Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №712/8863/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/8863/26

Провадження 2/712/4775/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач проходив військову службу та службу в органах внутрішніх справ, а після звільнення з військової служби у зв`язку зі станом здоров`я є ветераном військової служби, учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

Позивач зазначає, що у грудні 2024 року звернувся з питання перерахунку пенсії по інвалідності, однак, на його думку, відповідачем до органу Пенсійного фонду України були подані документи, які містили неправильні відомості щодо вислуги років та розміру надбавки за вислугу років, унаслідок чого перерахунок пенсії здійснений не був.

Посилається на те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 580/10098/25 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду його заяви від 16.06.2025 та зобов`язано відповідача повторно розглянути зазначену заяву й надати відповідь по суті порушених у ній питань.

На думку позивача, протиправна бездіяльність відповідача призвела до порушення його права на належне пенсійне забезпечення, спричинила йому душевні страждання, психоемоційне напруження, почуття безпорадності та розчарування, а також змусила витрачати значний час і зусилля на захист своїх прав у судовому порядку.

Посилаючись на положення статей 23, 1167, 1173 Цивільного кодексу України, статті 56 Конституції України та практику Верховного Суду і Європейського суду з прав людини, позивач просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на свою користь моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 червня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників. Встановлений відповідачу строк для подання відзиву на позову - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідачем через підсистему "Електронний Суд" направлено відзив на позовну заяву. В якому, представник просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту заподіяння йому моральної шкоди, її характеру та обсягу, а також причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заявленими моральними стражданнями.

Відповідач зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 580/10098/25 встановлено лише факт протиправної бездіяльності щодо нерозгляду заяви позивача від 16.06.2025, тоді як інші обставини, на які посилається позивач, зокрема щодо нарахування надбавки за вислугу років, подання до органу Пенсійного фонду документів із недостовірними відомостями та перерахунку пенсії, предметом розгляду адміністративної справи не були, а тому не мають преюдиційного значення для вирішення цього спору.

Крім того, відповідач вказав, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі № 580/10098/25 виконано, оскільки за результатами повторного розгляду заяви позивача останньому листом від 16.01.2026 № 1021/7/253 надано відповідь по суті порушених питань, у зв`язку з чим твердження про триваюче невиконання судового рішення не відповідає фактичним обставинам справи.

Також відповідач зазначив, що сам по собі факт встановлення судом протиправної бездіяльності не є безумовною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки позивач не звільняється від обов`язку довести всі елементи цивільно-правової відповідальності, передбачені статтями 23, 1167, 1173 ЦК України. З огляду на викладене відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, інших обставин, що мають істотне значення, з урахуванням вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 1167, 1173 ЦК України моральна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, підлягає відшкодуванню за наявності факту її заподіяння та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою, а у випадках, передбачених статтею 1173 ЦК України, — незалежно від вини відповідного органу.

Для покладення на державний орган обов`язку з відшкодування моральної шкоди необхідним є встановлення факту заподіяння особі моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та такою шкодою, а також підтвердження відповідних обставин належними і допустимими доказами.

Водночас саме по собі встановлення факту протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Позивач повинен довести, що внаслідок такої протиправної поведінки він зазнав моральних страждань або інших втрат немайнового характеру, а також підтвердити наявність причинного зв`язку між такими стражданнями та неправомірною поведінкою відповідача.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 580/10098/25 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 16.06.2025 та зобов`язано відповідача повторно розглянути зазначену заяву і надати відповідь по суті порушених у ній питань. У задоволенні інших позовних вимог адміністративним судом відмовлено.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, є преюдиційними лише щодо тих фактів, які безпосередньо встановлені цим рішенням. Отже, преюдиційне значення для даної справи має виключно факт протиправної бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 16.06.2025.

Сам по собі факт визнання судом протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень не свідчить автоматично про наявність моральної шкоди та не звільняє позивача від обов`язку доведення всіх елементів цивільно-правової відповідальності.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, відповідно до яких не всі негативні емоції, викликані порушенням права, досягають рівня страждань чи приниження, які становлять моральну шкоду у розумінні статті 23 ЦК України, а оцінка їх інтенсивності здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на переживання, психологічне напруження, нервове виснаження, розчарування діями державного органу, необхідність звернення до суду та тривале очікування вирішення питання.

Разом із тим наведені обставини мають переважно загальний характер, є суб`єктивною оцінкою позивача власного емоційного стану та самі по собі не свідчать про наявність моральної шкоди саме у розумінні статті 23 ЦК України.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про істотні зміни звичного способу життя позивача, погіршення його психоемоційного стану саме внаслідок встановленої адміністративним судом бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача від 16.06.2025, матеріали справи не містять.

Крім того, значна частина обґрунтування моральної шкоди пов`язується позивачем із обставинами щодо неправильного визначення вислуги років, заниження надбавки за вислугу, неперерахунку пенсії та невиконання рішення адміністративного суду.

Водночас зазначені обставини не встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №580/10098/25.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що на виконання зазначеного рішення відповідачем листом від 16.01.2026 №1021/7/253 повторно розглянуто заяву позивача та надано відповідь по суті порушених питань, а тому твердження позивача про триваюче невиконання судового рішення свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що внаслідок встановленої адміністративним судом бездіяльності відповідача позивач зазнав таких душевних страждань чи інших втрат немайнового характеру, які можуть бути кваліфіковані як моральна шкода у розумінні статті 23 ЦК України. Так само відсутні докази істотної зміни звичного способу життя позивача, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя або інших негативних наслідків, що перебували б у безпосередньому причинному зв`язку з такою бездіяльністю.

Оцінивши докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивачем не доведено ані факту заподіяння моральної шкоди, ані її обсягу, ані наявності прямого причинного зв`язку між встановленою адміністративним судом протиправною бездіяльністю відповідача та заявленими моральними стражданнями. За таких обставин відсутня сукупність передбачених законом підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 моральної шкоди є недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.08.2026.

Головуючий Т.Є. Троян

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).