Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №295/7354/26
Суддя: Костенко С. М.
Справа №295/7354/26
Категорія 327
3/295/3045/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши, які надійшли з Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.2 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючуза адресою: АДРЕСА_1 . -
в с т а н о в и в :
12.04.2026 близько 22:40 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків в частині виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2013 року народлження, який перебуваючи на вул. Михайлівській, вчиняв неправомірні дії, порушував громадський порядок, висловлювався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, та достеменно знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що засвідчила власним підписом у протоколі. (а.с.1). Судом відправлено судову повістку на вказану нею адресу проживання.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будь-яких заяв та клопотань не подавала, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не зверталася.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 судове засідання неповажними і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушенняч за ст. 184 ч.2 КУпАП, доведена доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466670 від 17.04.2026; рапортами поліцейських про те, що 12.04.2026 близько 22:40 помічено громадян, які порушували громадський порядорк, безпвдставно чіплялися до громадян, висловлювалися нецензурною лайкою, на зауваження не реагували; постановою Богунського районного суду м. Житомира від 14.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.2 КУпАП.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративнеі правопорушення, передбачене ст. 184 ч.2 КУпАП, а саме ухиленнЯ від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітнього сина, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Справа до суду надійшла 22.07.2026, тобто після спливу строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст.ст.38, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винною вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.2 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП за спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М.Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua