Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №361/1303/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1303/26

Провадження № 2/361/528/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари Київської області в порядку загального позовного провадження цивiльну справу за позовом ОСОБА_1 до держави-агресора російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування майнової та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до держави-агресора російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, ОСОБА_1 є власником колісного транспортного засобу, легкового автомобіля RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з номером кузова (VIN-кодом) НОМЕР_2 , 2021 року випуску, білого кольору.

24.02.2022 року президент російської федерації оголосив про рішення провести спеціальну військову операцію з демілітаризації України.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України,на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, який в подальшому продовжено.

По всій території України розпочалися масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли військових та мирних об`єктів та російська федерація продовжує повномасштабне вторгнення на територію України.

25.11.2025 року під час ракетного обстрілу з боку країни агресора відбулося пошкодження будівлі та автомобілів, що розташовані на території с. Красилівка, Броварського району Київської області, серед яких був автомобіль позивача. Належний на праві власності КТЗ було пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 25.11.2025 року.

03.12.2025 року на підставі укладеного договору із позивачем, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Сател Груп» було доручено проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу.

08.12.2025 року експертом будо складено звіт про оцінку транспортного засобу та встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації складає 335 411,09 грн. а також встановлено, що вартість відновлюваного ремонту складає 379 291,95 грн.

Дана ситуація розірвала звичні зв`язки родини позивача (необхідність пошуку підмінного КТЗ, джерел додаткових доходів для ремонту пошкодженого ТЗ). Позивач та його родина опинились в умовах, які не дають можливості налагодити звичний спосіб життя та негативно позначаються на моральному та фізичному стані. Враховуючи завдані йому тілесні ушкодження, фізичні страждання та моральну шкоду, у зв`язку із пошкодженням його рухомого майна, позивач оцінює у розмірі 500 000 грн.

Отже, російська федерація, здійснивши збройну агресію відносно України, порушила норми та принципи Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандум від 05.12.1994 року, Гельсінського заключного акту наради по Безпеці та Співробітництву в Європі від 01.08.1975 року та Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією від 31.05.1997 року.

Збройна агресія завдала значних душевних та фізичних страждань позивачу, який під час повітряної атаки 25.11.2025 року отримав поранення та в період з 25.11.2025 по 04.12.2025 року був госпіталізований з пораненнями. В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивачу було проведено оперативне втручання. Через значне хвилювання викликане збройною агресією уся родина позивача перебуває у постійному страху та під сильним стресом, що призводить до періодичних нервових зривів. Крім того, знищення майна завжди сприймається, як значна душевна травма внаслідок розірвання усіх звичних зв`язків та усталеного ритму життя. З огляду на зазначене, позивач вважає обґрунтованим розмір компенсації за заподіянні йому фізичні травми та моральну шкоду, завдану знищенням його рухомого майна в розмірі 500 000,00 грн.

Ухвалою від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою від 13.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлявся відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України та шляхом направлення повісток за адресою місцезнаходження посольства російської федерації у м. Києві. Відповідач про поважність причин не з`явлення суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та безучасті позивача, не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи. На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без постановлення окремого документу, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази у справі суд встановив.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, а саме: легкового автомобіля RENAULT DUSTER, з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2021 року випуску, білого кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.07.2021 року.

25.11.2025 року під час ракетного обстрілу з боку країни агресора відбулося пошкодження будівлі та автомобілів, що розташовані на території с. Красилівка, Броварського району Київської області, а ткож ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 25.11.2025 року, про реєстрацію кримінального провадження № 12025111130002197 за ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно звіту № 9650/12/25 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля RENAULT моделі DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку складає 335 411,09 грн, вартість відновлюваного ремонту складає 379 291,95 грн.

Згідно виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 14078(25) КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» від 04.12.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав поранення 25.11.2025 року з ушкодженнями внаслідок військових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків: - відкрита рана частин тазового поясу; - нейросенсорна втрата слуху, двостороння; та перебував в стаціонарі 8 днів.

Загальновідомим є той факт, що 24 лютого 2022 року рф здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжений і на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.

Україна залишається об`єктом збройної агресії з боку рф, яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27 січня 2015 року № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання рф державою-агресором (далі Звернення)).

02 березня 2022 року збройну агресію рф проти України у резолюції ES-11/1 «Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від рф негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами рф та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні», схваленої постановою Верховної Ради України № 2188-IX).

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Звернення позивачів до українського суду слід вважати єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало б позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права (правові висновки, викладені у змісті постанов Верховного Суду: від 18 грудня 2024 року в справі № 686/29638/23 (провадження № 61-10754св24), від 11 грудня 2024 року в справі № 638/7894/23 (провадження № 61-7699св24), від 04 вересня 2024 року в справі № 201/196/23 (провадження № 61-15671св23).

До зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія (стаття 48 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що його транспортний засіб пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації, а саме під час ракетного обстрілу 25.11.2025 року, внаслідок чого автомобіль RENAULT DUSTER реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2021 зазнав механічних пошкоджень та потребував ремонту.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд погоджується з тим, що є доведеним факт завдання позивачу, ОСОБА_1 матеріальних збитків, спричинених пошкодженням належного позивачу на праві власності рухомого майна.

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 9 ч.2 ст. 16 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я,у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

Тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За своєю суттю зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, зокрема щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, ОСОБА_1 , становить 500 000 гривень.

Позивач посилається на те, що внаслідок події 25.11.2025 року, позивач отримав поранення та перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» у хірургічному відділенні 8 днів з 25.11.2025 року по 04.12.2025 року.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті протиправних дій відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги у частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500 000 грн., що на думку суду є достатнім та таким, що відповідає моральним стражданням, перенесеним позивачем.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладені норми чинного законодавства, та враховуючи ті обставини, що позивач звільнений від сплати судового збору, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 8 792,91 грн. відповідно до ст. 133-141 ЦПК України, оскільки позов задоволено в повному розмірі.

Керуючись ст. 1-19, 76-81, 95, 133-141, 258, 259, 263-266, 280-289, 273, 351-355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до держави-агресора російської федерації в особі посольства російської федерації в Україні задовольнити.

Стягнути з Держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 379 291 (триста сімдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто одна) грн. 95 коп.

Стягнути з Держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Держави Російська Федерація на користь держави судовий збір у розмірі 8 792 (вісім тисяч сімсот дев`яносто дві) грн. 91 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Броварським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання/складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання/складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Держава Російська Федерація особі Посольства Російської Федерації в Україні, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 27.

Повне рішення суду складене та підписане 05 серпня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак