Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №295/706/24 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/706/24

Категорія 238

1-кп/295/382/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12023060400003021 від 02.10.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого неофіційно, неодруженого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

за ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, 02.10.2023 близько 16 год 57 хв ОСОБА_4 , знаходився у громадському місці, а саме біля під`їзду №1, що на подвір`ї житлового будинку АДРЕСА_2 , де побачив раніше йому незнайому ОСОБА_6 , з якою раніше не мав будь-яких відносин, яка підходила до вказаного під`їзду будинку де і проживає.

В свою чергу ОСОБА_4 , діючи протиправно, грубо порушуючи елементарні правила поведінки в громадському місці, моральності та добропристойності, з мотивів явної неповаги до суспільства, поводячись нахабно, із особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, наблизився до ОСОБА_6 та перегородивши їй рух звернувся до останньої.

В цей же час та місці ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тримаючи в лівій руці предмет, що не встановлений слідством, який заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, наніс один удар лівою рукою в область правої сторони обличчя ОСОБА_6 відякого вона впала на асфальтне покриття, після чого наніс ще декілька ударів лівою та правою рукою в область обличчя ОСОБА_6 .

В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку; перелому кісток спинки носа, забійних ран спинки носа та підборіддя справа, а також синців в потиличній ділянці, на лівому плечі та в ділянці правої лопатки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, заперчив свою причетність до події злочину. Зазначив, що на той час працював на складі квітів, проте саме 02.10.2023 не працював і перебував за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 , тільки під вечір виходив на вулицю, бо погано себе почував. Проживав тоді сам, оскільки мама та бабуся проживали на той час за місцем реєстрації у с. Пряжів Житомирського району та області. Потерпілу по справі до подій не знав, поки його не затримали у м. Луцьку на орендованому житлі. У м. Луцьк поїхав, оскільки йому там знайшли роботу охоронцем, у зв`язку із цим орендував житло на місяць. Перебуваючи у м. Луцьк дізнався від мами, що вдома проводять обшуки, але думав, що це по старій справі, оскільки мама деталі не повідомляла. Допитані свідки по справі просто знайомі. На той час користувався старим номером телефону: НОМЕР_1 , який зараз вже не використовує. Свої фото, які викладав у соціальні мережі «Фейсбук», «Інстаграм», та які досліджувались експертом, редагував, а саме: редагував ніс, скули, додавав ефекти.

Свідок зі сторони захисту ОСОБА_7 в судовому засіданні надав покази про те, що, що до подій обвинуваченого, його родину і потерпілу не знав, з останніми не спілкувався. Написав коментар у соціальній мережі «Фейсбук» під дописом, оскільки вважає, що потерпіла ОСОБА_6 несправедливо звинуватила ОСОБА_4 у тому, що він завдав їй тілесних ушкоджень, без суду. З преси дізнався, що потерпілій було завдано тілесні ушкодження. У них вдома у зв`язку з цими подіями був обшук. Також ОСОБА_6 погрожувала йому, що його син – свідок по даній справі – ОСОБА_8 , до вказаних подій також причетний.

Допитаний в судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_8 надав покази про те, що з ОСОБА_4 вони сусіди по дому, а з потерпілою до подій знайомий не був. На початку жовтня 2023 року підробляв таксистом неофіційно на автомобілі марки Mercedes-benz, ресєтраційний номер НОМЕР_2 , та підвозив невідомого йому чоловіка, який як пізніше він дізнався наніс тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 02.10.2023 близько 16 год 30 хв. Підвозив невідомого чоловіка з Корбутівки, який був одягнутий у світлі джинси, темну куртку, кепку та попросив підвезти за магазин Житомир, що на вул. Домбровського, недалеко біля ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він дав йому 500 грн та попросив 15 хв почекати і пішов. Він його дочекався та завіз, як їхати у бік Бердичева біля поворота на «Кавунові дачі», висадив біля альтанки серед лісу. Пізніше з ним проводились слідчі дії: вилучили телефон, машину, проводився обшук за місцем його проживання. Йому в поліції показували відео з місця події, на якому він впізнав особу, яку підвозив того дня. Цей чоловік йому раніше невідомий і це не ОСОБА_4 , якого в той день не бачив. Йому відомий телефон ОСОБА_4 , а саме: НОМЕР_3 , оскільки живуть у одному селищі. Свідком безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень потерпілій не був.

Проте, незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні злочину доводиться дослідженими доказами під час судового розгляду, а саме показаннями потерпілої, експертів та дослідженими в судовому засіданні письмовими документами.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні надала покази, що до події обвинуваченого не знала. 02.10.2023 близько 17 год, у світлу пору доби, поверталась додому з роботи на таксі, дорога зайняла приблизно 15 хв. Зайшла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що на АДРЕСА_2 та попрямувала до свого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та за 4 хв ходьби від вказаного магазину. Коли підійшла до свого під`їзду, побачила, що перед нею стояла молода людина в капюшоні, кепці, бобці та світлих джинсах, руки були у кишенях джинсів, на відстані приблизно 3 метри до дверей під`їзду, який попросив її відкрити двері до під`їзду, оскільки він прийшов до друга. Потерпіла відмовила йому та пішла відкривати двері до під`їзду, а молода людина в капюшоні залишалась стояти на місці обличчям до неї. Коли підбирала ключ до дверей, бо мала два однакових, відчула удар у ніс з лівого боку чимось холодним на дотик, схожим на метал, лівою рукою. У неї пішла кров та вона впала на спину. Забила потилицю, копчик, спину, від чого утворились синці. Після чого, коли вона ще лежала на спині, особа чоловічої статі в капюшоні підійшла праворуч від неї, нахилилась та нанесла ще 4-5 удари в область носа і підборіддя рукою, чимось холодним. Вона запитала «За що»?», проте особа у відповідь мовчала. Коли почулись голоси та сміх з під`їзду, особа втікла за будинок. З під`їзду вийшли сусіди – чоловік і жінка близько 45-ти років, які допомогли їй встати. Вони викликали швидку і поліцію і її забрали у лікарню. Наносила їй тілесні ушкодження особа в капюшоні, яка стояла біля під`їзду, оскільки поруч більше нікого не було і ця особа - обвинувачений ОСОБА_4 100 %, якого вона впізнала пізніше під час проведених з нею слідчих дій: за худорлявою статурою, структурою очей і волоссям, яке було видно з-під кепки, а також по голосу. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень їй шили підборіддя та складали ніс. Вважає, що вказане побиття, пов`язане з її громадською позицією. Від ОСОБА_4 погроз не надходило, але надходили від його друзів та батька друга свідка по даній справі - ОСОБА_9 у соціальній мережі «Фейсбук».

В судовому засіданні було досліджено та прийнято судом у якості доказів винуватості обвинуваченого письмові докази, представлені стороною обвинувачення.

Згідно витягу з ЄРДР за №12023060400003021 від 02.10.2023 зареєстровано кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 КК України.

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 02.10.2023 ОСОБА_6 звернулася до Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області із заявою, в якій повідомила, що того ж дня о 17 год невідома особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля під`їзду заподіяла їй тілесні ушкодження.

Протоколом огляду місця події від 02.10.2023 з фототаблицею оглянуто прилеглу територію будинку АДРЕСА_2 , та на відстані 2-ох метрів від вхідних дверей під`їзду навпроти бордюру знаходяться дві плями бурого кольору, з яких зроблено змив на марлевий тампон.

Відповідно до висновку експерта №2174 від 27.12.2023, згідно даним медичних документів (медична карта стаціонарного хворого №24263 ЖОКЛ) та даним судово-медичного обстеження у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ; струсу головного мозку; перелому кісток спинки носа, забійних ран спинки носа та підборіддя справа, а також синців в потиличній ділянці, на лівому плечі та в ділянці правої лопатки. Вказані тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_6 виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею предметів, якими могли бути кулак, тощо, могли виникнути 02.10.2023, при обставинах, вказаних потерпілою та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Приймаючи до уваги характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_6 , виникнення їх під час падіння з положення стоячи на тверде дорожнє покриття можна виключити. Тілесні ушкодження у потерпілої могли виникнути від нанесення ударів травмуючим предметом. Виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_6 від нанесення ударів власною рукою можна виключити. Тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитись за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи.

Згідно з протоколами пред`явлення особи для впізнання від 04.10.2023 потерпіла ОСОБА_6 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , серед пред`явлених для впізнання осіб, серед яких не було ОСОБА_4 , не впізнала жодну особу, яка їй заподіяла тілесні ушкодження 02.10.2023.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 04.01.2024 за участі потерпілої ОСОБА_6 , остання відтворила обставини нанесення їй тілесних ушкоджень 02.10.2023 біля під`їзду за місцем її проживання: АДРЕСА_2 , зазначив, що у нападника в одній з рук бачила металевий предмет, схожий на кастет. Проте під час її допиту в судовому засіданні уточнила, що не бачила, чи був в обвинуваченого якийсь предмет в руках, але під час удару відчувала щось холодне, наче металеве.

Протоколами огляду предмету від 10.10.2023 та від 16.10.2023 слідчим оглянуті інтернет ресурси та скопійовані з подальшим записом на носій інформації фотокартки ОСОБА_4 та зразки голосу з відеозапису « ОСОБА_10 », який було досліджено в судовому засіданні та ОСОБА_4 підтвердив свою особу на вказаному відеозаписі.

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.10.2023, ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_4 , як особу, яка 02.10.2023 наносила їй удари за такими ознаками: формі голови, носа, рота, по очам та по зачісці, оскільки, як уточнила в судовому засіданні, волосся виглядало з боку, з-під кепки.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання, згідно з яким, потерпілій ОСОБА_6 надано для прослуховування аудіозаписи, серед прослуханих аудіофайлів відповідно до довідки до вказаного протоколу, остання впізнала голос ОСОБА_4 , як голос особи, яка 02.10.2023 нанесла їй тілесні ушкодження на аудіо доріжці під № 4 «16. Окт. 09/23 аас. 1,9 Mb AAC з відео «Махач», яке було досліджене в судовому засіданні, та на якому ОСОБА_4 підтвердив свою особу.

Крім того, під час допиту потерпілої ОСОБА_6 , остання впізнала у судовому засіданні ОСОБА_4 , як особу, яка наносила їй тілесні ушкодження 02.10.2023.

Протоколом огляду предметів від 04.10.2023 з додатком до нього відеозаписом з камер відеоспостереження під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який було досліджено безпосередньо в судовому засіданні, та на якому зафіксовано обставини події злочину а саме: як до під`їзду № 1 по АДРЕСА_2 02.10.2023 о 16 год 47 хв рухається особа чоловічої статі, що одягнута в чорну спортивну куртку, блакитні джинси, сіро-білі кросівки, на голові має кепку та капюшон, де знаходиться деякий час. О 16 год 57 хв вказана особа наближається до потерпілої ОСОБА_6 та замахуючись лівою рукою наносить їй удар в область обличчя в результаті чого ОСОБА_6 падає на землю, вказана особа, наносить удари рукою (лівою та правою) потерпілій ОСОБА_6 , яка знаходиться на землі.

Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/106-23/13459-ФП за результатом проведення комплексної судової портретної та фототехнічної експертизи від 26.10.2023 на наданих досліджуваних зображеннях особи чоловічої статі, що одягнена в темну спортивну куртку з капюшоном, темно-синього кольору, спортивну кофту із капюшоном, темного кольору кепку, світлі джинси та кросівки у відеофайлі «ІМG_3088.МР4» та на порівняльних (вільних) фотозображеннях ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із назвою файлів: «photo_2023-10-13_15-02-27.jpg», «photo_2023-10-13_15-02-40.jpg», «photo_2023-10-13_15-02-44.jpg», «photo_2023-10-13_15-02-48.jpg», зображена одна і та ж особа.

Згідно з висновком експерта №СЕ-19/106-23/13460-ФП за результатом проведення судової портретної експертизи від 26.10.2023, на наданих досліджуваних зображеннях особи чоловічої статі, що одягнена в темну спортивну куртку з капюшоном, темно-синього кольору спортивну кофту із капюшоном, темного кольору кепку, світлі джинси та кросівки у відеофайлі «IMG 3088.MP4» та на порівняльних (вільних) фотозображеннях ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із назвою файлів: «photo_2023-10-13_15-02-27.jpg», «photo_2023-10-13_15-02-40.jpg», «photo_2023-10-13_15-02-44.jpg», «photo_2023-10-13_15-02-48.jpg», зображена одна і та ж особа.

Захисник ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_11 подала суду письмове клопотання про визнання недопустимими вказані висновки експертизи, яке в судовому засіданні підтримав ОСОБА_4 та його захисник. Обґрунтовуючи тим, що порівняльні цифрові фото невідомо, де отримані слідчим та, а також не має достовірних даних, що вказані фото не піддавались змінам та редагуванню, і за який період вони отримані. Крім того, експерт робить висновок про зачіску молодіжну, а лоб випуклий, проте з відеозапису вбачається, що особа одягнена у кофту з капюшоном та кепку. Також висловила думку про те, що експерт самостійно оглядав в мережі Інтернет відео з ОСОБА_4 , таким чином самостійно збирав матеріали, які підлягають дослідженню, що заборонено відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, тому вважає висновки експерта упередженими.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 роз`яснив дані висновки експертизи, зазначивши, що встановив, що особа на досліджуваних зображеннях у відеофайлі та вільних зразках фотозображення ОСОБА_4 це одна і та ж особа на підставі сукупності ознак зовнішності та окремих ознак ступеня і характеру носіння одягу, сумнівів у нього з приводу даних висновків не виникало. Зачіску особи на відеозаписі визначив як молодіжну, оскільки з під кепки не було видно довгого волосся, волосяний покров не виступає, тому так зазначив. Лоб визначив як випуклий та середній відповідно до положення кепки, тому що якби лоб був покатий, то розміщення козирка кепки було б на спинці носа. Заперечив той факт, що зразки зазнавали ознаки монтажу, оскільки під час перегляду зображень в спеціальній програмі для візуального аналізу фотозображень при збільшенні в 100-1000 % не виявлено видимих ознак, які б вказували на ознаки монтажу, про що також зазначено у висновках експерта у таблиці №1 за № IV С). В сукупності у обвинуваченого присутня звичка відповідного тримання рук, ніг, атлетична структура тіла, що по відео мною було досліджено та його поведінка які співпадають. Висновки ним зроблені правильно. Сумнівів не має, що це одна і таж особа. Спостерігаючи відеозапис не можливо константувати чи був кастет в руці ОСОБА_13 . Зазначив, що про дану подію додатково знав з новин.

Крім того, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предмету від 10.10.2023 слідчим оглянуто сервіс Instagram, під час пошуку, в якому отримано результат з посиланням на сторінку в соціальній мережі, що належить ОСОБА_4 , звідки було скопійовано фотоматеріали на оптичий носій, та в подальшому використано як порівняльні (вільні) фотозображення ОСОБА_4 під час проведення вказаних експертиз.

Враховуючи викладене, вказані роз`яснення експерта, а також те, що суду не надано належних, достатніх і допустимих доказів того, що експерт ОСОБА_12 самостійно збирав матеріали, які підлягають дослідженню, що заборонено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки дізнався про деталі вказаної події з загальнодоступних джерел – новин у мережі Інтернет, суд не може покласти в основу свого рішення дане клопотання захисника про визнання висновків експертизи №СЕ-19/106-23/13460-ФП від 26.10.2023 та №КСЕ-19/106-23/13459-ФП від 26.10.2023 недопустимими доказами, та відмовляє у його задоволенні.

За клопотанням сторони захисту судом було призначено комісійну судову фототехнічну експертизу, за результатами якої відповідно до висновку експертів №8764/8765/25-35.2 встановлено, що у зв`язку з низькою якістю зображення та значною відстанню до камери неможливо покращити зображення рук досліджуваної особи для з`ясування по ним наявності/відсутності в руках предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень. В ході дослідження відеозапису було встановлено, що безпосередньо перед нанесенням ударів потерпілій та під час їх нанесення руки досліджуваної особи візуально стиснуті в кулаки, аж до того часу, як починає віддалятися від потерпілої. Надалі вона їх розтискає. При цьому в місці розташування кистей рук та наближених до них частинах зображення не спостерігається падіння (відокремлення від рук) будь-яких об`єктів (предметів). Що в свою чергу, вказує на, ймовірну, відсутність в руках досліджуваної особи предметів на час нанесення ударів. Разом з тим, дати відповідь в категоричній формі неможливо, у зв`язку з низькою якістю зображення.

В судовому засіданні також досліджено протокол затримання особи; постанови про визнання предметів речовими доказами; квитанції щодо прийняття на зберігання речових доказів; розписки; ухвали суду про накладення арешту від 11.10.2023, 05.10.2023, 10.10.2023, 10.10.2023, 08.11.2023; ухвалу про проведення обшуку від 06.10.2023; акт здачі-приймання висновку експерта та повідомлення про неможливість надання висновку експерта від 08.01.2024; довідки про витрати на проведення експертиз.

Дані матеріали кримінального провадження, хоча і не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, але є процесуальними документами, які підтверджують законність проведення органами досудового слідства слідчих дій в межах даного кримінального провадження.

Суд відкидає протокол зняття показань технічних приладів (засобів), що мають функції відеозапису від 03.10.2023, оскільки самого відеозапису з камери відеоспостереження ФОП « ОСОБА_14 », що за адресою: смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, суду не надано та в судовому засіданні не досліджувалось.

Разом з тим, суд також відкидає ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 06.11.2023, як доказ, яка не стосується даної справи.

Також суд відкидає як доказ висновок експерта від 12.10.2023 № СЕ-19/106-23/13202-БД, яким встановлено, що на представленому на експертизу марлевому тампоні, на який було зроблено змиви речовини бурого кольору в ході проведення огляду від 02.10.2023, виявлено кров людини. При серологічному дослідженні якого встановлено наявність антигенів В та Н з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0, які притаманні особі з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, оскільки відомості про групу крові потерпілої суду не надано та в судовому засіданні не досліджувались.

В судовому засіданні було досліджено, наданий стороною захисту протокол тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 03.01.2024 №295/17634/23, який було відкрито стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України, згідно з яким отримано інформацію – роздруківку з`єднань у оператора мобільного зв`язку, з наданням: виду, дати, часу, тривалості з`єднання, номера абонента, який користується сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_3 , та який належить за тведженням сторони захисту ОСОБА_4 , і адреси розташування базових станцій, з яких виходив на зв`язок власник мобільного терміналу з таким абонентським номером з урахуванням нульових з`єднань в період часу з 16 по 20 год 02.10.2023. Згідно вказаних роздруківок розташування базової станції, з якої виходив на зв`язок власник мобільного терміналу з абонентським номером- НОМЕР_3 з урахуванням нульових з`єднань в період часу з 16 по 20 год 02.10.2023 знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Проте суд не може покласти в основу свого рішення зазначений доказ про те, що власник мобільного телефону з абонентським номером - НОМЕР_3 , який належить нібито ОСОБА_4 , 02.10.2023 з 16 год 42 хв по 19 год 55 хв перебував поблизу АДРЕСА_4 , тобто далеко від місця вчинення злочину, оскільки суду будь-яких доказів, окрім показів самого обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 , що вказаний номер телефону належить ОСОБА_4 і він його в той день нікому не передавав у користування або залишений за вказаною адресою, суду не надано. В свою чергу, обвинувачений надав покази, що мав три телефона, тому знаходження одного з телефоннів в Новогуйвинську під час події не спростовує відсутність ОСОБА_4 на місці події.

Крім того, суд відкидає доводи прокурора про визнання вказаного доказу сторони захисту недопустимим, оскільки відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності. Згідно з ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Разом з тим, тимчасовий доступ захиснику було надано на підставі ухвали слідчого судді від 03.01.2024, яка набрала законної сили.

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_9 , який є сусідом по дому, знайомим ОСОБА_4 та проживають в одному селищі. Суд вважає малоймовірним те, що свідок міг впізнати на відеозаписі з камер відеоспостереження раніше невідомого йому чоловіка, якого підвозив того дня і бачив його протягом короткого проміжку часу, оскільки відеокамера розташована на великій відстані від місця події.

Суд розцінює покази даного свідка зі сторони захисту та позицію обвинуваченого щодо невизнання вини, як обраний спосіб захисту, щоб униккнути покарання за скоєне кримінальне правопорушення ОСОБА_4 , а тому не може покласти в основу свого рішення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме в тому, що вчинив хуліганство, тобто грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» чітко визначено, що при кваліфікації злочину за ч. 4 ст. 296 КК України спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети.

Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК України.

Висновком комісійної судової фототехнічної експертизи №8764/8765/25-35.2 від 27.02.2026 встановлено ймовірну, відсутність в руках досліджуваної особи предметів на час нанесення ударів.

Крім того, потерпіла ОСОБА_6 під час безпосереднього допиту у судовому засіданні надала покази про те, що не бачила, чи був в обвинуваченого якийсь предмет в руках, але під час удару відчувала щось холодне, наче металеве, що могло бути також каблучкою, про що також зазначила допитана у судовому засіданні експерт - ОСОБА_15 під час роз`яснення свого висновку №2174 від 27.12.2023.

Як вбачається з висновку експерта №2174 від 27.12.2023 вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_6 виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею предметів, якими могли бути кулак, тощо.

Таким чином, у суду виникає обґрунтовані розумні підстави для сумнів щодо того, що хуліганські дії були спричинені ОСОБА_6 із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Відтак, на підставі наведеного вище, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України не доведеною.

Щодо посилання захисника обвинуваченого на те, що у даному випадку слід розмежовувати хуліганство від подібних злочинів, які посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно, варто зазначити, що хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 № 202/716/22 для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів, показів обвинуваченого, потерпілої, свідків, обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_6 були раніше не знайомі, неприязних відносин між собою не мали, крім того згідно дослідженого відеозапису, на якому зафіксовано момент події кримінального правопорушення, все відбувалось біля під`їзду, у світлу пору доби, де час від часу проходили люди. Разом з тим, під час завдання тілесних ушкоджень, як зазначила потерпіла, обвинувачений на її запитання, мовчав та не пояснював, у зв`язку із чим побиття. Тому тут присутні ознаки хуліганського мотиву, як відсутність приводу та самовпевненість, що проявились в особливій зухвалості. Тому доводи сторони захисту про відсутність мотиву суд відкидає.

Враховуючи викладене та оцінюючи покази потерпілої щодо вчинення обвинуваченим хуліганських дій, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку з матеріалами кримінального провадження, підтверджуються іншими дослідженими в ході судового слідства доказами, представленими суду стороною обвинувачення та стороною захисту, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід перекваліфікувати з ч. 4 ст. 296 КК України та вірно кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та виключити з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як із вчиненого із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, як таку, що не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до проступку, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд враховує матеріали досудової доповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно з якою, виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства неможливе.

При цьому суд враховуючи викладене, те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України та на шлях виправлення не стає, неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, хворіє, має родину та суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статті.

Також ОСОБА_4 вироком ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.05.2023 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 (п`яти) років обмеження волі, який набрав законної сили 10.06.2024.

Тому, враховуючи викладене, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду. При цьому, оскільки ч. 2 ст. 61 КК України передбачено, що обмеження волі встановлюється не більше 5 років, то остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 5 (п`ять) років обмеження волі.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення експертиз на загальну суму 36 037 грн 72 коп, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Арешти, накладені ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 № 295/13611/23 від 11.10.2023, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 295/13607/23 від 05.10.2023, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 № 295/13648/23 від 10.10.2023, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 №295/13652/23 від 10.10.2023, ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 №295/15045/23 від 08.11.2023, слід скасувати.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період часу слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 діб.

Також слід зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.11.2023 по 30.04.2026, відповідно ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців 24 (двадцять чотири) дні обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.05.2023 та остаточно враховуючи положення ч. 2 ст. 61 КК України призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 5 (п`ять) років.

Початок строку покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.11.2023 по 30.04.2026, відповідно ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у період доби з 22 год до 06 год щоденно, але не більше ніж на 60 діб.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 36 037 грн 72 коп.

Скасувати арешти накладені ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 № 295/13611/23 від 11.10.2023 на майно, яке було вилучено під час проведення 03.10.2023 обшуку в автомобілі марки «Мерседес» С-220 в кузові синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_16 , а саме на: мобільний телефон в корпусі чорного з помітним надписом «Huawei»; мобільний телефон в корпусі золотистого кольору «Мейзу»; мобільний телефон в корпусі блакитного кольору «Мейзу»; мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Xiaomi» Redmi, який знаходиться в чохлі сірого кольору; мобільний телефон в корпусі білого кольору без маркувальних позначок в чохлі білого кольору; мобільний телефон марки «Samsung» в чохлі чорного кольору; мобільний телефон марки «Huawei» в корпусі чорного кольору, який знаходиться в чохлі фіолетового кольору; кнопочний мобільний телефон-слайдер в корпусі червоно-сірого кольору марки «Nokia»; кнопочний мобільний телефон марки «Samsung»; мобільний телефон в корпусі сірого кольору без будь-яких написів; мобільний телефон «Iphone» в корпусі зеленого кольору; ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 295/13607/23 від 05.10.2023 на футболку зеленого кольору з надписом «МЕSSE», спортивну кофту «Карра» чорного кольору, спортивні штани сірого кольору, кросівки сірого кольору, ноутбук торговельної марки «Леново», вилучений в приміщенні квартири АДРЕСА_5 у гр. ОСОБА_16 , 17.03.2000, які вилучено в ході проведення обшуку від 03.10.2023 та тимчасово позбавити власника, а також третіх осіб можливості користування, відчуження та розпорядження вказаним майном; ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 № 295/13648/23 від 10.10.2023 на майно, яке було вилучено під час проведення 04.10.2023 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі білого кольору, яке належить ОСОБА_4 ; ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 №295/13652/23 від 10.10.2023 на майно, яке було вилучено під час проведення 04.10.2023 року обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , а саме на: джинси світлого кольору марки «Hengricks», кофту чорного кольору марки «Seven», куртку чорного кольору «Punsbear», коробку від мобільного телефону марки «Redmi» зі слотом для сім-картки « ІНФОРМАЦІЯ_9 » НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Astro», які належить ОСОБА_4 ; ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 №295/15045/23 від 08.11.2023 на мобільний телефон марки «Smart 7» IMEI350582642037165 з сім-карткою НОМЕР_5 та мобільний телефон марки «Tecno» в корпусі чорного кольору, які вилучені 03.11.2023 в ході затримання ОСОБА_4 .

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон в корпусі чорного кольору з помітним надписом «Huawei»; мобільний телефон в корпусі золотистого кольору «Мейзу»; мобільний телефон в корпусі блакитного кольору «Мейзу»; мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Xiaomi» Redmi, який знаходиться в чохлі сірого кольору; мобільний телефон в корпусі білого кольору без маркувальних позначок в чохлі білого кольору; мобільний телефон марки «Samsung» в чохлі чорного кольору; мобільний телефон марки «Huawei» в корпусі чорного кольору, який знаходиться в чохлі фіолетового кольору; кнопочний мобільний телефон-слайдер в корпусі червоно-сірого кольору марки «Nokia»; кнопочний мобільний телефон марки «Samsung»; мобільний телефон в корпусі сірого кольору без будь-яких написів; мобільний телефон «Iphone» в корпусі зеленого кольору; футболку зеленого кольору з надписом «МЕSSE», спортивну кофту «Карра» чорного кольору, спортивні штани сірого кольору, кросівки сірого кольору, ноутбук торговельної марки «Леново» – повернути ОСОБА_16 ;

- одну пару кросівок чорного кольору марки «Adidas», одну пару кросівок чорно-сірого кольору марки «Adidas», кепку чорного кольору без маркувальних надписів – повернути ОСОБА_17 ;

- джинси світлого кольору марки «Hengricks», кофту чорного кольору марки «Seven», куртку чорного кольору «Punsbear», коробку від мобільного телефону марки «Redmi» зі слотом для сім-картки « ІНФОРМАЦІЯ_9 » НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Astro», мобільний телефон марки «Nokia» в корпусі білого кольору, мобільний телефон марки «Smart 7» IMEI350582642037165 з сім-карткою НОМЕР_5 та мобільний телефон марки «Tecno» в корпусі чорного кольору - повернути ОСОБА_4 ;

- 8 DVD-R дисків та 1 CD-R диск – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку.

Суддя ОСОБА_1