Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №911/2011/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. Справа№ 911/2011/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Алданової С.О.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: Мацієвська О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року (повний текст складено 12.03.2025 року)

у справі № 911/2011/24 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Громадської організації Садівницького товариства "Промінь"

до 1. Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок"

2. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання неправомірними рішень конференції та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Садівницьке товариство "Промінь" (далі позивач) звернулася з позовом до Господарського суду Київської області до Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" (далі - відповідач 1) та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач 2) про визнання неправомірними рішення ХХVIII і XXIX конференцій Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які були проведені 26.08.2023 року та 03.12.2023 року відповідно, а також скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО "РСТМ "Жайворонок", проведену державним реєстратором ЦМУ МЮ (м. Київ) на підставі протоколу конференції ГО "РСТМ "Жайворонок" від 03.12.2023 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі № 911/2011/24 позов Громадської організації Садівницького товариства "Промінь" задоволено повністю. Визнано неправомірними рішення ХХVIII і XXIX конференцій Громадської організації «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок», які були проведені 26.08.2023 року та 03.12.2023 року відповідно. Скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Громадська організація «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок», проведену державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі протоколу конференції Громадської організації «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок» від 03.12.2023 року. Стягнуто з Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" на користь Громадської організації Садівницьке товариство "Промінь" 4542 грн витрат зі сплати судового збору, 7500 грн витрат на правову допомогу та 682,5 грн інших витрат пов`язаних з розглядом справи. Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Громадської організації Садівницьке товариство "Промінь" 4542 грн витрат зі сплати судового збору, 7500 грн витрат на правову допомогу та 682,50 грн інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

Не погодившись з рішенням, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просило скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позову до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Апеляційна скарга, зокрема в частині розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, представник скаржника, зокрема, вказав, що позивачем не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла чи очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Водночас, представник скаржника зауважив, що всі заяви, всі процесуальні документи були написані безпосередньо позивачем, а саме особою, що діє від його імені.

Разом з цим, не було подано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат для надання правничої допомоги.

При цьому, представник скаржника вказав, що представники позивача (адвокат Сахно Олександр Віталійович, Яцемірський Євген Володимирович) брали участь в судових засідання як вільні слухачі, що підтверджено звукозаписами судових засідань; участь адвокатів є формальною у процесі, без фактичного представництва інтересів.

Крім того, за твердженням скаржника, позивач у судовому засіданні та безпосередньо у своєму клопотанні про розподіл витрат просив суд першої інстанції стягнути витрати лише з ГО СМ "Жайворонок".

Водночас, не погодившись з рішенням, Громадська організація "Садівницький масив "Жайворонок" подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просила скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 20.05.2025 року апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі № 911/2011/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025 року касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково, рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду 20.05.2025 року у справі № 911/2011/24 в частині задоволення позовних вимог Громадської організації Садівницького товариства "Промінь" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без змін. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року в частині залишення без змін рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року про стягнення з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Громадської організації Садівницького товариства "Промінь" судових витрат скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Матеріали справи № 911/2011/24 було повернуто до Північного апеляційного господарського суду 23.10.2025 року супровідним листом Верховного Суду № 30-12/911/2011/24/210/2025 від 20.10.2025 року

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідач) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Громадської організації "Садівницький масив "Жайворонок" у справі № 911/2011/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині судових витрат залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі № 911/2011/24 в частині стягнення судових витрат залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.04.2026 року касаційну скаргу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 року у справі №911/2011/24 скасовано. Справу №911/2011/24 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд, зокрема, зазначив, що під час нового апеляційного розгляду справи (в частині розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції) суд має розглянути на надати відповіді на всі доводи Управління Мін`юсту, викладені ним в апеляційній скарзі, зокрема, про те, що:

- всі заяви, всі процесуальні документи були написані безпосередньо позивачем, а саме особою, що діє від його імені;

- не було подано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат для надання правничої допомоги;

- представники позивача (адвокат Сахно Олександр Віталійович, Яцемірський Євген Володимирович) брали участь в судових засідання як вільні слухачі, що підтверджено звукозаписами судових засідань. Тобто, участь адвокатів є формальною у процесі, без фактичного представництва інтересів.

- ГО СТ "Промінь" у судовому засіданні та безпосередньо у своєму клопотанні про розподіл витрат просив суд першої інстанції стягнути витрати лише з ГО СМ "Жайворонок".

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для апеляційного розгляду справи № 910/2011/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 року справу № 910/2011/24 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 року суддю Північного апеляційного господарського суду Кропивну Л.В. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі №911/2011/24 у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Алданова С.О.

Представник скаржника в судовому засіданні 03.08.2026 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання 03.08.2026 року Північного апеляційного господарського суду не прибули. Про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (наявні в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Щодо стягнення з скаржника 4542,00 грн витрат зі сплати судового збору, колегія суддів відзначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи Громадською організацією Садівницького товариства "Промінь" був сплачений судовий збір у розмірі 9 084,00 грн за звернення до суду із позовною заявою про визнання неправомірними рішення ХХVIII і XXIX конференцій Громадської організації "Рада садівницьких товариств масиву "Жайворонок", які були проведені 26.08.2023 року та 03.12.2023 року відповідно, а також скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО "РСТМ "Жайворонок", проведену державним реєстратором ЦМУ МЮ (м. Київ) на підставі протоколу конференції ГО "РСТМ "Жайворонок" від 03.12.2023 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, витрати Громадської організації Садівницького товариства "Промінь" зі сплати судового збору у загальному розмірі 9 084,00 грн за подання позовної заяви слід покласти на відповідачів у справі порівну.

З огляду на викладене, суду першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо стягнення з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Громадської організації Садівницьке товариство "Промінь" 4542,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Щодо стягнення з скаржника вартості поштових відправлень в розмірі 682,50 грн, колегія суддів відзначає наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До таких витрат відносяться, зокрема й витрати на направлення іншим учасникам справи документів, пов`язаних із розглядом справи.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.06.2019 року у справі № 910/10126/18.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано скаржником, позивачем долучені до згаданої заяви чеки № 142044 від 28.07.2024 року на суму 182,00 грн, № 142048 від 28.07.2024 року на суму 91,00 грн, № 034526 від 17.08.2024 року на суму 273,00 грн, № 143025 від 06.09.2024 року на суму 273,00 грн, № 143569 від 25.09.2024 року на суму 273,00 грн, № 144174 від 15.10.2024 року на суму 273,00 грн разом із поштовими накладними та фіскальними чеками, в яких, у свою чергу, вказані номери поштових відправлень, які співпадають з тими, що містяться у відповідних описах вкладень до цінних листів, якими позивач направляв іншим учасникам справи позовну заяву (28.07.2024 року), заяву про усунення недоліків (17.08.2024 року), клопотання про долучення документів (06.09.2024 року), відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 2 (25.09.2024 року) та відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 1 (15.10.2024 року).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо покладення на відповідачів у рівних частинах витрат позивача, що пов`язані з оплатою вартості поштових відправлень в розмірі 1365,00 грн, зокрема на скаржника в сумі 682,50 грн (1365,00 /2).

Щодо стягнення з скаржника на користь Громадської організації Садівницьке товариство "Промінь" 7500,00 грн витрат на правову допомогу, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності є:

- надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного,

- засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення;

- надання правничої допомоги свідку в кримінальному провадженні;

- представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні;

- представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Надані адвокатським об`єднанням послуги відносяться безпосередньо до послуг про надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Ціна договору про надання правової допомоги (адвокатський гонорар) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 року у справі №910/4317/21.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач повідомив суд першої інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач уже поніс, складають 9084,00 грн судового збору. Розмір, зокрема, судових витрат позивача, пов`язаних в тім числі, на надану професійну правничу допомогу буде уточнений під час розгляду справи. Відповідна заява буде надана до суду до закінчення судових дебатів (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

В подальшому, як було встановлено вище, 20.11.2024 року, а саме до закінчення судових дебатів, позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому, зокрема, просив стягнути з відповідача 1 вартість наданих юридичних послуг у розмірі 20000,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що позивачем не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла чи очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Громадською організацією Садівницького товариства "Промінь" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр юридичної допомоги та захисту» було укладено договір про надання юридичних послуг №09082402 від 09.08.2024 року.

Договором про надання юридичних послуг №09082402 від 09.08.2024 року, передбачено, що виконавець приймає до виконання доручення замовника про надання юридичних послуг (надалі послуг), а замовник зобов`язується оплатити послуги. Виконавець має право запрошувати третіх осіб (субвиконавців), види та об`єм послуг, які буде виконувати субвиконавець, виконавець визначає самостійно.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили характер та види юридичних послуг: юридична консультація, правовий аналіз ситуації, адвокатський супровід в Господарському суді.

Згідно з п. 3.1. договору, вартість надання юридичних послуг, зазначених в п. 1.2. цього договору становить 20000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору замовник сплачує кошти за вищевказані послуги в наступні терміни: 09.08.2024 року - 5000,00 грн; 09.08.2024 року - 3000,00 грн; 06.09.2024 року - 6000,00 грн; 30.09.2024 року - 6000,00 грн.

У вартість юридичних послуг, передбачених п. 3.1. цього договору входить правовий аналіз життєвої ситуації замовника, що становить 30 % від суми договору, а також підбір нормативно-правових актів, що становить 20 % від суми договору про надання юридичних послуг, що фактично є виконаним в момент підписання цього договору (п. 3.3. договору).

Судом встановлено, що у даному випадку адвокатський гонорар визначений сторонами у фіксованому розмірі.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано: договір про надання юридичних послуг № 09082402 від 09.08.2024 року; прибутковий касовий ордер № 2 від 09.08.2024 року на суму 5000,00 грн; квитанції до прибуткових касових ордерів № 10 від 02.09.2024 року на суму 3000,00 грн, № 16 від 06.09.2024 року на суму 6000,00 грн та № 23 від 30.09.2024 року на суму 6000,00 грн; чеки № 142044 від 28.07.2024 року на суму 182,00 грн, № 142048 від 28.07.2024 року на суму 91,00 грн, № 034526 від 17.08.2024 року на суму 273,00 грн, № 143025 від 06.09.2024 року на суму 273,00 грн, № 143569 від 25.09.2024 року на суму 273,00 грн, № 144174 від 15.10.2024 року на суму 273,00 грн з додатками до цих чеків (поштовими накладними та фіскальними чеками).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Разом з цим, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що представники позивача (адвокат Сахно Олександр Віталійович, Яцемірський Євген Володимирович) брали участь в судових засідання як вільні слухачі, що підтверджено звукозаписами судових засідань. Тобто, участь адвокатів є формальною у процесі, без фактичного представництва інтересів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, в межах провадження правову допомогу позивачу надавали адвокат Сахно Олександр Віталійович (брав участь у судовому засіданні 10.09.2024 року, як представник позивача, а не вільний слухач, що підтверджується протоколом судового засідання), що підтверджується поданим до справи орденом серії АА №1482747 від 09.09.2024 року виданого на виконання договору №09082402 від 09.08.2024 (том 1, а.с. 179), та адвокат Яцемірський Євген Володимирович (брав участь у судових засіданнях, зокрема 07.10.2024 року, 04.11.2024 року, 28.01.2025 року та 11.02.2025 року, саме як представник позивача, а не вільний слухач, що підтверджується протоколами судового засідання), на підставі ордеру серії СЕ №1095711 від 04.10.2024 року (том 4, а.с. 103) та довіреності №0310-24/01 від 03.10.2024 року (том 4, а.с. 333-334), що видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр юридичної допомоги та захисту», в порядку виконання договору надання правової допомоги з позивачем.

Так, колегія суддів враховує, що з урахуванням пункту 1.1. договору, виконавцем були залучені субвиконавці (адвокати) з метою здійснення адвокатського супроводу для ведення цієї справи в Господарському суді, що у свою чергу було передбачено пунктом 1.2. договору.

При цьому, колегія суддів зауважує, що підписання заяв та процесуальних документів безпосередньо позивачем, а не його представниками не може свідчити про ненадання відповідної допомоги останніми.

Щодо твердження скаржника, що заявником не було подано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат для надання правничої допомоги, колегія суддів відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, не спростовано скаржником та правильно встановлено судом першої інстанції, правова допомога адвокатами позивачу в межах даного провадження надавалась хоч і не була формалізована належним чином з невідомих для суду причин, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що відповідним договором була встановлена фіксована сума за надані послуги, а не погодинна оплата тощо.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12.01.2023 року у cправі № 911/272/21, від 12.01.2023 року у справі № 910/8342/21, від 20.12.2022 року у cправі № 910/6310/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі № 911/2652/17 (911/3581/20).

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19.

В даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем 1 було заявлено клопотання про відмову в задоволенні відповідного клопотання.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення відповідної суми та покладення витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції поклав витрати на правничу допомогу в рівних частинах на відповідачів.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та на чому зауважує скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення (в частині стягнення судових витрат), позивач у судовому засіданні та безпосередньо у своєму клопотанні про розподіл судових витрат просив суд першої інстанції стягнути, зокрема, витрати на правничу допомогу лише з відповідача 1.

Тобто, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з обох відповідачів, вийшов за межі вимог позивача та порушив принцип диспозитивності господарського судочинства.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зважаючи на те, що позивач у своїй заяві чітко та однозначно визначив суб`єктом відшкодування витрат на правничу допомогу лише відповідача 1, суд позбавлений процесуального права самостійно покладати ці витрати на відповідача 2 або розподіляти їх між ними в рівних частинах.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо покладення в рівних частинах на відповідачів витрат на правничу допомогу.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача 2 є частково обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі № 911/2011/24 в частині розподілу судових витрат щодо Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасуванню в частині покладення витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу не є об`єктом справляння судового збору, відповідно розподіл цього виду судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі № 911/2011/24 (в частині розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції щодо Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.02.2025 року у справі №911/2011/24 (в частині розподілу судових витрат, понесених у суді першої інстанції) скасувати в частині розподілу судових витрат щодо Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виклавши пункт 5 його резолютивної частини в такій редакції:

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, код ЄДРПОУ 43315602) на користь Громадської організації Садівницьке товариство "Промінь" (07813, Київська обл., Бородянський р-н, село Галинка, вулиця Лісова, будинок 1, код ЄДРПОУ 35402213) 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та 682 (шістсот вісімдесят дві) грн 50 коп. інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи №911/2011/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді С.О. Алданова

А.Г. Майданевич

Дата підписання 04.08.2026 року.