Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №376/1274/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1274/26

Провадження № 3/376/364/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківського району ДПП НП України УПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 12.01.2017 року,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 серії ЕПР1 №636083 вбачається, що 09.04.2026 року о 13 годині 15 хвилин в м. Сквира по вул. Карла Болсуновського (Богачевського), 74, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mitsubishi ASX», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, стан дорожнього покриття, чим порушив вимоги п.п. 12.1 ПДР України.

Крім того, порушив вимоги п.п. 1.5 та 2.3.б ПДР України, а саме: не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не забезпечив постійного контролю за рухом транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з іншим транспортним засобом, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Подав до суду письмові пояснення та просив справу закрити на підставі ст. 247 КУпАП. В обгрунтування пояснень вказав наступне. Норми ПДР України, порушення яких інкриміновано йому, мають характер загальних норм-принципів: п. 1.5 ПДР України встановлює загальний принцип, згідно з яким кожен учасник дорожнього руху зобов`язаний діяти таким чином, щоб не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; п. 2.3 ПДР України закріплює загальний обов`язок водія бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою. Ці норми не містять опису конкретної дії або бездіяльності водія, а застосовуються судами субсидіарно до спеціальних правил маневрування чи пріоритету. На відміну від цього, п. 10.1 ПДР України, порушення якого встановлено поліцією щодо водія ОСОБА_2 , є спеціальною поведінковою нормою, яка прямо встановлює обов`язок перед початком руху чи зміною напрямку переконатися в безпеці. Саме така дія безпосередньо пов`язана з механізмом бокового зіткнення.

Об`єктивна сторона ст. 124 КУпАП передбачає порушення ПДР, що спричинило пошкодження. Загальні принципи без конкретної поведінкової норми не утворюють повного складу без встановлення прямого зв`язку.

На підставі ст.268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплений в ст.280 КУпАП.

За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інш..

Заслухавши пояснення особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адмінвідповідальності, іншого учасника ДТП, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Так, ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, умовами настання адмінвідповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, враховуючи, що норма ст.124 КПК України є бланкетною, тобто такою, що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, суд зобов`язаний ретельно з`ясовувати і зазначати у своєму рішенні, у чому саме полягає порушення, норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано водієм, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

В Україні діють правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі ПДР), які відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3.Б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Тобто, з зазначеної кваліфікації дій ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 серії ЕПР1 №636083 у суду відсутня можливість встановлення, вини ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

У випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода. Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Проте, всупереч положенням ст.268 КУпАП, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються відомості про потерпілу особу (прізвища, адреси), якщо вони є, протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2026 серії ЕПР1 №636083 відомостей про потерпілу особу, якій завдано шкоду при ДТП, не містить.

Також, до вищевказаного протоколу про адмінправопорушення не додано доказів, підтверджуючих наявність шкоди, внаслідок ДТП.

Достеменно встановити, що ДТП відбулося внаслідок недотримання ОСОБА_1 ПДР, не переставляється можливим.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю, оскільки відсутні подія та склад вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33-35, 124, 221, 268,247, 284, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.

Суддя О. М. Коваленко