Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №283/2562/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2562/25

Провадження №1-кп/283/119/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальне провадження № 12025060510000246 від 28.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пиріжки Малинського району Житомирської області, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, на утриманні осіб не має, особи без інвалідності, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), пунктом 31 частини першої статті 85 Конституції України та статтею 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Також, згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 та в подальшому неодноразово продовженого, воєнний стан діє до теперішнього часу.

27.08.2025 близько 18 години у ОСОБА_5 , яка перебувала на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, належних ОСОБА_4 , які знаходилися у відокремленій частині вказаного житлового будинку.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у цьому ж місці та в цей час, діючи в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, враховуючи сприятливу для неї обстановку, а саме те, що її злочинні дії ніким не помічені та за нею ніхто не спостерігає, через незачинені вхідні дерев`яні двері, без дозволу ОСОБА_4 , проникла до відокремленої частини будинку, після чого зайшла через кухонну кімнату до житлової кімнати за місцем проживання ОСОБА_4 , де на полиці дерев`яної шафи ОСОБА_5 побачила металевий сейф, у якому зберігалися грошові кошти ОСОБА_4 та документи, а саме: паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_1 , виданий 16.10.2014, паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 , виданий 05.10.2021, пенсійне посвідчення, видане на ім`я ОСОБА_7 , серія «ААЕ» № НОМЕР_3 , та посвідчення члена сім`ї загиблого захисника України, видане на ім`я ОСОБА_4 , серія «ЧС» № 116293.

Перебуваючи у вказаній житловій кімнаті будинку, ОСОБА_5 таємно викрала з полиці дерев`яної шафи металевий сейф, у якому знаходилися належні ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 250 000 гривень та 1 300 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 27.08.2025 становить 53 820 гривень, після чого з викраденими грошовими коштами на загальну суму 303 820 гривень та документами покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася ними на власний розсуд.

Своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Після цього, 28.08.2025 близько 14 години ОСОБА_5 , перебуваючи неподалік домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про те, що у ОСОБА_4 у вказаному металевому сейфі знаходилися документи, а саме: паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_1 , виданий 16.10.2014, паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 , виданий 05.10.2021, пенсійне посвідчення, видане на ім`я ОСОБА_7 , серія «ААЕ» № НОМЕР_3 , та посвідчення члена сім`ї загиблого захисника України, видане на ім`я ОСОБА_4 , серія «ЧС» № 116293, та з метою приховування вчиненого нею кримінального правопорушення у неї виник умисел на незаконне заволодіння ними для подальшого пошкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння документами, а саме: паспортом громадянина України, виданим на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_1 , виданим 16.10.2014, паспортом громадянина України, виданим на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 , виданим 05.10.2021, пенсійним посвідченням, виданим на ім`я ОСОБА_7 , серія «ААЕ» № НОМЕР_3 , та посвідченням члена сім`ї загиблого захисника України, виданим на ім`я ОСОБА_4 , серія «ЧС» № 116293, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 , перебуваючи у тому ж місці та в той же час, застосовуючи фізичну силу руками, за допомогою сокири пошкодила дверцята сейфа та незаконно заволоділа документами, а саме: паспортом громадянина України, виданим на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_1 , виданим 16.10.2014, паспортом громадянина України, виданим на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № НОМЕР_2 , виданим 05.10.2021, пенсійним посвідченням, виданим на ім`я ОСОБА_7 , серія «ААЕ» № НОМЕР_3 , та посвідченням члена сім`ї загиблого захисника України, виданим на ім`я ОСОБА_4 , серія «ЧС» № 116293, які є важливими особистими документами, втрата яких істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, після чого умисно розпорядилася зазначеними документами на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою приховування вчиненого нею кримінального правопорушення, 29.08.2025 близько 22 години ОСОБА_5 , перебуваючи на березі річки Лумля, що протікає через с. Пиріжки Коростенського району Житомирської області, діючи з умислом, спрямованим на умисне пошкодження вищезазначених документів, якими остання незаконно заволоділа, перебуваючи в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , викинула їх у водойму разом із металевим сейфом.

Своїми умисними діями, що виразилися у викраденні офіційних документів, а також в їх умисному пошкодженні, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні паспортом, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення, фактичні обставини кримінальних правопорушень, які їй інкримінуються, зокрема час, місце їх вчинення та правову кваліфікацію, не оспорювала.

Пояснила, що вчинила крадіжку грошових коштів та паспортів за обставин, викладених вище в цьому вироку. Розмір викрадених грошових коштів не оспорює.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтвердила, що вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнає добровільно, без будь-якого примусу. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо її не карати.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Беручи до уваги послідовність показань обвинуваченої щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає ці показання достовірними.

Обвинувачена, сторона обвинувачення та потерпіла не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Наслідки, визначені ст. 349 КПК України, їм зрозумілі.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченою суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумнівів у добровільності та істинності її позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їхньою згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи та обмежився допитом обвинуваченої, вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, та документів з процесуальних питань, оскільки показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються.

Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченої, а також обставин, які б виключали злочинність діяння або були б підставою для звільнення її від кримінальної відповідальності.

Відповідно до класифікації, визначеної ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357 та ч. 3 ст. 357 КК України, є кримінальними проступками.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона, в силу ст. 89 КК України, раніше не судима, одружена, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, на обліках у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання не повинно мати на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

При цьому за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією кримінального закону, або перейти до іншого, більш м`якого покарання, не зазначеного у санкції статті.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та достатності покарання для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення та їх наслідки - завдання потерпілій майнової шкоди у розмірі 303 820 грн. Зазначений розмір шкоди у розумінні кримінального закону є значним та підлягає врахуванню при індивідуалізації покарання. Також суд враховує дані про особу обвинуваченої, її стан здоров`я та наявність двох обставин, що пом`якшують покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_5 , обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, думку прокурора, який вважав за доцільне призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкцій відповідних статей КК України, за якими кваліфіковано її дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, а також обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в межах якої приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду та розміру він, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Враховуючи ступінь і характер суспільно небезпечних діянь, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують її покарання, обставину, що обтяжує покарання, думку потерпілої щодо міри покарання, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів можливі без ізоляції від суспільства, а тому є підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. На період іспитового строку суд покладає на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 обирався у вигляді особистого зобов`язання до 13.11.2025.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України — у виді 2 років пробаційного нагляду;

за ч. 3 ст. 357 КК України — у виді 2 років пробаційного нагляду;

за ч. 4 ст. 185 КК України — у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1.періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженої. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.

Скасувати арешт речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 25.09.2025.

Речові докази: оптичний диск DVD-R із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_5 ; оптичний диск DVD-R із відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_4 ; оптичний диск DVD-R із відеозаписом проведення огляду місця події від 30.08.2025; оптичний диск CD-R із відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ; оптичний диск CD-R із відеозаписом із камер відеоспостереження, встановлених на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;

грошові кошти в сумі 1300 американських доларів номіналом кожна по 100 з наступними номерами купюр: 1- КВ 20887219В, 2- КВ 14853418N, З- НВ 526742561, 4- KL 69569878D, 5- KG 01619838В, 6- КВ 06346063К, 7- KL 87430570В, 8- HP 23053174А, 9- НВ 47983479М, 10- KG 88054022А, 11- DF 11152778В, 12- КА 67232158А, 13- КВ 50539918N; грошові кошти в сумі 53 100 гривень з наступними номерами та номіналами купюр по 1000 грн: 1- КЖ 8790961, 2- КЖ 8790959, З- КЖ 4788684, 4- КЖ 4788685, 5- КЖ 8790958, 6- КЖ 8790960, 7- КЖ 8"90962, купюри по 500 грн: 1- ЛБ 8823054, 2- ЛБ 8823058, З- ЛБ 8823057, 4- ЛБ 8823056, 5- ЛБ 8823055, 6- ЛБ 8823052, 7- ЛБ 8823051, 8- ЛБ 8823044, 9- ЛБ 8823050, 10- ЛБ 8823053, 11- ЛБ5103184, 12- ЛБ 5103192, 13-ЛБ5103185, 14-ЛБ 5103186, 15- ЛБ 5103187, 16-ЛБ 5103183, 17-ЛБ 5103182, 18-ЛБ 5103179,19- ЛБ 5103211, 20- ЛБ 5103212, 21- ЛБ 0554725, 22- ЛБ 0554723, 23- ЛБ 0554724, 24- ЛБ 0554722, 25- ЛБ0554696, 26- ЛБ5103209, 27-ЛБ5103208, 28-ЛБ 5103207, 29- ЛБ 5103206, 30-ЛБ 5103205, 31-ЯБ 8917937,32-ЄЄ 7170212,33- ВЖ 8254191, 34- ЄБ 9393782, 35- ЗМ 2527776, 36- ЛБ 5103210, 37- ЛБ 0554694, 38- ЕЗ 4769352, 39- ЕИ 0748323, 40- ЛБ 8823042, 41- AM 7774922, 42- ЄН 9021917, 43- ЛБ 8823033, 44- ЛБ 8823034, 45- ЛБ 8823035, 46- ЛБ 8823036, 47- ЛБ 8823037, 48- ЛБ 8823038, 49- ЛБ 8823039, 50-ЛБ 8823040, 51- ЛБ 4110372, 52- ЛБ 4110371, 53- ЛБ 4110385, 54- ЛБ 4110386, 55- ЛБ 4110387, 56- ЛБ 4110388, 57- ЛБ 4110389, 58- ЛБ 4110390, 59- ЛБ 4110391, 60- ЛБ 4110392, 61- ЛБ 4110393, 62- ЛБ 4110394, 63- ЛБ 4110395, 64- ЛБ 4110396, 65- ЛБ 4110397, 66- ЛБ 4110398, 67- ЛБ 4110399, 68- ЕЖ 0773340, 69- ЛБ 8823041, 70- ЛБ 4110373, 71- ЛБ 4110374, 72- ЛБ 4110375, 73- ЛБ 4110382, 74- ЛБ 4110380, 75- ЛБ 4110381, 76- ЛБ 4110352, 77- ЛБ 4110351, 78- ЛБ 4110350, 79- ЛБ4110384, 80- ГА 4304910, 81- ЄГ 1177979, 82- ЄЄ 1401442, 83- ЄМ 8387981, 84- АЕ 7019735, 85- ЕГ 2453314, купюри номіналом 200 грн. 1- ГИ 6179951, 2- АК 0336939, З- ЕБ 5719085, 4- ГВ 4060409, 5- АС 9695002, 6- ЄЗ 0008453, 7- АУ 5906043, 8- ЄД 7745254, 9- АП 7878848, 10- АС 4483083, 11- АП 5908100, 12- ГЄ 9476382, 13- ЄГ 7984128, 14- ЄИ 4346189, 15- ЕВ 6557442, 16- АП 6638523, 17- АС 9195172, 18- АП 6561621, які запаковано до спец пакету №RAW 0032500 та поліетиленове пакування в якому зберігались видані грошові кошти, яке було запаковано до спец пакету № CRI 1091850, металевий сейф, два вакуумні пакування з монетами, сокира, які зберігаються в кімнаті збереження речових доказів відділення поліції № 1 КРУП – повернути власнику – ОСОБА_4 ; документи - паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_6 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , пенсійне посвідчення та паспорт громадянина України видані на ім`я ОСОБА_7 , посвідчення члена сім`ї загиблого захисника України, видане на ім`я ОСОБА_4 - передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , залишити останній.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Малинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженою — у той самий строк з дня отримання копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1