Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №487/4996/26 — Миколаївський апеляційний суд

05.08.26

33/812/325/26

Справа №487/4996/26

Провадження №33/812/325/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В.,

за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Халупка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича на постанову, яку ухвалив суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Лагода А.А. у приміщенні цього суду 08 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, РНОКП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

у с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685956 від 06 червня 2026 р. водій ОСОБА_1 06 червня 2026 р. о 22:20 год. по вул. Пограничній, 61 у м. Миколаєві керував транспортним засобом Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера DRAGER відмовився, водію запропоновано у встановленому законодавством порядку медичний огляд у медичному закладі, проїхав до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння та згідно висновку лікаря КНП МОЦПЗ МОР №613 від 06 червня 2026 р. відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Постригань Т.Л. просила суд закрити адміністративне провадження, обґрунтовуючи тим, що інкриміноване її підзахисному правопорушення оформлено всупереч вимог Закону із численними порушеннями, оскілки належних та допустимих доказів того що її підзахисний керував транспортними засобом так і того, що він відмовлявся від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння матеріали не містять. Надане відео фіксації руху транспортного засобу, яким нібито керував її підзахисний, без дати, не є безперервним та не зрозуміло, ким та на який прилад здійснено. Також протокол про адміністративне правопорушення складено з численними порушеннями, а отримані поліцейськими докази є неналежними, що виключає доведеність факту події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, самі працівники правоохоронного органу з численними порушеннями прав підзахисного здійснили його затримання та складання відповідних матеріалів.

Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2026 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 665 грн 60 коп. судового збору в дохід держави.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Халупко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд без належного мотивування відхилив доводи про те, що відеофіксація руху транспортного засобу не містить достатніх ознак автентичності, безперервності та належного походження, а також не дає можливості беззаперечно встановити, ким, коли і на який технічний засіб здійснено запис. Також у постанові відсутній аналіз технічних характеристик відеофайлів, їх тривалості, часу створення, безперервності запису, умов зберігання та долучення до матеріалів справи. Натомість суд обмежився висновком, що на відео «зафіксовано факт керування», хоча саме це твердження потребувало ретельної перевірки, оскільки відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП можлива лише щодо особи, яка керує транспортним засобом або відмовляється від огляду саме як водій. Захисник Халупко С.В. стверджує, що суд першої інстанції визнав факт керування ОСОБА_1 доведеним на підставі пояснень ОСОБА_2 та відео з мобільного телефону, яке згідно постанови, було зроблено під час руху за автомобілем. Проте, суд не встановив і не мотивував, чому такий запис є належним і допустимим доказом керування саме ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_2 , як випливає з постанови, самостійно спостерігав за особою, викликав поліцію, рухався за автомобілем та здійснював відеозйомку. Такі пояснення повинні були бути перевірені на предмет послідовності, зацікавленості, точності сприйняття, умов видимості, відстані до автомобіля, можливості ідентифікації водія та узгодженості з іншими доказами. Суд не навів такого аналізу. Натомість фактично визнав пояснення свідка достатніми для встановлення факту керування. Крім того, адвокат вказує, що суд не перевірив законність зупинки транспортного засобу, обмежився посиланням на пояснення ОСОБА_2 про те, що він побачив у магазині особу, яка, на його думку, перебувала у стані сп`яніння, придбала спиртні напої, після чого почала рух на автомобілі, а він викликав поліцію. Однак, саме по собі повідомлення приватної особи не звільняє поліцейських від обов`язку діяти в межах і у спосіб, визначений законом. Поліція мала зафіксувати підставу зупинки, повідомити її водію, забезпечити належну відеофіксацію першого контакту, перевірити достовірність отриманої інформації та відобразити ці обставини у матеріалах справи. Суд першої інстанції зазначив, що відмова ОСОБА_1 підтверджується відеофіксацією та іншими матеріалами справи, однак не навів аналізу, що саме містить відео: чи зафіксовано пропозицію пройти огляд на місці; чи запропоновано альтернативний огляд у закладі охорони здоров`я; чи роз`яснено, що відмова є самостійною підставою відповідальності; чи зафіксовано послідовність дій без розривів; чи видно і чути відповіді особи; чи виключено примус або непорозуміння щодо суті вимоги. До того ж, суд першої інстанції не розкрив зміст висновку лікаря КНП МОЦПЗ МОР № 613 від 06 червня 2026 р. та не пояснив, яке саме доказове значення він має.

Заслухавши захисника адвоката Халупко С.В., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі – Правила)).

Так, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульований також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі – Порядок).

Так, відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Аналогічні положення викладені у п. 2 Порядку.

Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в суді першої інстанції і згідно змісту апеляційної скарги заперечує свою провину у вчиненні правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд у відповідності зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП повно встановив всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена наступними доказами, які є належними та узгоджуються між собою:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685956 від 06 червня 2026 р., згідно якого водій ОСОБА_1 06 червня 2026 р. о 22:20 год. по вул. Пограничній, 61 у м. Миколаєві, керував транспортним засобом – автомобілем Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера DRAGER відмовився, водію запропоновано у встановленому законодавством порядку медичний огляд у медичному закладі, проїхав до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння та згідно висновку лікаря КНП МОЦПЗ МОР №613 від 06 червня 2026 р. відмовився.

Протокол підписаний ОСОБА_1 . В графі «пояснення» вказано «незаконна зупинка, не пройшов медичний огляд, а саме за відсутності сертифікованого драгера в медичному закладі»;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , в якому зазначені виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці, а також зазначено про його відмову від проходження такого огляду, а також, що водій від підпису в акті відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що понижують увагу та швидкість реакції від 06 червня 2026 р., в якому також зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 червня 2026 року, складеним лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР ОСОБА_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду, у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння;

- відеозаписами правопорушення, який наданий свідком ОСОБА_2 , а також з відеореєстратора та нагрудних камер працівників поліції, які досліджувались у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, на яких зафіксовані усі викладені в протоколі серії ЕПР1 №685956 від 06 червня 2026 р. обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, на записі, наданому свідком ОСОБА_2 видно, як він за кермом автомобілю їде за іншим автомобілем - Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 . Після зупинки автомобілю Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 , біля узбіччі з нього виходить водій – в подальшому встановлено його особу – це ОСОБА_1 , до нього підходить ОСОБА_2 , який і викликав поліцію. ОСОБА_1 намагався покинути місце події, але його затримав поліцейський, який прибув за викликом. При затриманні у ОСОБА_1 поліцейський виявив ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки ОСОБА_1 спочатку погодився, а потім неодноразово питав у поліцейських причину його зупинки, на що поліцейськими було роз`яснено, що на лінію «102» надійшов виклик щодо керування зупиненого транспортного засобу водієм, який, ймовірно, перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також, не пропустив пішоходів на пішохідному переході. Після чого, поліцейський вчергове пропонує ОСОБА_1 пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що водій відповів, що не довіряє приладу і пройде огляд у медичному закладі. Далі з відеозапису вбачається, що водій у медичному закладі також не пройшов огляд, оголосив, що йому на його вимогу не надали сертифікат Драгеру, яким повинен був відбуватися огляд. Проте, на відоезаписі видно як медична сестра, а згодом і лікар пред`являли водію сертифікат на Драгер, однак ОСОБА_1 все одно відмовився від проходження такого огляду, вийшовши із приміщення. Далі поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлює ОСОБА_1 з його змістом. Після чого останній пише пояснення у протоколі та підписує його;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06 червня 2026 року, згідно яким 06 червня 2026 року біля 22 год. він знаходився у магазині «Міда» по вул. Прибузькій у м. Миколаєві з дружиною і помітив незнайомого йому чоловіка, який у стані алкогольного сп`яніння придбав спиртні напої, після чого розпочав рух на автомобілі Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 ,. ОСОБА_2 із дружиною на своєму транспортному засобі поїхали за вказаним автомобілем, знімали цей рух на власний мобільний телефон та походу руху викликали поліцію. Вказане відео з телефону він передав поліцейським.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, що підтверджено фіксацією технічними засобами відеозапису, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

За такого висновок суду про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові.

Встановлені судом фактичні обставини щодо вчинення правопорушення не спростовані апелянтом, а тому доводи апеляційної скарги відхиляються.

Щодо аргументу апелянта про не здійснення судом перевірки законності зупинки поліцейськими автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , то апеляційний суд зауважує, що причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не є предметом дослідження у справі, яка переглядається. Наявність або відсутність передбачених законом підстав для такої зупинки не спростовує доведеність вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з відеозапису події, 06 червня 2026 року ОСОБА_1 самостійно зупинив автомобіль Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 , яким керував, після чого був затриманий поліцейськими. Після виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння поліцейські дотрималися визначеного законодавством порядку виявлення та фіксування правопорушення, яке полягало у відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу «Драгер», а також у закладі охорони здоров`я, і така його відмова була зафіксована за допомогою технічного приладу відеозаписом.

Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу, а також дії поліцейських при затриманні ОСОБА_1 , застосування до нього спеціальних засобів, про що додатково пояснив захисник в суді апеляційної інстанції, не є предметом дослідження у цій справі, а також не знаходяться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану сп`яніння на вимогу поліцейського. Тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними, враховуючи факт відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Доводи захисника про те, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений посадовими особами патрульної поліції з грубим порушення його прав та інтересів, а також норм чинного законодавства є безпідставними, оскільки істотних порушень співробітниками поліції при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також Інструкції, судом не встановлено. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та результатів оскарження.

Щодо посилання адвоката на недоведеність факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 спростовуються відеозаписом, на якому видно, що автомобілем Opel Combo, державний номер НОМЕР_2 , керував саме ОСОБА_1 , що він зупинив транспортний засіб на узбіччі, вийшов з машини та, коли до нього почав підходити поліцейський, почав тікати. Наведені обставини також підтверджені також письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, та його ж усними поясненнями поліцейським, що зафіксовано на відеозапису.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що відеозаписи, долучені поліцейським до протоколу, не є безперервними, невстановленого походження та не дають можливості встановити, ким, коли і на який технічний засіб здійснено запис.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою виявлення або фіксування правопорушення.

Норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містять вимог щодо порядку фіксації факту керування порушником транспортними засобами або наслідків відхилення від вимог внутрішньовідомчих інструкцій, а тому ця обставина має доводитись за загальними вимогами щодо доказів (стаття 251 КУпАП).

Відеозаписи, які приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, як ті, що здійснені поліцейськими, так і переданий ОСОБА_2 , сумнівів щодо їхньої достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації та фабрикації, тому ці відеозаписи є належним та допустимим доказом.

Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено і апелянтом не доведено.

Щодо відеозапису, який фіксує рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який долучений поліцейським до протоколу, то за обставинами цієї справи його зроблено на мобільний телефон та передане поліцейським ОСОБА_2 , який виявив, що ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння керує транспортним засобом, їхав за цим транспортним засобом до зупинки та вчинив дії з повідомлення правоохоронних органів про правопорушення. Ці обставини підтверджені його письмовими поясненнями від 06 червня 2026 року. Апеляційний суд вважає наданий ОСОБА_2 як свідком вчинення ОСОБА_1 правопорушення відеозапис події допустимим джерелом доказів у справі, оскільки відповідає положенням частини 1 ст. 251 КУпАП, відповідно до яких докази, якими є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються, серед іншого показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються свідками.

Істотних порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законів держави Україна.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є одним з найбільш тяжкими порушеннями у сфері безпеки дорожнього руху.

Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Водій ОСОБА_1 повинен розуміти, що кожна особа, сідаючи за кермо транспортного засобу, зобов`язана на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки у разі наявності стану сп`яніння водій ставить у небезпеку кожного потенційного учасника дорожнього руху.

Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Так, у цій справі належними та допустимими доказами доведено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та його відмова від огляду на стан такого сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Керуючись статтями 283, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 08 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна