Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №182/4093/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/4093/26

Провадження № 3/0182/1217/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. Клименко І.В.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

місце роботи невідоме, проживає у

АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Водій ОСОБА_1 22.05.2026 о 21-01 год. по вул. Шевченка біля буд. № 192 у м. Нікополь, Дніпропетровської області, керував транспортним засобом – автомобілем «ЗАЗ Ланос» номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в передбаченому законом порядку відмовився. Від керування ТЗ відсторонений.

Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Натомість, на адресу суду особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, надіслано письмові заперечення, згідно яких ОСОБА_1 вказує, що у зв`язку із постійною загрозою обстрілів не має змоги з`явитися до суду, тому просить розглянути справу за його відсутності.

За вказаних обставин з метою дотримання розумних строків розгляду справи вважаю можливим розгляд справи здійснювати у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами.

В наданих письмових запереченнях ОСОБА_1 також просить провадження у справі відносно нього закрити на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що: 1) він отримав лише примірник протоколу без додатків (пояснення, акту огляду, направлення до медичного закладу, повідомлення до суду, відеозапису); 2) в протоколі записано «з ознаками алкогольного сп`яніння» на відміну від «у стані алкогольного сп`яніння», як того вимагає ч. 1 ст. 130 КУпАП; 3) При складанні протоколу та додатків до нього були відсутні свідки; 4) Процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не узгоджується з відповідною інструкцією, оскільки не відбиралися зразки біологічного середовища на стан алкогольного сп`яніння. Враховуючи це, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суддя враховує наступне.

Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі; транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наявними матеріалами:

- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 960641 від 22.05.2026, в якому викладені обставини вчинення правопорушення і який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу незгоди з фактичними обставинами, викладеними у ньому. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. В графі протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 власноруч вказав, що з порушенням згоден;

- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Переглянутим відеозаписом з нагрудних камер поліцейського об`єктивно підтверджується факт зупинки автомобіля під час керування ОСОБА_1 . Поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. При цьому поведінка, характер розмови та рухів останнього не викликають сумнівів у тому, що він дійсно мав ознаки алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеному у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп`яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, порушення координації рухів, за результатами якого останній своїм підписом підтвердив відмову від огляду на боді камеру 799323;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 для огляду на стан сп`яніння в медичний заклад не доставлявся у зв`язку з відмовою;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він зазначає, що 22.05.2026 о 21.01 год. він рухався на своєму автомобілі та біля буд. № 192 по вул. Шевченка був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з поліцейськими у нього виявили запах алкоголю. За пів години до того, як був зупинений поліцією, вживав пиво у кількості 0.5 л. Від проходження огляду приладом Драгер та в медичному закладі відмовляється. Свою вину визнає.

Обставини, які містяться в матеріалах адміністративної справи жодним чином не оспорені та не спростовані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддею встановлено, що дані вимоги закону працівниками поліції були виконані належним чином.

З досліджених матеріалів справи слідує, що поліцейський в даному випадку при наявних у ОСОБА_1 зовнішніх ознаках алкогольного сп`яніння запропонував водієві пройти огляд в медичному закладі згідно встановленого законом порядку. Дані вимоги інструкції працівником поліції були виконані належним чином, але останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння без поважних та обґрунтованих на те причин.

Дії правопорушника кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Таким чином, суддею були належно встановлені, досліджені та перевірені доказами обставини, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (справа «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення ЄСПЛ - справа «Коробов проти України» від 21.07.2011).

За таких обставин суддя вважає, що існують беззаперечні та переконливі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В той же час невизнання ОСОБА_1 своєї провини суддя розцінює як спробу правопорушника уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки досліджені судом докази беззаперечно свідчать про те, що він дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суддею не було встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим відповідні доводи ОСОБА_1 є неприйнятними.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що при складанні протоколу були відсутні свідки, то суддя їх вважати обґрунтованими не може, оскільки ч. 2 ст. 266 КУпАП після прийняття Закону України № 1231-IX від 16 лютого 2021 року зазнала змін і відповідно до неї огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 були зафіксовані на відеозапис, який був долучений до справи, підтверджує ключові обставини, що мають значення для справи, зокрема факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та містить фіксацію усієї процедури, а тому наявність свідків у цьому разі є не обов`язковою, у зв`язку з чим це не впливає на допустимість самого протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів про невручення ОСОБА_1 акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суддя зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п.10 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Відтак, вимогами даного підзаконного акта прямо передбачено випадки обов`язкового вручення примірника акта огляду водієві, зокрема, у разі встановлення стану сп`яніння.

Натомість в рамках даного провадження стан сп`яніння водія не встановлювався, адже останній від проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку відмовився.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про ненадання йому направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, то вони є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах норм КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103, оскільки вказане направлення не підлягає врученню водієві. ОСОБА_1 на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, тому зазначені обставини не вимагали від поліцейського складати направлення на медичний огляд.

А стосовно невручення ОСОБА_1 інших додатків до протоколу, зокрема пояснення, повідомлення до суду, відеозапису, то норми КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 не передбачають таких дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому суддя керується і висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

З урахуванням вищевикладеного, суддя розцінює доводи ОСОБА_1 як тактику захисту і бажання ухилитися від адміністративної відповідальності за скоєне, оскільки наведені ним міркування носять суб`єктивний характер і не підтверджені жодними доказами, тому суддя оцінює їх критично, бо відповідні обставини спростовуються доказами у справі.

За таких обставин суддя вважає, що існують беззаперечні та переконливі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і даний факт знайшов своє підтвердження в суді.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні стягнення суддя враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, те, що вчинене правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку, особу порушника та вважає, що стягнення повинно бути обране у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП України за санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Накладене адміністративне стягнення в даному випадку буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Згідно з положенням ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, 221, 283, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя: І. В. Клименко