Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №166/1131/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1131/26

провадження № 2/166/734/26

категорія: 61

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого – судді Свистун О.М., за участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши у порядку підготовчого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 30 червня 2026 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Позивачка після смерті батька прийняла спадщину шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на будинок позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Просить визнати за нею право власності на спадкове будинковолодіння за вказаною адресою.

Ухвалою від 07.07.2026 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 05 серпня 2026 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивачка звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, а також про підтримання позовних вимог, відповідачі – із заявами про розгляд справи без їх участі та визнання позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 жовтня 2025 року виконавчим комітетом Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

З дня його смерті в силу ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина на житлове будинковолодіння, що йому належало.

Про належність ОСОБА_4 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 , свідчать довідка Велимченської сільської ради № 232 від 18.06.2026, виписка з погосподарської книги №1 за 2024-2031 роки по селу Велимче Ковельського району, номер об`єкта господарського обліку №01_0047_1.

Технічним паспортом на житловий будинок садибного типу, що знаходиться на АДРЕСА_1 , стверджено, що об`єкт нерухомого майна, складається з житлового будинку – "А1" загальною площею 92,0 кв.м. (житлова площа – 44,6 кв.м, допоміжна площа – 47,4 кв.м.), прибудови а2, ґанку а3, літньої кухні Б1.

За правилами ст.ст. 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 30.07.1977 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054348389 від 23.10.2025 ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 .

Згідно із копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 02.06.1973 ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_4 .

Як вбачається із копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 20.02.1976, ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4 .

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно з ч.1 ст.1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З довідки Велимченської сільської ради № 232 від 18.06.2026 вбачається, що на час смерті ОСОБА_4 разом з ним проживала його дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , які прийняли спадщину після смерті спадкодавця шляхом постійного проживання разом із ним на час відкриття спадщини.

Крім того, ОСОБА_1 11 грудня 2025 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, що стверджено матеріалами спадкової справи № 55/2025, заведеної 11 грудня 2025 року приватним нотаріусом Колядою І.В. після смерті ОСОБА_4 .

Інші спадкоємці – дружина спадкодавця ОСОБА_2 та син спадкодавця ОСОБА_3 від прийняття спадщини у визначений законом строк у силу ст. 1273 ЦК України відмовилися, що підтверджується поданими ними 11 грудня 2025 року заявами до нотаріальної контори, які містяться в матеріалах спадкової справи № 55/2025.

За таких обставин позивачка є єдиною спадкоємицею згаданого будинковолодіння, яка прийняла спадщину.

Однак зареєструвати право власності на будинковолодіння позивачка не може через відсутність у ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на дане майно, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.08.26 №488764913

Згідно із ст. 328 ч. 2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таких обставин судом не встановлено.

З огляду на наведене суд визнає за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, які знаходяться на АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1217, 1258, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 200, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун