Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №910/16269/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. Справа№ 910/16269/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сковородіної О.М.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект»

про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16269/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення 128 466,68 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі - ТОВ «Теплоенергокомплект», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», відповідач) про стягнення 65682,78 грн - збитків, 44641,34 грн - інфляційних втрат та 18142,56 грн - 3% річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо повернення коштів за банківською гарантією №31877 від 29.03.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним роботи по договору закупівлі послуг №4600007477 від 11.04.2023 (далі за текстом - Договір) виконано в повному обсязі, що стало підставою для повернення відповідачем коштів за банківською гарантією на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі №910/1756/25.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/16269/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» збитки, а саме: 65682,78 грн збитків, 44641,34 грн інфляційних втрат, 3 % річних 18070,56 грн та судовий збір 2421,04 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/16269/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 у справі №910/16269/25 залишено без змін. Матеріали справи №910/16269/25 повернуто до Господарського суду міста Києва.

02.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Теплоенергокомплект» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16269/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 950,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16269/25, розгляд даної заяви ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надійшло заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні такої заяви, а у разі прийняття рішення про задоволення заяви - зменшити на 99% суму заявлених вимог.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 у справі №910/16269/25 направлено учасникам справи до їх електронних кабінетів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складає 7 500,00 грн.

Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №910/16269/25 була ухвалена 30.06.2026, заява про прийняття додаткової постанови подана 02.07.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 4 950,00 грн позивачем подано копії акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.07.2026 та платіжної інструкції № 6359 від 02.07.2026.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: договору № 23/12/25 про надання правничої допомоги від 23.12.2025; додаткової угоди № 1 від 23.12.2025 до договору № 23/12/25 про надання правничої допомоги від 23.12.2025; ордеру на надання правничої допомоги серія АІ № 2084768 від 24.12.2025.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Колегія суддів також зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Сокіл» (далі - Виконавець) укладено Договір №23/12/25 про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, Виконавець зобов`язується надати правничу допомогу Клієнту про стягнення з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» коштів (збитків, інфляційних втрат, процентів річних) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а Клієнт зобов`язується у свою чергу оплачувати Виконавцю гонорар за надання правничої допомоги згідно ст.3 даного договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору сторони погодили, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами договору у додатковій угоді до даного договору.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що даний договір укладений на необмежений строк та набирає чинності з моменту його підписання.

Згідно п. 5.2. Договору дія даного договору може бути припинена за взаємною згодою сторін або за бажанням однієї сторони з завчасним попередженням іншої сторони на п`ять днів до дати його розірвання. Повідомлення про розірвання договору повинне бути направлене іншій стороні на її поштову адресу чи на електронну пошту, або шляхом SMS-повідомлення на телефонний номер сторони, зазначений у реквізитах даного договору.

23.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» та Адвокатським об`єднанням «Сокіл» укладено Додаткову угоду № 1 до договору №23/12/25 про надання правничої допомоги від 23.12.2025 (далі - Додаткова угода).

Пунктом 1. Додаткової угоди встановлено, що дана додаткова угода відповідно до п. 3.1. Договору №23/12/25 про надання правничої допомоги від 23.12.2025 визначає розмір гонорару Виконавця за надання правничої допомоги Клієнту.

Відповідно до пункту 2. Додаткової угоди сторони погодили, що гонорар Виконавця залежить від кількості годин, затрачених Виконавцем на надання правничої допомоги Клієнту та вартості однієї години надання правничої допомоги.

Пунктом 3. Додаткової угоди визначено, що гонорар за надання правничої допомоги обраховується шляхом множення загальної кількості годин, затрачених Виконавцем на надання правничої допомоги Клієнту, на вартість однієї години надання правничої допомоги.

Пунктом 4. Додаткової угоди передбачено, що за домовленістю сторін вартість однієї години надання правничої допомоги становить 4 500,00 грн.

Згідно пункту 7. Додаткової угоди сторони погодили, що передача правничої допомоги відбувається шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

Пунктом 8. Додаткової угоди визначено, що оплата гонорару здійснюється Клієнтом, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Виконавця, але в будь-якому разі не пізніше п`яти днів з дати підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

На виконання умов Додаткової угоди 02.07.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» та Адвокатським об`єднанням «Сокіл» складено та підписано Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору № 23/12/25 про надання правничої допомоги від 23.12.2025 (далі - Акт), відповідно до якого Виконавець згідно умов Договору №23/12/25 про надання правничої допомоги від 23.12.2025 надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу по справі № 910/16269/25 у Північному апеляційному господарському суді.

Пунктом 2 Акту визначено, що зміст наданої правничої допомоги складає:

- підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу (кількість годин - 1,1 год; вартість послуги - 4 950,00 грн).

Пунктом 3. Акту визначено, що сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги, який підлягає сплаті Клієнтом Виконавцю становить 4 950,00 грн.

Пунктом 4. Акту визначено, що Клієнт підтверджує, що Виконавцем правнича допомога надана в повному обсязі передбаченому договором №23/12/25 від 23.12.2025 та не має претензії до її якості.

Відповідні послуги оплачені позивачем, про що свідчить платіжна інструкція № 6359 від 02.07.2026 на суму 4 950,00 грн.

Слід зазначити, що положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» у справі №910/16269/25 здійснював адвокат Радченко О.П., який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2084768 від 24.12.2025, виданого Адвокатським об`єднанням «Сокіл».

Вищенаведені документи у сукупності підтверджують факт понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу у справі на зазначену ним суму 4 950,00 грн, яка встановлена у формі погодинної оплати.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, відповідач вказує, що заявлені позивачем адвокатські витрати є надмірно великими та необгрунтованими, оскільки правова позиція представника позивача вже була сформована та неоноразово викладалася ним в інших аналогічних судових справах, у зв`язку з чим підготовка процесуальних документів у цій справі не вимагала значних часових затрат та істотного обсягу правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені твердження відповідача, оскільки, сам по собі факт формування представником правової позиції у справах зі схожими правовідносинами не свідчить про відсутність необхідності здійснення професійної правничої допомоги у конкретній справі. Кожна судова справа має свої фактичні обставини, доказову базу, процесуальний перебіг та інші особливості, що потребують аналізу матеріалів справи, оцінки доказів та підготовки відповідних процесуальних документів.

Колегія суддів звертає увагу, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. пункти 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №925/200/22).

Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням частини 3 статті 13 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається.

Проаналізувавши умови Договору, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, враховуючи своєчасне подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та його врахування при перегляді оскаржуваного рішення суду, установивши своєчасність подання заявником заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і доказів на підтвердження понесених витрат, врахувавши доведеність обставин надання адвокатом правової допомоги, а також результати перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що зазначені витрати в розмірі 4 950,00 грн відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності, та є обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткової постанови та стягнення з відповідача на користь позивача 4 950,00 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткової постанови у справі №910/16269/25 про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги задовольнити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» в сумі 4 950,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (пр-т. Гузара Любомира, 44, м. Київ, 03065; ідентифікаційний код: 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (вул. Академіка Туполєва, 16, оф. 17, м. Київ, 04128; ідентифікаційний код: 23390015) 4 950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомог у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/16269/25 доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/16269/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.М. Сковородіна

Г.П. Коробенко