Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №747/289/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/289/26

Провадження № 2/747/239/26

РІШЕННЯ

іменем України

05.08.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідача та третіх осіб про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначається, що 15 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. було відкрито виконавче провадження №68649661 на підставі виконавчого напису № 38745 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» у розмірі 16 977, 44 грн, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. 22.05.2021 року. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. від 07.02.2025 об`єднано виконавчі провадження № 68649661, № 77135755 у зведене виконавче провадження № 77136068. В червні 2026 року ОСОБА_1 працевлаштувався та для отримання заробітної плати відкрив рахунок в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК». 08 червня 2026 року у зведеному виконавчому провадженні № 77135755 приватним виконавцем Палігіним О.П. було винесено постанову про арешт коштів боржника. Про те, що відносно нього відкрито дане виконавче провадження ОСОБА_1 дізнався лише коли на його рахунок накладено арешт та баланс по картці став від`ємним. До цього часу ОСОБА_1 всупереч Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 не отримував ні постанову про відкриття виконавчого провадження, ні будь-яких інших повідомлень, які б свідчили про наявність виконавчого провадження відносно нього. Після того, як 08.06.2026 на кошти було накладено арешт, дане виконавче провадження з`явилось у додатку «Дія», через який позивач і отримав доступ та можливість ознайомитися з ним. ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений з порушенням норм чинного законодавства України та є таким, який не підлягає виконанню. З цим виконавчим написом ОСОБА_1 категорично не погоджується, оскільки не отримував жодних документів з приводу вчинення даного виконавчого напису ні від стягувача ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ні від приватного нотаріуса Грисюк О.В., а сам виконавчий напис був винесений з порушенням чинного законодавства – нотаріус керувався положеннями законодавства, яке згідно судового рішення втратило чинність, не перевірив наявність судових рішень, спорів між сторонами по справі, обґрунтованість та безспірність заборгованості, стягувач не направляв йому письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором. Також вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача. Нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи був кредитний договір нотаріально посвідчений, чи настав взагалі строк виконання зобов`язання. Тобто нотаріус не перевірив всі обставини, і тому представник позивача вважає, що незаконно вчинив виконавчий напис, у зв`язку з чим виникає необхідність визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Тому представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В.22 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі №38745 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» грошових коштів в сумі 16 977, 44 грн; та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою від 03 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 05 серпня 2026 року.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, хоча повідомлені й належним чином, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без її участі та про витребування доказів. Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» - в судове засідання не з`явився, повідомлені належним чином – матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа – а саме копії ухвали про відкриття провадження. Відзив на позов відповідачем не поданий, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача не надходило. Тому розгляд справи проведений без участі представника відповідача. Третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін О.П. – в судове засідання не звився, повідомлений належним чином – матеріали справи містять поштову розписку про вручення третій особі судово виклику, будь- яких заяв чи клопотань від нього не надходило. Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. – в судове засідання не з`явилась, судовий виклик, що направлявся даній третій особі, повернувся до суду не врученим. Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно інформації з відкритих джерел наказом Міністерства юстиції України від 01.11.2021 року № 389/5 було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.10.2021 № 4. З цієї підстави суд позбавлений можливості її належним чином повідомити та розглянути клопотання представника позивача про витребування доказів у приватного нотаріуса. Таким чином, розгляд справи проведений без участі третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2021року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 38745 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» у розмірі 16 977, 44 грн (а.с. 15 зв) 14.02.2022 представник ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області із заявою про примусове виконання рішення, а саме – виконавчого напису № 38745 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» у розмірі 16 977, 44 грн (а.с.15) Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 68649661 від 15 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого напису № 38745 від 22.05.2021, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 16 977, 44 грн. Постановою відкрито виконавче провадження, зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; та стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1697, 74 грн (а.с.12 зв-13) 07.02.2025 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. виконавче провадження № 68649661 об`єднано з виконавчим провадженням № 7713575 (а.с. 13 зв) 08.06.2026 року приватним виконавцем Палігіним О.П. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 при виконанні виконавчого напису № 38745 від 22.052021 (а.с.14)

Сторона позивача вважає виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. від 22.05.2021 таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки вчинення виконавчого напису було здійснено із порушенням процедури його вчинення. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (п.19 ст.34 закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 закону «Про нотаріат» та гл.16 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін. Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року, справа № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21. Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 17.05.2021 року, тобто на момент коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, зокрема, підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до п.п. 3.5. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Пунктом пп.3.4 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Таким чином, для перевірки судом правомірності вчинення оскаржуваних виконавчих написів необхідно, зокрема, з`ясувати: чи було їх вчинено на підставі нотаріально посвідчених кредитних договорів; чи зазначена у них сума зобов`язань є безспірною, тобто чи існувала вона узагалі, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису; чи було заявником дотримано 3-річний строк, з моменту виникнення права вимоги, для звернення за вчиненням виконавчого напису.

Так, з постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що виконавчим написом приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу сума заборгованості Лута С.В. становить 16 977,44 грн. З виконавчого напису приватного нотаріуса вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 15 777, 44 грн, в тому числі – прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5298, 78 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам – 10 478, 66 грн. також 1 200 грн стягнень з боржника за вчинення виконавчого напису. Із даної заборгованості вбачається, що заборгованість по несплаченим відсоткам значно перевищує заборгованість за сумою кредиту, що свідчить про її можливу оспорюваність боржником.

Повноваження нотаріуса при розгляді питань вчинення виконавчих написів, в т.ч. вивчення питання безспірності заборгованості, висловлено у справі № 305/2082/14-ц, яка розглядалась Великою Палатою Верховного Суду 15 січня 2020 р. Так, в даному рішенні ВП ВС зазначено, що нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, як це передбачає стаття 88 Закону України «Про нотаріат».

З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19). Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 року у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Представником позивача зазначається, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом не була встановлена безспірність заборгованості, а також те, що договір не був нотаріально посвідченою угодою, а тому не може бути підставою для вчинення виконавчого напису. Відповідачем зазначене посилання позивача не спростовано належними і допустимими доказами. Таким чином, суд приходить до висновку, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було дотримано вимоги ст.87 Закону України «Про нотаріат». Враховуючи викладене, оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. Позивачем на підтвердження таких витрат надано договір про надання правничої допомоги від 15 червня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Яцун О.П. (а.с.19), акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 15.06.2026, у якому зазначено, що загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 5 000 грн з розрахунку – надання правничої інформації, консультацій і роз`яснення в усній формі – 500 грн, збирання доказів, направлення адвокатського запиту – 1000 грн, складання позовної заяви – 3 500 грн (а.с.20), копія квитанції від14.06.2026 про сплату Лутом С.В. коштів (а.с.20 зв)

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв, характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2 000 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280,352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 22 травня 2021 року за № 38745 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» у розмірі 16 977, 44 грн,

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) грн у відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації – АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», місцезнаходження – бул Верховної Ради, 34офіс 511 м Київ, 02094

Суддя Л.В.Тіщенко