Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №367/14434/25 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р. Справа № 367/14434/25

Провадження № 2/370/8/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Сініциної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Тетяна Миколаївна, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування удаваними, застосування наслідків удаваних правовідносин та поділ спільного майна подружжя

у с т а н о в и в:

До Макарівського районного суду Київської області 06 січня 2026 року за підсудністю з Ірпінського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за позовною заявою, поданою представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Воробей Віти Миколаївни через підсистему «Електронний суд», до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Тетяна Миколаївна про визнання договорів дарування удаваними, застосування наслідків удаваних правовідносин та поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 07 червня 2002 року сторони перебували у шлюбі, який заочним рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня 2025 року розірваний.

Після розірвання шлюбу позивачці стало відомо, що її колишній чоловік відповідач має у приватній власності таке нерухоме майно:

- житловий будинок загальною площею 56,7 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,4513 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене майно відповідач набув у власність 23 січня 2018 року, тобто під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Підставою для державної реєстрації за відповідачем права власності стали договори дарування, посвідчені 23.01.2018 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М. за реєстровими номерами № 41, № 44, № 47.

Однак, позивачка вважає, що договори дарування зазначеного нерухомого майна є удаваними. Вона з відповідачем прожила у шлюбі 23 роки, мають спільну дитину, тож вона знайома з усіма близькими та далекими родичами чоловіка, які не могли та не мали можливості подарувати житловий будинок та земельні ділянки у селі Волосінь, оскільки ніхто з них так ніколи не проживав і не мав там майна, а тим паче фінансової можливості, щоб дарувати нерухоме майно.

Будь-яких інших обставин за яких чоловіку подарували земельні ділянки та будинок ніколи у родинному колі не обговорювали. Обдарований та дарувальник не перебувають у родинних стосунках і пояснень щодо передачі безоплатно такого майна без грошової вигоди немає. Договори дарування укладались без її присутності та не була обізнана про їх наявність, а тому вважає, що були спрямовані на приховання іншої угоди – договорів купівлі-продажу. Спірне нерухоме майно придбане під час шлюбу за їхні спільні кошти.

Суд ухвалою від 09 січня 2026 року відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити у порядку загального позовного провадження. Відповідачу встановив п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України. Встановив третій особі десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання до суду своїх пояснень щодо порушених у позовній заяві питань Підготовче засідання призначив на 03 березня 2026 року.

Суд ухвалою від 09 січня 2026 наклав арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3222782302:04:007:0010 реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 1467358532227 площею 0,4513 га; земельну ділянку, кадастровий номер 3222782302:04:007:0005, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 1467322432227 площею 0,2498 га; житловий будинок, опис об`єкта загальна площа 56,7 кв.м, житлова площа 29,8 кв.м, опис: житловий будинок (А), дерев`яний з надвірними господарськими будівлями та спорудами, адреса розташування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1467272332227.

Суд ухвалою від 03 березня 2026 року за клопотанням представника позивача від 28 лютого 2026 року залучив до справи у якості третьої особи, що на заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 . Встановив третій особі десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання до суду своїх пояснень щодо порушених у позовній заяві питань. Підготовче судове засідання призначив на 06 травня 2026 року.

Суд ухвалою від 06 травня 2026 року закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду до розгляду по суті на 12 червня 2026 року. У зв`язку із нез`явленням у судове засідання учасників, розгляд справи суд переніс на 23 липня 2026 року.

Представник позивача звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, причин нез`явлення суду не повідомив. Про розгляд справи повідомлений належним чином через електронний кабінет. Однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Приватний нотаріус Дарнопих Т.М. просила розгляд справи проводити без її участі. Третя особа ОСОБА_3 у судові засідання не з`явилися, судові повістки були повернуті до суду із відмітками «адресат відсутній», що з урахуванням пункту 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно з частиною першою статті 4, частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі свого боку, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із частинами першою-п`ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно із частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 235 Цивільного кодексу України визначається, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Як встановив суд, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 07 червня 2002 року зареєстрований шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 296.

Заочним рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня

2025 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний.

Згідно з договором дарування, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідач набув у власність житловий будинок, загальною площею 56,7 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений 23 січня 2018 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 41.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідач набув у власність земельну ділянку, площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений 23 січня 2018 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 44.

Згідно з договором дарування земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідач набув у власність земельну ділянку, площею 0,4513 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений 23 січня 2018 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 47.

Тобто, договори дарування укладені у період зареєстрованого шлюбу між позивачем та відповідачем.

Водночас, як твердить позивач їй не було відомо про укладені договори, під час їх укладення присутньою не була. Дарувальник ОСОБА_3 знайомою, родичкою не була, дружніх відносин родина з нею не мала. Тож вважає, що договори дарування приховували договір купівлі-продажу, які відповідач уклав у період шлюбу за їхні спільні кошти.

Про зазначені договори дарування позивачці стало відомо 03 червня 2025 року, після заяви відповідача про намір поділу іншого майна, під час перевірка інформації за допомогою додатку «Реєстру нерухомості».

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України).

За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.

Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду України: від 14 листопада 2012 року в справі № 6-133цс12, від 07 вересня 2016 року в справі № 6-1026цс16, які надалі підтримані у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року в справі № 742/1913/15 (провадження № 61-13992св18), від 21 серпня 2019 року в справі № 303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30 березня 2020 року в справі № 524/3188/17 (провадження № 61-822св20) та підтримані у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року в справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20).

Також зазначене узгоджується з пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року в справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20) зроблено висновок про те, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків.

Суд, розглядаючи питання щодо удаваності договору дарування, має встановити мотиви передачі в дар майна, зокрема у випадках, коли дарувальник та обдарований не перебувають у родинних відносинах. Правочин дарування позбавлений економічного сенсу і може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин. Таке виснував у своїй постанові від 03 листопада 2022 року Верховний Суд у справі № 912/3747/20.

Аналіз наведеного, а також те, що відповідач не скористався своїм правом на подання суду своїх пояснень щодо мотивів укладення з ОСОБА_3 спірних договорів дарування житлового будинку і земельних ділянок, не надав доказів існування між ним та дарувальником родинних, дружніх чи інших відносин, які могли бути підставою для безоплатного відчуження нерухомого майна значної вартості, ставить під сумнів дійсного волевиявлення сторін договорів на безоплатну передачу майна та свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність обставин, які підтверджують укладення 23 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 удаваних правочинів, які вчинені для приховання договорів купівлі-продажу у період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зазначене порушує право позивача на її частку в спільному сумісному майні подружжя, яке набуто під час шлюбу за таким правочином.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Отже, житловий будинок, загальною площею 56,7 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, земельна ділянка, площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0005, земельна ділянка, площею 0,4513 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0010, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належать сторонам на праві спільної сумісної власності.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у їх сукупності, та ураховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 943,52 грн, витрати на консультативні висновки у розмірі 3 600 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Згідно із статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З урахуванням приписів статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Тетяна Миколаївна, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування удаваними, застосування наслідків удаваних правовідносин та поділ спільного майна подружжя.

Визнати удаваним договір дарування житлового будинку, загальною площею 56,7 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 23 січня 2018 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 41.

Визнати удаваним договір дарування земельної ділянки площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 23 січня 2018 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 44.

Визнати удаваним договір дарування земельної ділянки площею 0,4513 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 23 січня 2018 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 47.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 56,7 кв.м, житловою площею 29,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1467272332227.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0005, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, присадибна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1467322432227.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,4513 га, кадастровий номер 3222782302:04:007:0010, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1467358532227.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 6 943 (шість тисяч дев`ятсот сорок три) грн 52 коп., витрати на замовлення консультативних висновків у розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація учасників:

- ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Тетяні Миколаївні, адреса розташування: вулиця Димитрія Ростовського, будинок 34, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001;

- ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.С. Сініцина