело б до можливості зупинення провадження у будь-якій справі лише з підстав існування іншого судового провадження щодо пов`язаних правовідносин, що не відповідає змісту зазначеної процесуальної норми та правовим висновкам Верховного Суду.

Таким чином наведені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26 мотиви фактично обґрунтовують лише процесуальну доцільність очікування результатів розгляду справи № 914/1754/26, однак не підтверджують існування саме об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/4205/26 до набрання законної сили рішенням в іншій справі.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, а також наведені вище висновки щодо неправильного застосування місцевим господарським судом положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без належного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення питання про зупинення провадження у справі, та без належного обґрунтування існування об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи.

За таких обставин колегія суддів висновує, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. 280 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Ео підбірці солар» підлягає задоволенню, тоді як ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26 - скасуванню, а матеріали справи - передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому судова колегія звертає увагу, що скасування ухвали про зупинення провадження не є вирішенням спору по суті та не свідчить про оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог чи заперечень проти них. Наслідком такого процесуального рішення є лише поновлення розгляду справи судом першої інстанції, який має здійснити її розгляд по суті з дослідженням усіх доказів та наданням оцінки доводам учасників справи.

У зв`язку із передачею справи на розгляд місцевому господарському суду, зважаючи на те, що у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним відповідної справи.

Керуючись ст. 129, 236, 255, 270, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ео підбірці солар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/4205/26.

3. Передати матеріали справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.08.2026.

Головуючий суддя П.В. Горбасенко

Судді О.М. Сковородіна

Р.М. Колесник