Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №910/1893/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2026 р. Справа№ 910/1893/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Сковородіної О.М.

Горбасенка П.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зайцева Єгора Дмитровича

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 (повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026)

у справі № 910/1893/26 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ВЕЛЛ БРОКЕРС»

до Фізичної особи-підприємця Зайцева Єгора Дмитровича

прo стягнення 23066,24 гривень

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Ю.ВЕЛЛ БРОКЕРС» (надалі також позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ФОП Зайцева Є.Д. (надалі також відповідач, скаржник) про стягнення грошових коштів у розмірі 23066,24 гривень, з яких: 23043,51 гривень попередня оплата та 22,73 гривень 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.525, 526, 610, 615, 625, 629, 901, 906 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором № 13012026 про надання послуг від 13.01.2026 (надалі також договір), в частині повного та своєчасного надання консультаційних послуг з розробки маркетингової стратегії запуску В2С напрямку.

Як зазначає позивач, за результатами отриманих від відповідача матеріалів у межах договору, позивачем встановлено невідповідність наданих послуг заявленим результатам, зокрема, передані відповідачем матеріали не були погоджені замовником у встановленому договором порядку, не були прийняті замовником, як заявлений результат та не відповідають погодженому обсягу та змісту результатів, передбачених п.1.7. договору. Що стало підставою для вимоги про повернення суми попередньої оплати за правилами п. 6.3. договору.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 позов задоволено частково, присуджено до стягнення на користь позивача 22736,88 гривень та 22,43 гривень 3% річних.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до п. 1.7. договору сторони не лише визначили перелік матеріалів, які підлягали створенню виконавцем, але й прямо погодили, що результат надання послуг має бути саме погоджений та прийнятий замовником.

Тобто предметом належного виконання є досягнення такого результату, який: відповідає погодженому сторонами змісту; є завершеним та придатним до використання; переданий замовнику; погоджений замовником; прийнятий останнім у встановленому договором порядку. Тому саме факт погодження та прийняття результату замовником є визначальною ознакою належного виконання зобов`язання у розумінні договору.

Надані відповідачем матеріали не містять належного підтвердження їх прийняття позивачем, не супроводжуються підписаним сторонами актом приймання-передачі послуг, не містять ознак погодження остаточного результату робіт та не підтверджують факту завершення відповідного етапу надання послуг у розумінні умов укладеного договору.

Одностороннє формування виконавцем матеріалів, навіть у разі їх презентації замовнику, не є тотожним їх прийняттю. Презентація або передача файлів не замінює передбачену договором процедуру погодження та приймання результату, яка має юридичне значення для виникнення наслідків належного виконання.

Позивач не підписував акт приймання-передачі, не погоджував надані відповідачем версії матеріалів, а також висловлював зауваження щодо результату, що виключає можливість визнання виконання зобов`язання прийнятим у погодженому умовами договору розумінні.

Посилання відповідача на те, що прийняття результату відбулося у конклюдентний спосіб, суд відхилив як необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували волевиявлення позивача на прийняття результату у договірному розумінні, зокрема: підписаний акт, письмове підтвердження прийняття, або документально зафіксована відмова від зауважень.

Суд також враховує, що сам по собі факт направлення виконавцем файлів не змінює правової природи результату як прийнятого чи неприйнятого, оскільки відповідно до умов договору саме процедура приймання, а не факт відправлення матеріалів, є стадією завершення зобов`язання, яка створює правові наслідки для сторін.

Надане відповідачем листування не містять належних ідентифікуючих ознак, які б беззаперечно дозволяли встановити, зокрема, осіб, між якими здійснювалося листування; належність відповідних повідомлень саме сторонам спору; повний та безперервний зміст комунікації; дату, час та послідовність повідомлень; відсутність редагування, фрагментарного відображення або вибіркового вилучення частини переписки.

Надане відповідачем листування має вибірковий та фрагментарний характер, не містить повного контексту листування та фактично відображає лише окремі вирвані з комунікації повідомлення, сформовані самим відповідачем.

До того ж, сам по собі текст листування з невстановленого електронного ресурсу, без підтвердження його походження та цілісності, не може вважатися належним доказом погодження результату робіт, прийняття послуг або підтвердження належного виконання договору.

Крім того, навіть зі змісту поданих фрагментів листування не вбачається, зокрема, погодження позивачем фінальної версії результату; підтвердження відповідності результату вимогам п. 1.7. договору; прийняття замовником завершеного результату робіт; завершення етапу 3 «Презентація» у розумінні положень п.1.1. договору.

Стосовно доводів відповідача, що позивач порушив умови договору одразу заявивши вимогу про повернення коштів за п. 6.3. договору, оминаючи процедуру передбачену п. 2.5. договору, суд першої інстанції зазначив, що вказані дії позивача свідчать про реалізацію ним передбаченого договором способу захисту, а не про порушення договірної процедури. Сам по собі факт ненадання письмового переліку зауважень відповідно до п. 2.5. договору не може автоматично тлумачитись як визнання належної якості наданих послуг або як відмова від права на їх оскарження.

Посилання відповідача на пряме порушення п. 2.5. договору є безпідставним, оскільки зазначена договірна умова не встановлює обов`язкової досудової або попередньої процедури, недотримання якої позбавляє позивача права на звернення з вимогою про повернення коштів. Відтак, дії позивача щодо звернення з вимогою про повернення коштів відповідно до п. 6.3. договору є правомірною реалізацією передбаченого договором способу захисту та не можуть кваліфікуватися як порушення умов договору.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Зайцев Є.Д. звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про неврахування судом першої інстанції, що ним повністю виконано зобов`язання за договором, а саме було розроблено стратегію та архітектуру продукту «THE RUBIKON» (позиціонування «Anti-Corruption Medicine», Roadmap, оффери). Фінальні матеріали були передані позивачу та презентовані на стратегічних сесіях. Факт передачі підтверджується електронним листуванням. Згідно з умовами договору, у разі виявлення недоліків замовник зобов`язаний надати письмовий перелік зауважень, а виконавець має 10 робочих днів на їх усунення, однак позивач не надав жодного конкретного переліку недоліків, натомість одразу висунув вимогу про повернення оплати, що є прямим порушенням порядку прийняття передачі послуг. Посилання позивача на п. 6.3. договору є безпідставним, оскільки відмови від надання послуг не було - результати робіт знаходяться у розпорядженні позивача, а суб`єктивне сприйняття якості інтелектуального продукту не може бути підставою для повернення 100% оплати.

Серед іншого, скаржник зазначає, що:

- суд проігнорував той факт, що позивач сам склав і сам порушив договір, що є класичним прикладом зловживання правом;

- судом проігноровано положення ч. 1 ст. 853 ЦК України, згідно якої разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків замовник повинен негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, адже позивач в процесі надання послуг не заявляв про виявлені недоліки та без належного аргументування заявив про неприйняття наданих послуг;

- судом проігноровано конклюдентне прийняття роботи позивачем, адже характер його поведінки свідчить, що у період 17.01.2026-26.01.2026 він діяв як сторона, що прийняла послугу та активно з нею працює, що підтверджується електронним листуванням та телефонними розмовами відповідача із відповідними працівниками позивача;

- судом не надано оцінки робочому MVP-прототипу, як доказу якості, який було надано скаржником у межах судового розгляду;

- суд безпідставно застосував до спірних правовідносин положення законодавства про підряд, коли як за домовленістю сторін застосуванню підлягають положення законодавства про надання послуг;

- суд побудував рішення на відсутності акта, коли як саме позивач заблокував його підписання та він не може отримати вигоди від власної недобросовісної поведінки, що судом при постановленні судового рішення враховано не було;

- позивач свідомо ввів суд в оману, стверджуючи про те, що відповідач відмовився від будь-яких переговорів та не надав відповіді на претензії позивача, що не відповідає дійсності та є проявом зловживання процесуальними правами з боку позивача та потребувало відповідної оцінки з боку суду;

- суд припустився порушення обов`язку мотивованої оцінки кожного аргументу відповідача.

Серед іншого в апеляційній скарзі сформульоване клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

13.01.2026 між позивачем (надалі також замовник) та відповідачем (надалі також виконавець) було укладено договір № 13012026 про надання послуг, відповідно до п.1.1. якого, виконавець зобов`язується надати консультаційні послуги з розробки маркетингової стратегії запуску B2C напрямку (продукт «THE RUBIKON») для сервісу замовника, а замовник - прийняти та оплатити послуги, що полягають, зокрема, у наступному:

- Етап 1 (Діагностика): Стратегічна сесія №1 (аналіз поточної воронки, аудит моделі та декомпозиція цілей).

- Етап 2 (Розробка): Аналітична робота виконавця над концепцією, позиціонуванням та архітектурою продукту.

- Етап 3 (Презентація): Стратегічна сесія №2 з передачею результатів.

Згідно з п.1.2. договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник зобов`язується прийняти послуги та повністю оплатити їхню вартість.

Пунктом 1.3. договору визначено, що виконавець при наданні послуг керується принципами добропорядності, розумності та своєчасності, діє виключно в інтересах замовника, слідкує за дотриманням високого рівня якості послуг, максимально використовуючи всі наявні в нього можливості та враховуючи інтереси замовника, що стосуються предмету цього договору.

Згідно з п. 1.7. договору, за результатами надання послуг виконавець передає замовнику в електронному вигляді:

- XMind-карта: Візуальна архітектура воронки продажів (Шлях клієнта: Трафік - Прогрів - Конверсія), що погоджена і прийнята замовником, як заявлений результат.

- стратегічний документ (Word/PDF): Сформульована концепція «Big Idea», нове позиціонування (Anti-Corruption Medicine), структура продуктової лінійки (Subscription model), оффери та покроковий Roadmap впровадження, що погоджений і прийнятий замовником, як заявлений результат.

Відповідно до п. 2.3. договору, виконавець надає послуги шляхом «віддаленого» доступу до систем замовника, листуванням електронною поштою.

Згідно з п. 2.4. договору, факт надання послуг виконавцем засвідчується підписаним сторонами актом прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 2.5. договору визначено, що у випадку виявлення замовником недоліків наданих послуг при їх прийманні виконавець зобов`язується усунути виявлені недоліки послуг у строк до 10 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги замовника. У такому випадку приймання наданих послуг та підписання відповідного акта прийому-передачі наданих послуг здійснюється сторонами після усунення вказаних недоліків.

Відповідно до п. 2.6. договору, якщо за результатами Етапу 1 (Діагностика) замовник вирішить, що формат послуг не відповідає його запиту, він має право заявити про це до завершення першої сесії. У такому разі виконавець повертає 100% сплаченої суми протягом 3-х робочих днів.

Відповідно до п.3.1. договору, вартість послуг виконавця становить 22736,88 гривень, без ПДВ, що дорівнює еквіваленту 450,00 Євро, згідно офіційного курсу гривні до Євро встановленого НБУ на 13.01.2026, який складає 50,5264 за 1 Євро.

Сторони домовилися, що вартість послуг виконавця підлягає перерахунку у випадку зміни офіційного курсу гривні до Євро встановленого НБУ на дату оплати.

Згідно з п. 3.2. договору, порядок оплати: 100% передоплата до початку надання послуг.

Відповідно до п. 4.1. договору, виконавець зобов`язується: 4.1.1. При наданні послуг неухильно дотримуватися умов цього договору (додатків до нього), специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору та письмових замовлень; 4.1.2. Надавати послуги у повному обсязі у строки, що вказані у цьому договорі; 4.1.3. Скласти та підписати двосторонній акт прийому-передачі наданих послуг; 4.1.4. Усувати виявлені замовником недоліки наданих послуг.

Згідно з п. 4.2. договору, замовник зобов`язується: 4.2.1. Прийняти обумовлені цим договором належно надані послуги; 4.2.2. Оплатити вартість наданих послуг у визначені цим договором строки; 4.2.3. Підписати двосторонній акт прийому-передачі наданих послуг в рамках цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, він вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами та скріплення печаткою замовника і діє до моменту повного і належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за ним. Надання послуг за цим договором здійснюється починаючи з 13.01.2026 (включно) до 31.12.2026 (включно).

Згідно з п.6.3. договору, у випадку відмови та/або ухилення виконавця від надання послуг чи не відповідності наданих послуг заявленим результатам, виконавець зобов`язується протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги замовника повернути всю суму передоплати.

На виконання умов договору, 15.01.2026 позивачем перераховано відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 22736,88 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 13 від 15.01.2026.

Як зазначає позивач, за результатами отриманих від відповідача матеріалів у межах договору, позивачем встановлено невідповідність наданих послуг заявленим результатам, зокрема, передані відповідачем матеріали не були погоджені замовником у встановленому договором порядку, не були прийняті замовником, як заявлений результат та не відповідають погодженому обсягу та змісту результатів, передбачених п. 1.7. договору.

У зв`язку із цим, 27.01.2026 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих.№ 1/01-26, у якій просив протягом 5 банківських днів повернути суму передоплати у розмірі 22736,88 гривень. Вказана претензія була направлена позивачем у сервісі «Вчасно» та отримана відповідачем 27.01.2026.

06.02.2026 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією за вих.№ 06/02-1/26, у якій просив протягом 5 банківських днів повернути суму передоплати у розмірі 22736,88 гривень, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.

Відповіді на вказані претензії матеріали справи не містять, грошові кощти відповідачем повернуто не було, що стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Щодо клопотання скаржника про розгляд справи з повідомленням сторін

Враховуючи, що предметом спору у справі є вимога про стягнення 23066,24 гривень, вказана справа має розглядатися судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Водночас ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлює, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 наведеної статті суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання колегії суддів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, наведене свідчить про одночасне існування двох умов, визначених ч. 6 ст. 252 ГПК України, за наявності яких суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні.

Оскільки скаржник не навів, а колегія суддів не встановила виняткових обставин для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, клопотання скаржника, сформульоване в апеляційній скарзі про розгляд справи з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.

Щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність розглядуваного спору та основний предмет оцінки судом апеляційної інстанції є те, чи виникло у позивача право вимоги повернення суми попередньої оплати з огляду на твердження скаржника про те, що таке безумовне право існувало у позивача лише до завершення першого етапу (п. 2.6 договору), проте на інших стадіях виконання договору вимозі про повернення суми попередньої оплати має передувати вимога про усунення виявлених недоліків (п. 2.5. договору), яка позивачем не висувалася, а тому вимога за п. 6.3. договоору є передчасною. До того ж надані відповідачем послуги були фактично прийняті позивачем, хоча з цього приводу і не було складено акту приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції виходив із того, що вказаний договір за своєю правовою природою є змішаним договором підряду та договором про надання послуг, до якого, крім положень ЦК України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, застосовуються також положення глав 61 та 63 ЦК України, із чим повністю погоджується колегія суддів, а тому аргументи скаржника, в частині неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема безпідставного застосування до розглядуваного договору положень ЦК України про підряд, апеляційним судом відхиляються як безпідставні.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Статтею 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦКУкраїни можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.1. договору, вартість послуг виконавця становить 22736,88 гривень, без ПДВ, що дорівнює еквіваленту 450,00 Євро, згідно офіційного курсу гривні до Євро встановленого НБУ на 13.01.2026, який складає 50,5264 за 1 Євро.

Сторони домовилися, що вартість послуг виконавця підлягає перерахунку у випадку зміни офіційного курсу гривні до Євро встановленого НБУ на дату оплати.

Згідно з п. 3.2. договору, порядок оплати: 100% передоплата до початку надання послуг.

Як убачається з матеріалів справи, та сторонами не заперечується 15.01.2026 позивачем перераховано відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 22736,88 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 15.01.2026.

Як зазначає позивач, за результатами отриманих від відповідача матеріалів у межах договору, позивачем встановлено невідповідність наданих послуг заявленим результатам, зокрема, передані відповідачем матеріали не були погоджені замовником у встановленому договором порядку, не були прийняті замовником, як заявлений результат та не відповідають погодженому обсягу та змісту результатів, передбачених п.1.7. договору.

Згідно з п. 6.3. договору, у випадку відмови та/або ухилення виконавця від надання послуг чи не відповідності наданих послуг заявленим результатам, виконавець зобов`язується протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги замовника повернути всю суму передоплати.

Як установлено судом вище, 27.01.2026 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих.№ 1/01-26, у якій просив протягом 5 банківських днів повернути суму передоплати у розмірі 22736,88 гривень. Вказана претензія була направлена позивачем у сервісі «Вчасно» та отримано відповідачем 27.01.2026.

06.02.2026 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією за вих.№ 06/02-1/26, у якій просив протягом 5 банківських днів повернути суму передоплати у розмірі 22736,88 гривень, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.

Отже, враховуючи положення п.6.3. договору, а також отримання відповідачем претензій, строк повернення суми попередньої оплати є таким що настав.

Відповідач, заперечуючи щодо позову, зокрема, зазначає, що відповідачем повністю виконано зобов`язання за договором, а саме було розроблено стратегію та архітектуру продукту «THE RUBIKON» (позиціонування «Anti-Corruption Medicine», Roadmap, оффери).

Менше з тим, згідно з п. 1.7. договору, за результатами надання послуг виконавець передає замовнику в електронному вигляді: - XMind-карта: Візуальна архітектура воронки продажів (Шлях клієнта: Трафік - Прогрів - Конверсія), що погоджена і прийнята замовником, як заявлений результат; - стратегічний документ (Word/PDF): Сформульована концепція «Big Idea», нове позиціонування (Anti-Corruption Medicine), структура продуктової лінійки (Subscription model), оффери та покроковий Roadmap впровадження, що погоджений і прийнятий замовником, як заявлений результат.

На підтвердження належного виконання своїх договірних зобов`язань відповідачем надано: файл «Велло Бот.pdf», який позиціонується відповідачем як XMind-карта архітектури воронки та файл «ІІ бот» у форматі текстового документа (Word), який позиціонується відповідачем як стратегічний документ.

Позивач у свою чергу зазначає, що файл «Велло Бот.pdf», який позиціонується відповідачем як XMind-карта, фактично є статичним PDF-зображенням, що унеможливлює його використання за призначенням (редагування, детальне вивчення вузлів архітектури). Схема не відображає чіткого шляху клієнта за моделлю «Трафік - Прогрів - Конверсія» у розумінні архітектури продажів, а виглядає як набір розрізнених логічних блоків бота. Даний файл не має ознак завершеної маркетингової стратегії у договірному значенні, оскільки за своїм змістом є сукупністю нотаток, гіпотез, робочих ідей, варіантів сегментації, фрагментів комунікаційних тез і незавершених розмірковувань. Зміст цього PDF також свідчить, що запропоновані виконавцем підходи не були оформлені як цілісна, завершена та готова до впровадження стратегія: документ містить численні гіпотези щодо сегментів, офферів, механік продажу, позиціонування та монетизації, але не містить належної завершеності, структурованості й чіткого покрокового шляху впровадження у тому вигляді, який прямо передбачений договором.

Також щодо файлу «ІІ бот», позивач зазначає, що за формою даний документ не є «Стратегічним документом». Це робочі нотатки (чернетки) з зіздзвонів, що підтверджується самою назвою розділів. Замість чіткого позиціонування «Anti-Corruption Medicine», документ містить хаотичний набір ідей: від «перекладача з медичної на людську» до «біохакера» та «медичного адвоката». Єдиної, фіналізованої та погодженої концепції не сформульовано. У документі повністю відсутній покроковий графік впровадження з визначеними термінами, етапами та відповідальними особами надані файли є лише підготовчими матеріалами, а не кінцевим інтелектуальним продуктом. Дані файли не відповідають умовам договору. В договорі, чітко прописано, що потрібно надати готову стратегію з конкретними кроками, термінами та планом впровадження. Тобто, документація мала бути оформлена не просто як набір ідей, а як повноцінний і готовий до роботи продукт.

Отже обидві сторони виходять із власного та відмінного розуміння того, чи було досягнуто в межах укладеного між ними договору, очікуваного результату в контексті змісту п. 1.7. договору та відповідно чи виникло у позивача право вимоги повернення суми попередньої оплати.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, уклавши договір про надання послуг від 13.01.2026, відповідач погодився із запропонованими умовами, зокрема, щодо результату надання послуг/виконання робіт.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд першої інстанції виходив із того, що умовами договору чітко визначено кінцевий результат надання послуг/виконання робіт, а саме:

- XMind-карта: Візуальна архітектура воронки продажів (Шлях клієнта: Трафік - Прогрів - Конверсія), що погоджена і прийнята замовником, як заявлений результат.

- стратегічний документ (Word/PDF): Сформульована концепція «Big Idea», нове позиціонування (Anti-Corruption Medicine), структура продуктової лінійки (Subscription model), оффери та покроковий Roadmap впровадження, що погоджений і прийнятий замовником, як заявлений результат.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, із яким в повній мірі погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідно до п. 1.7. договору сторони не лише визначили перелік матеріалів, які підлягали створенню виконавцем, але й прямо погодили, що результат надання послуг має бути саме погоджений та прийнятий замовником.

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зі змісту п. 1.7. договору вбачається, що предметом належного виконання є досягнення такого результату, який: відповідає погодженому сторонами змісту; є завершеним та придатним до використання; переданий замовнику; погоджений замовником; прийнятий останнім у встановленому договором порядку.

Тому саме факт погодження та прийняття результату замовником є визначальною ознакою належного виконання зобов`язання у розумінні договору.

Відповідно до п. 4.1.3. та п. 4.2.3. договору на виконавця та замовника покладено прямий обов`язок підписати акт приймання-передачі наданих послуг після завершення відповідного етапу та отримання результатів наданих послуг/виконаних робіт. Зазначена умова є істотною для фіксації факту належного виконання зобов`язання виконавцем та завершення договірного етапу надання послуг/виконаних робіт, який передбачений п.1.1. договору.

Надані відповідачем матеріали не містять належного підтвердження їх прийняття позивачем, не супроводжуються підписаним сторонами актом приймання-передачі послуг, не містять ознак погодження остаточного результату робіт та не підтверджують факту завершення відповідного етапу надання послуг у розумінні умов укладеного договору.

Одностороннє формування виконавцем матеріалів, навіть у разі їх презентації замовнику, не є тотожним їх прийняттю. Презентація або передача файлів не замінює передбачену договором процедуру погодження та приймання результату, яка має юридичне значення для виникнення наслідків належного виконання.

В цій частині колегія суддів повність погоджується із висновками суду першої інстанції, що спростовує аргументи скаржника про те, що фактичні конклюдентні дії позивача свідчили про прийняття та погодження ним результатів наданих послуг, адже з урахуванням змісту п. 1.7. договору таке прийняття та погодження має бути беззастережним та оформленим відповідним актом. До цього моменту (до оформлення акту) прийняття та погодження не можна вважати дотриманими вимоги про відповідність наданої послуги заявленому результату.

Колегія суддів також погоджується із висновками суду та, відповідно, відхиляє аргументи скаржника про неврахування електронного листування відповідача із відповідальними працівниками позивача, адже зміст такого листування не спроствує висновків про те, що жодні дії позивача не свідчать на корист висновків про те, що надані йому відповідачем послуги було фактично прийнято, оскільки для твердежнь про відповідність наданої послуги заявленному результату може свідчити лише акт, підписаний сторонами, який, як вже зазначалося сторонами не підписувалося.

Щодо аргументів скаржника про передчасність вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати, недотримання визначеного договором порядку усунення недоліків наданих послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2.5. договору визначено, що у випадку виявлення замовником недоліків наданих послуг при їх прийманні виконавець зобов`язується усунути виявлені недоліки послуг у строк до 10 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги замовника. У такому випадку приймання наданих послуг та підписання відповідного акта прийому-передачі наданих послуг здійснюється сторонами після усунення вказаних недоліків.

Відповідно до п. 2.6. договору, якщо за результатами Етапу 1 (Діагностика) замовник вирішить, що формат послуг не відповідає його запиту, він має право заявити про це до завершення першої сесії. У такому разі виконавець повертає 100% сплаченої суми протягом 3-х робочих днів.

Згідно з п. 6.3. договору, у випадку відмови та/або ухилення виконавця від надання послуг чи не відповідності наданих послуг заявленим результатам, виконавець зобов`язується протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги замовника повернути всю суму передоплати.

Колегія суддів вважає, що положення п. 6.3. договору можна розглядати як в контексті п. 2.5. договору, так і окремо.

У разі, якщо в момент прийняття наданих послуг будуть виявлені недоліки і їх виправлення є доцільним та відповідатиме інтересам позивача, коли він буде розуміти, що виправлення таких недоліків може призвести до приведення у відповідність наданих послуг заявленому результату, то застосовуючи правило п. 2.5. договору, позивач має право вимагати виправлення таких недоліків.

В такому разі питання оформлення кінцевого акту відкладається на строк відведений на усунення таких недоліків.

З логіки договору вбачається, що у разі коли відповідні недоліки усунуті не будуть, за позивачем зберігається право в порядку п. 6.3. договору ініціювати повернення суми попередньої оплати.

На переконання колегії суддів, зміст п. .6.3. договору надає позивачу ширшу свободу розсуду та поведінки, адже встановивши в момент прийняття послуги, що вона не відповідає заявленим результатам, положення цього пункту можуть тлумачитися таким чином, що позивач, встановивши таку невідповідність може бути незацікавлений у виправленні виявлених недоліків, адже їх виправлення не призведе до усунення виявленої невідповідності послуги заявленим результатам.

Колегія суддів, в цьому питанні виходить із того, що сутність правовідносин, що склалися між сторонами виходить за межі звичайних послуг, адже тільки сторони можуть достеменно знати, що саме вимагалося від відповідача, на який результат очікував позивач.

Договір не містить чіткого критерію оцінки наданих послуг на предмет їх відповідності заявленим результатам, в договорі не має чіткого визначення «заявлені результати», тож суд фактично позбавлений можливості перевірити, надану відповідачем послугу на предмет відповідності заявленим результатам, адже саме по собі передання відповідачем певних матеріалів, що за найменуванням відповідає змісту п. 1.7. договору не свідчить про те, що надана послуга відповідає заявленим результатам.

Це свідчить, що обидві сторони в межах цього договору несуть однакові ризики того, що у разі виникнення претензій, виконавець може стверджувати, що послуги відповідають заявленому результату, а замовник може стверджувати, що надані послуги заявленому результату не відповідають.

Отже, в цій справі, у суду відсутні достатні повноваження на втручання у внутрішню свободу сторін та право на їх суб`єктивну оцінку наданих послуг та за відсутності відповідних критеріїв за якими, суд може оцінити надані послуги на предмет відповідності очікуваному результату через відсутність чітких критеріїв визначення такого результату, суд не може ставити під сумнів право позивача, спираючись на положення п. 6.3. договору, вимагати повернення суми попередньої оплати у разі не відповідності, як він вважає, наданих послуг заявленим результатам.

Та з огляду на висновки суду першої інстанції, із якими погоджується апеляційний суд, про те, що право позивача, визначене п. 6.3. договору не перебуває у безпосередньому та обов`язковому зв`язку із п. 2.5. договору, тобто право вимагати повернення попередньої оплати за п. 6.3. договору може існувати автономно від права, що належить позивачу за правилами п. 2.5. договору (вимагати усунення недоліків), колегія суддів в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що єдиним можливим критерієм для оцінки відповідності послуги заявленом результату є факт підписання позивачем акту.

При цьому, на думку колегії суддів, з урахуванням обставин справи та специфічності послуг, що мали надаватися за договором, враховуючи відсутність чітких критеріїв визначення очікуваного результату, від суду не вимагається оцінка наданих послуг на предмет відповідності умовам договору, адже як вже зазначалося, така оцінка залежитиме здебільшого від суб`єктивного сприйняття відповідних результатів кожною із сторін, та достеменно встановити, що ті послуги, що було надано умовам договору та очікуваним результатам не відповідають, суд об`єктивної можливості позбавлений, що, менше з тим, не виключає право позивача на реалізацію п. 6.3. договору у спосіб вимоги про повернення суми попередньої оплати без попередньої вимоги про усунення недоліків, як про це зазначає скаржник.

Колегія суддів також враховує, що поведінка позивача була послідовною та не була суперечливою, що в сукупності із іншими доказами, наявними в матеріалах справи не дають підстав дійти висновку, що позивач вимагаючи повернення попередньої оплати діє недобросовісно, адже така вимога ґрунтується на домовленості сторін, що сформульована в договорі.

З огляду на загальний контекст укладеного сторонами договору, який чітко передбачає одностороннє право позивача на повернення суми попередньої оплати, зокрема у разі, якщо він вирішить, що формат послуг не відповідає його запиту, як це зазначено в п. 2.6. договору, суд вважає, що той же підхід, що базуватиметься на односторонньому визначенні невідповідності наданої послуги заявленим результатам може бути застосований і до тлумачення п. 6.3. договору.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів також вважає необґрунтованими та безпідставними та такими, що ніяким чином не впливають на правові висновки апеляційного суду викладені вище, а також на результат розгляду самої апеляційної скарги.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, колегія суддів в ході апеляційного провадження, дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи все вищезазначене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зайцева Єгора Дмитровича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 у справі № 910/1893/26 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05.08.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді О.М. Сковородіна

П.В. Горбасенко