Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №577/4422/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4422/26

Провадження № 1-кп/577/414/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026205450000188 від 06.07.2026 по обвинуваченню, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Набережні Човни, республіки Татарстан російської федерації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2026 року близько 14:00 год. ОСОБА_3 , проходила повз проїзну частину, що розташована між буд. № 111 та буд. № 127А по вул. Клубній в м. Конотоп, де на асфальті побачила банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» типу «Золота «Універсальна», міжнародної електронної платіжної системи Mastercard, з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 та терміном дії по вересень 2030 року включно, яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на привласнення вказаної банківської картки, а тому в той же день та час, а саме 02.07.2026 близько 14:00 год., розуміючи імовірну наявність грошових коштів на рахунку банківської картки, перебуваючи в тому ж місці, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на привласнення банківської картки, не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення банківській установі, яка її випустила, хоча реквізити картки та обстановка дозволяли їй це зробити, усвідомлюючи належність картки певній особі та можливість повернення власника на дане місце для пошуку тимчасово втраченого майна, переконавшись, що ніхто не бачить її протиправних дій, діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підняла картку та залишила при собі, таким чином привласнивши банківську картку, видану АТ КБ «ПриватБанк» з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 .

Відповідно до Законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про банки та банківську діяльність», «Про платіжні послуги», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1 Закону України «Про інформацію», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року, примітки до ст. 358 КК України, зазначена банківська картка є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.

З привласненим таким чином офіційним документом - банківською карткою з номером карткового рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_3 пішла з місця події та розпорядилась карткою на власний розсуд, а саме 02.07.2026 використала її для оплати товарів у мережі торгівельних закладів міста Конотоп.

Прокурор у своєму клопотанні, в порядку ст. 302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні без участі сторін, прокурора.

Зі змісту заяви обвинуваченої , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, тобто у привласненні офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 відповідно до поданої заяви, повністю погоджується з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026205450000188 від 06.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України у спрощеному провадженні без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи клопотання прокурора та надані учасниками судового провадження заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному ст.ст. 381, 382 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України знайшла своє підтвердження.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, відтак кваліфікує його дії за ч.1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 виду та міри покарання, ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, те, що відповідно до вимог ст. 12 КК України, він є проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність декількох пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, типово характеризується за місцем проживання, на обліках у психо- та наркодиспансерах не перебуває, дійшов висновку, що останній необхідно призначити покарання у виді штрафу , в межах санкції ч.1 ст. 357 КК України.

Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_3 і попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст . 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 381-382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 повернути потерпілій.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1