Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №642/5132/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

05 серпня 2026 року

Справа № 642/5132/26

Провадження № 3/642/1093/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695796 від 17.06.2026, згідно якого 17.06.2026 о 18 годині 20 хвилин у м. Харкові, по вул. Полтавський шлях, 58/1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Audi а4, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати не дотримався безпечної дистанції у результаті чого скоїв зіткнення з ТЗ VOLBO v40 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 ПДР – водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан ТЗ; п.13.1 ПДР – водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться повинен дотримуватися безпечної дистанції.

Таким чином ДТП сталося внаслідок невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 15.07.2026 та 05.08.2026 в судові засідання не з`явився, був повідомлений належим чином про дату час та місце слухання справи. При цьому будь яких клопотань чи заяв про неможливість прибуття до судового засідання у зв`язку з хворобою чи іншими поважними причинами до суду не подав.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провина водія ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушенні підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695796 від 17.06.2026, схемою місця ДТП від 17.06.2026, письмовими поясненнями водіїв:

ОСОБА_1 , про те, що він 17.06.2026 рухався по вул. Полтавський шлях, не встиг вчасно зупинитися в наслідок чого зіткнувся з ТЗ марки VOLBO у задню частину, який рухався у бік Холодної гори.

ОСОБА_2 про те, що він 17.06.2026 о 18:20 їхав в напрямку виїзду з м.Харкова по вул. Полтавський шлях, 65 на VOLBO v40 д.н.з. НОМЕР_3 і в нього позаду врізався автомобіль Audi. Від зіткнення у нього відпав номерний знак , пошкоджений бампер, зміщена накладка порога зліва, можливо несуча конструкція.

Вказані докази є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України згідно з Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п.2.3.б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно п.12.1.ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п.13.1 ПДР України водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться повинен дотримуватися безпечної дистанції.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Судом не встановлено обставин, які б обтяжували чи пом`якшували провину ОСОБА_1 .

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При призначенні виду та міри стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, та при зазначених обставинах суд вважає за необхідне обрати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з водія ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 279, 283 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Л.Г. Проценко