Суд: Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №350/1095/25
Суддя: Пулик М. В.
Справа № 350/1095/25
Номер провадження 2-а/350/2/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
установив:
Стислий виклад позицій сторін:
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить поновити строк звернення до суду, скасувати постанову № 395 від 15 квітня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 17 липня 2025 року після отримання через мобільний застосунок «Вайбер» з Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області постанови про накладення адміністративного стягнення, де вже сума штрафу була подвоєна. Позивач зазначає, що з лютого 2025 року являється особою з інвалідністю II групи, в резерві плюс він поновив свої дані ще 24 лютого 2025 року, а тому відповідачу було відомо про його облікові дані. Також вказує, що у його персональних даних змін не відбувалося, а відповідач мав можливість отримати необхідні відомості шляхом електронної інформаційної взаємодії з державними реєстрами.
Вважає, що постанова винесена незаконно, без належного повідомлення його про час і місце розгляду справи, без з`ясування всіх обставин та без доведення наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Пояснення сторін у судовому засіданні:
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бурак Б.В. у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити. Представник позивача додатково пояснив, що відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, зокрема не доведено об`єктивної сторони правопорушення, відсутні докази невиконання обов`язку, а також не встановлено вини позивача. Крім того, відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, чим порушено право на захист, передбачене статтею 268 КУпАП. З урахуванням викладеного представник позивача просив суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання, позивач та його представник не прибули. Представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відзив на позов не подавав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, в зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін повідомлених про дату, час і місце розгляду справи належним чином.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами ст.286 КАС України, призначив судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
05.09.2025 та повторно 23.02.2026 від тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення та матеріали справи про адміністративне правопорушення на підставі яких відносно ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено, що 09 квітня 2025 року солдатом ОСОБА_2 , стрільцем роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 70-395 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду, перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року не уточнив свої облікові та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 15 квітня 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідному місці протоколу наявний підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що перебував за кордоном де захворів та лікувався, і тільки 15.11.2024 повернувся в Україну, а тому не оновив вчасно облікові дані.
Постановою № 395 від 15 квітня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року не уточнив свої облікові та інші персональні дані шляхом прибуття до ТЦК та СП, ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, чим порушив вимоги законодавства про військовий облік.
З перекладу з чеської мови на українську мову медичних документів встановлено, що ОСОБА_1 18 жовтня 2024 року, 21 жовтня 2024 року, 06 листопада 2024 року перебував на обстеженні у відділенні невідкладної допомоги Університетської лікарні Томайєра за адресою: Віденська 800, 140 59 Прага 4Крч.
Згідно копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2807/2025 від 18.03.2025, ОСОБА_1 з 06.03.2025 по 18.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр ІФ ОР».
Позивач зазначає, що 17 липня 2025 року після отримання через мобільний застосунок «Вайбер» з Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області постанови про накладення адміністративного стягнення йому стало відомо про існування оскаржуваної постанови.
Таким чином, між сторонами виник спір відносно законності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, яку останній вважає неправомірною та просить про її скасування.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
враховуючи позицію сторони позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У свою чергу, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1статті 37 Закону № 2232-XII).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487(далі - Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).
Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, саме з 18.05.2024 у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані. Граничний термін для звіряння персональних даних з обліковими даними в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки сплинув 16 липня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з оскаржуваною постановою, 15 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , установив, що він порушив п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме, будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року не уточнив свої облікові та інші персональні дані.
Фактично, як убачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, ОСОБА_1 уточнення даних здійснив після 16 липня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно, не уточнив свої військово-облікові дані, зокрема адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти за наявності та інші персональні дані, шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як зазначено вище абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Вищенаведене свідчить, що позивачем проігнороване виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, у строк з 18.05.2024 по 16.07.2024, таким чином ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом 3633-ІХ своїх персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у ТЦК та СП.
Документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 уточнив (оновив) свої персональні дані в інший спосіб та в строк, зазначений в Законі №3633-ІХ, позивач не надав.
За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що всі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю. У вказаному Висновку також констатовано, що, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно з позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58), принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови № 395, зареєстрованої за № 1/1/3884 від 15 квітня 2025 року, він дізнався лише 17 липня 2025 року після отримання через мобільний застосунок «Viber» повідомлення від Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області, до якого було долучено копію зазначеної постанови.
З огляду на наведені позивачем обставини, а також беручи до уваги необхідність забезпечення права особи на доступ до правосуддя та реалізацію права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду.
Розподіл судових витрат:
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 241, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 395 від 15 квітня 2025 року, про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua