Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №524/7839/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7839/26

Провадження 3/524/1599/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Малтиз А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Кременчуцького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції у Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня Регіонального центру професійно – технічної освіти № 1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 07.06.2026 року приблизно о 23 годині 32 хвилини за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме висловлював словесні образи та погрожував фізичною розправою останній, що побачив неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який злякався та почав плакати, від чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 , вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю.

Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 995160 від 08.06.2026 року, рапорти, письмові пояснення, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.06.2026 року та інші матеріали справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, правопорушенням за цією статтею є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Таким чином, дане правопорушення є умисним з матеріальним складом, тобто обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони є настання шкідливих наслідків. У даній категорії справ такими наслідками є шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Проте, до протоколу не додано доказів на підтвердження того, що діяння, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , ним було вчинено стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , та що потерпілому при цьому було завдано шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм права вказує, що суд розглядає справу в межах обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, зберігаючи безсторонність, не має права встановлювати обставини, які не були зазначені в протоколі. Також суд не має права за власною ініціативою збирати докази. Суд може витребувати або прийняти нові докази лише за клопотанням правопорушника та його захисника (ст. 268 КУпАП).

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі слід закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 40-1, 173-2 ч. 2, 245, 247, 251, 252, 256, 283, 285, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука Андрій МАЛТИЗ