Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №216/8253/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 216/8253/25

2/212/5905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Попової Ю.О., за участі відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Калюпіна Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики

встановив:

У жовтні 2025 року на адресу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 січня 2026 року матеріали цивільної справи передані до Покровського районного суду м. Кривого Рогу для розгляду за підсудністю.

Матеріали справи отримані Покровським районним судом м. Кривого Рогу 01 червня 2026 року та передані в провадження судді Борис О.Н.

Так, позов обґрунтований тим, що 28 грудня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідний кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3936195, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4 550,00 грн строком на 15 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована). Кредитний договір був підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у сумі 13 967,20 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у сумі 4 550,00 грн; заборгованості за процентами у сумі 9 417,20 грн.

21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу №2106, згідно якого позивач набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №3936195 від 28.12.2020.

03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу №030423-ФК, згідно якого позивач набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №3936195 від 28.12.2020.

З урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором позики №3936195 від 28.12.2020 в загальному розмірі 13 967,20 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у АТ КБ «Приват банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку за період з 28.12.2020 по 31.12.2020.

Ухвалою суду від 15 липня 2026 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

Відповідач скористалася своїм правом та подала відзив 15.07.2026, у якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке. У листопаді 2020 року вона втратила свій телефон із сім карткою НОМЕР_2 . У подальшому їй стало відомо, що з належної їй картки не санкціоновано було списано грошові кошти на суму 905,00 грн та незаконного було оформлено кредити у чотирьох кредитних установах. У зв`язку із чим вона звернулася до управління протидії кіберзлочинам в Дніпропетровській області в м. Дніпро із заявою про злочин. Результати розгляду звернення їй не відомо. Просила суд витребувати інформацію з ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області матеріали щодо її заяви, які зареєстровані за ЄО №1759 від 20.04.2021 для огляду.

Протокольною ухвалою від 03 серпня 2026 року у клопотанні позивача та представника позивача про витребування інформації з ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області матеріалів за заявою, яка зареєстрована за ЄО №1759 від 20.04.2021 відмовлено.

Представник позивача у судове засідання не прибула, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Подала до суду заяву у якій просила суд проводити розгляд справи за її відсутності, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві. Крім того, зазначила, що з 2021 року самостійно вона не цікавилася про результати розгляду її звернення до поліції. Пояснила, що зазначена електронна адреса у довідці про ідентифікацію ІНФОРМАЦІЯ_1 належить їй, вона актуальна. Станом на 2020 рік вона нею користувалася, на неї приходили листи, договори. На теперішній час вона нею не користується.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, з підстав того, що відповідач не укладала кредитні договори, її телефон був викрадений, а також просив витребувати інформацію з ВП №3 КРУП ГУНП про результати розгляду звернення ОСОБА_1 до кіберполіції про вчинення злочину.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.12.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3936195, за яким кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов Договору.

Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 4 550,00 грн, строк кредиту (строк договору) складає 15 днів; процентна ставка/день - 1,99 %; дата надання позики - 28.12.2020; дата повернення позики - 12.01.2021; знижена процентна ставка - 0,69%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 251,85%; орієнтовна загальна вартість позики - 5 020,93 грн.

Пунктом 3 Договору кредиту передбачено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Зазначений договір позики укладено в електронній формі, підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором gFbt3Anwvt. (а.с. 26)

Ідентифікація відповідача при укладанні договору №3936195 за допомогою одноразового ідентифікатора gFbt3Anwvt, відправленого 28.12.2020 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується копією довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». (а.с. 26)

Також довідкою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 28.12.2020 року підтверджується надання відповідачу ОСОБА_1 на банківську картку онлайн-позики за Договором №3936195. (а.с. 27)

Згідно з довідкою ТОВ «Фінекспрес» №КД-000057073/ТНПП від 06.10.2025, ОСОБА_1 надано 4 550,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 . (а.с. 27)

Перерахування коштів на рахунок отримувача 28.12.2020 року за № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 4 550,00 грн підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «ФК» Фінекспрес». (а.с. 28)

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Положення ст. 639 ЦК України передбачають, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Особливості укладання електронного договору визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, відповідно до ч. 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір № 3936195 від 28.12.2020 року між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Кредитний договір відповідач ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону Україну «Про електронну комерцію».

Таким чином, встановлені вище обставини підтверджують факт укладання між кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору.

Надавши відповідачу кредит на умовах, визначених кредитним договором, позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач, користуючись отриманими коштами, взяті на себе зобов`язання за умовами укладеного договору належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормою ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

21.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу №2106, згідно якого позивач набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 3936195 від 28.12.2020. (а.с. 42-49)

Відповідно з реєстру прав вимоги №1 від 21.06.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3936195 від 28.12.2020 року у загальній сумі 14 057,23 грн, з яких: яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у сумі 4 550,00 грн; заборгованості за процентами у сумі 9 507,23 грн.

03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу №030423-ФК, згідно якого позивач набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 3936195 від 28.12.2020. (а.с. 50-55)

Відповідно з реєстру боржників від 03.04.2023 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3936195 від 28.12.2020 у загальній сумі 14 057,23 грн, з яких: яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу у сумі 4 550,00 грн; заборгованості за процентами у сумі 9 507,23 грн.

Отже, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу нового кредитора по відношенню до відповідача ОСОБА_1 у зобов`язанні за кредитним договором № 3936195 від 28.12.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Згідно з відомостями, наданими АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 15.06.2026 року, карта НОМЕР_5 емітована на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), також додано довідку про рух коштів по вказаному рахунку, згідно з яким, 28.12.2020 року на рахунок відповідача було зараховано грошові кошти у сумі 4 550,00 грн. (а.с. 80-81)

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, у зв`язку із чим, суд вважає, що наявна заборгованість за кредитним договором, яка складається з тіла кредиту, процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет» як нового кредитора у зобов`язанні за Договором позики №3936195 від 28.12.2020 .

Що стосується посилання відповідача на не укладення кредитного договору 28.12.2020, з підстав того, що вона втратила мобільний телефон із сім карткою та у зв`язку із чим зверталася до поліції із заявою про злочин, суд зазначає таке.

Відповідно до п.5 Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №3936195 від 28.12.2020, Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використання інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Договір містить реквізити сторін, зокрема у розділі Позичальник містяться повні анкетні дані ОСОБА_1 та адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1

Як вбачається із довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ідентифікація відповідача при укладанні договору №3936195 проводилася, шляхом надіслання 28.12.2020 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразового ідентифікатора gFbt3Anwvt.

Окрім того, з Виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 28.12.2020-31.12.2020, наданої АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 15.06.2026, вбачається зарахування коштів на картку, емітовану на ім`я відповідача № НОМЕР_4 у розмірі 4 550 грн 28.12.2020.

За вказаними у довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, кому саме було надіслано одноразовий ідентифікатор (gFbt3Anwvt.) та ким підписано спірний кредитний договір.

Доводи відповідача про те, що він не підписував кредитний договір, судом відхиляються, оскільки за нормами Закону «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

Отже, суд вважає, що доводи відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження укладення кредитного договору не знайшли своє підтвердження, а тому судом відхиляються.

Клопотання відповідача про витребування інформації з ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській про результати розгляду звернення ОСОБА_1 із заявою про злочин від 19.04.2021, суд залишає без задоволення з таких підстав.

Відповідач звернулася до кіберполіції 19.04.2021 із електронною заявою про злочин, у якій остання зазначає, що невідомою особою було здійснено перевипуск сім-картки з її номером телефону та у подальшому несанкціоновано списано грошові кошти у сумі 905 грн з її банківського карткового рахунку, а також незаконно оформлено на її ім`я кредити у чотирьох кредитних установах.

З 19.04.2021 ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо з`ясування та отримання результатів розгляду її заяви поліцією. Дана обставина підтверджена у судовому засіданні з пояснень відповідача.

Відповідно до ч.1,2 ст. 84 ЦПК України 1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, ОСОБА_1 заявляючи клопотання про витребування доказів не надала документів на підтвердження неможливості отримання такого доказу самостійно.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 13.10.2025 за Договором від 25.08.2025, згідно з яким загальна вартість наданих юридичних послуг у справі за заборгованістю ОСОБА_1 становить 4500,00 грн; витяг з Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію кредитного переказу коштів за актом приймання наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025.

Суд, враховуючи доведеність понесених позивачем витрат на правову допомогу, вважає заявлений до стягнення розмір вказаних витрат у сумі 4 500,00 грн обґрунтованим та доведеним, а також та таким, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 626, 628, 639, 652, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики №3936196 від 28.12.2020 року у загальному розмірі 13 967,20 грн (тринадцять тисяч дев?ятсот шістдесят сім гривень 20 копійок), яка складається із: - заборгованості за основною сумою боргу у сумі 4 550,00 грн; - заборгованості за процентами у сумі 9 417,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 05 серпня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис