Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №711/6184/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6184/26

Номер провадження 3/711/1553/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ВАД № 123712), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , директора ПП «Токаренко», пенсіонера, ІПН в матеріалах справи відсутній,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ВАД № 123712, ОСОБА_1 10.06.2026 близько 17 год. 15 хв., перебуваючи за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, 573, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, на неодноразові вимоги припинити правопорушення не реагував, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що 10.06.2026 йому зателефонував товариш та повідомив, що попав в ДТП і йому потрібні гроші, щоб розрахуватися за пошкодження. Він взяв гроші та поїхав. Коли приїхав на перехрестя де сталося ДТП, місця щоб припаркуватися не було і він заїхав власним автомобілем через заїзд приватного будинку на тротуар, частина авто була на тротуарі, а частина на газоні. Побачив, як поліцейський, який знаходився на місці ДТП розвів руками, він також у відповідь розвів руками та почав здавати назад, щоб виїхати. Припаркувався біля приватного будинку і підійшов до товариша, щоб дати йому кошти. В цей час поліцейський почав говорити, що він порушив ПДР України та вимагав, щоб він надав посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію ТЗ. Заперечуючи це, він попросив у поліцейського показати його посвідчення і так зав`язався спір між ними. Нецензурною лайкою він не висловлювався до моменту оголошення поліцейським про затримання. Умислу на вчинення хуліганських дій в нього не було, вважає, що саме працівник поліції створив конфліктну ситуацію.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, 10.06.2026 подзвонив чоловік і спитав чи є у неї гроші в гривнях, попросив, щоб вона привезла тому, що його товариш став учасником ДТП. Коли вона приїхала на місце пригоди побачила, що її чоловік розмовляє з поліцейським на підвищених тонах. Інший поліцейський сказав, щоб вона не переживала, оскільки особу чоловіка вже встановили і все буде добре. Але той поліцейський, який розмовляв з чоловіком, постійно за ним ходив, щось йому казав, погрожував затриманням. Чоловік в цей час намагався уникнути розмови, не виражався нецензурною лайкою, відходив, але поліцейський все одно ходив за ним. Під час розмови з поліцейським вона ставала таким чином, щоб бути між поліцейським і чоловіком, щоб не зав`язалась бійка.

Дослідивши письмові матеріали справи, відеозапис та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.

Основним елементом об`єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.

У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з`ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з`ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.

Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

В матеріалах справи наявний рапорт поліцейського Д.Полонського від 10.06.2026 про те, що під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху у складі АГАТ 110 на службовий планшетний пристрій отримали завдання ДТП БЕЗ ТРАВМОВАНИХ 10.06.2026 16:19 за адресою м. ЧЕРКАСИ, ВУЛИЦЯ ЧИГИРИНСЬКА. Заявник ОСОБА_3 дзвінок з тел. 0935088034 Перехрестя вул. Добровольського - вул. Чигиринська, ДТП між марками авто мазда РН: НОМЕР_1 (польські номера) та авто марка ВА321099 РН: НОМЕР_2 . Прибувши на місце виклику було встановлено, що водії дійшли обопільної згоди в даній події та допомоги поліції не потребують. Під час встановлення всіх обставин на місце пригоди прибув ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , який рухався на транспортному засобі по тротуару, не пов?язано з виконанням робіт або надання послуг, після чого даному водієві було повідомлено про правопорушення та після чого на законну вимогу поліції надати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, на якому було здійснено адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_4 відмовився та зреагував агресивно, почав виражатись нецензурною лайкою в бік працівників поліції з погрозами нанесення тілесних ушкоджень. Водієві було повідомлено про те, щоб останній припинив виражатись нецензурною лайкою в громадському місці та в бік поліцейських, на що останній не відреагував. Тож для припинення правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, водія ОСОБА_1 було затримано 10.06.2026 о 17 годині 19 хвилин, із застосуванням фізичної сили, а саме загин руки за спину та спец.засобу кайданки, для затримання особи, оскільки останній міг завдати шкоди собі чи оточуючим. Під час затримання на місці події перебувала дружина затриманого, яка перешкоджала діяльності патрульної поліції та намагалась завадити факту затримання свого чоловіка, а саме: хватала поліцейського за формений одяг, вдарила сумкою працівника поліції. Під час затримання ОСОБА_1 було повідомлено про причину затримання, озвучено права затриманого, а також що його буде доставлено до ЧРУП за адресою м. Черкаси вул. Пастерівська 104 для складення адміністративних матеріалів та припинення правопорушення. На місці події перебувала дружина затриманого, якій було повідомлено про затримання її чоловіка. Також на місце події прибув допоміжний екіпаж ТОР Агат-234, які надали допомогу в затриманні, так як ОСОБА_1 чинив опір та під час посадки затриманого в службовий автомобіль затриманий наніс декілька ударів ногою працівнику патрульної поліції ТОР. По прибуттю за вищевказаною адресою ОСОБА_1 повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст. 173 КУПАП, повідомлено права передбачені ст. 55,56,59,63 КУ та ст.268 КУпАП, дату, місце та час розгляду справи та протокол адміністративного затримання, звільнено затриманого о 19 годині 32 хвилині. Подія фіксувалась на нагрудну бодікамеру 475072,472897,473274,470691.

Крім того, до матеріалів справи доданий відеозапис в нагрудних камер поліцейських, який не містить обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про які зазначено у рапорті працівника поліції в час до 17:15 та до моменту оголошення про затримання о 17:19.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 заперечує, що висловлювався у бік працівників поліції нецензурною лайкою в період часу, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив хуліганство не надано, а описання самого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, не може бути належним доказом його вчинення особою, а тому для підтвердження порушення за ст. 173 КУпАП працівники поліції мали б надати інші докази, які б надавали можливість відтворити дійсні обставини правопорушення, які мали місце.

В даній ситуації поведінка ОСОБА_1 обумовлена намаганням привернути увагу до зневажливого, на його погляд, ставлення до себе з боку працівників поліції.

Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на порушення громадського порядку, як це визначено ст. 173 КУпАП. Крім того, не доведено, що його дії обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб, що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП - дрібного хуліганства.

В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності

Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище викладене, приходжу до висновку про відсутність належних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова