Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №686/30056/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/30056/25

Провадження № 22-ц/820/1242/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яку подано її представником – адвокатом Банашко Іриною Юріївною, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року (суддя Палінчак О.М.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 липня 2011 року по справі № 2-4489 з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів з доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06.03.2018 у справі № 686/1693/18 розмір аліментів збільшено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку з тим, що відповідач ухилявся від сплати аліментів, утворилась заборгованість, вироком Хмельницького міськрайонного суду його визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ст. 389-2 КК України, та призначено відповідне покарання. Заборгованість по аліментах відповідачем не погашена.

Зазначала, що відповідач жодним чином не ніс додаткових витрат на утримання дитини. З огляду на те, що донька ОСОБА_5 є здібною до навчання дитиною і в кращих інтересах дитини позивачка докладає всіх зусиль щоб розвинути таланти доньки.

Так, з 2022 року ОСОБА_6 відвідує додаткові заняття з англійської мови, яка є мовою міжнародного спілкування в сучасному світі та потрібною для побудови успішної кар`єри в будь-якій сфері. З листопада 2022 року по травень 2025 року ОСОБА_6 відвідувала додаткові заняття з англійської мови у ФОП ОСОБА_7 за цей період часу на оплату за курси англійської мови позивачка понесла витрати в сумі 29 850 грн. З вересня 2025 року ОСОБА_5 перейшла до іншого викладача - ФОП ОСОБА_8 , станом на дату звернення до суду позивачка сплатила за наданні послуги 3400 грн. Загалом витрат на оплату курсів англійської мови для ОСОБА_4 з листопада 2022 року по жовтень 2025 року позивака понесла в сумі 33 250 грн.

Крім того, за бажанням дитини з метою розвитку її здібностей в сфері точних наук та для підготовки до подальшого вступу у вищий навчальний заклад на ІТ спеціальність ОСОБА_4 з 01.08.2023 проходить навчання у Комп`ютерній академії ІТ SТЕР. Згідно з довідкою №3321 від 08.10.2025, ОСОБА_4 навчається за спеціальністю Software Development, термін навчання з 05.10.2024 по 04.10.2026, також проходила навчання з 01.08.2023 до 11.08.2023 у комп`ютерному таборі, з 16.09.2024 по 15.06.2024 - у малій комп`ютерній академії. За навчання ОСОБА_4 у зазначеній академії з липня 2023 року по жовтень 2025 року позивачка понесла витрат на загальну суму 69782 грн.

Для виконання навчальної програми в академії, навчання в школі, позивачка придбала дитині ноутбук НР, жорсткий диск та сумку для ноутбука на загальну суму 41027 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, чеком та гарантійним талоном.

Крім того, з 2021 року дитина ОСОБА_4 спостерігається у лікаря - офтальмолога, під час візиту до лікаря 10.07.2025 їй було встановлено діагноз «міопія» і призначено окуляри для постійного носіння. За окуляри та оправу позивачкою було сплачено 7650 грн.

Згідно з довідкою лікаря-стоматолога ОСОБА_9 , в період з 15.09.2025 по 24.09.2025 ОСОБА_4 проходила лікування у стоматолога, вартість якого склала 16600 грн.

У вересні 2025 року також позивачка понесла витрати на косметичні послуги для доньки (лікування акне) в сумі 2000 грн, а також на купівлю книжок для шкільної програми з англійської мови на суму 867,35 грн; в серпні 2025 року позивачка придбала дитині дві пари кросівок на загальну суму 11685 грн.

Також, з метою підготовки до майбутнього вступу, ОСОБА_6 зареєструвалась для здачі іспиту для отримання сертифікату англійської мови міжнародного зразка, рівень В2. За іспит позивач сплатила 6150 грн, а для спеціалізованої підготовки саме до здачі іспиту - за додаткові освітні послуги позивач сплатила 4900 грн.

Отже, загалом з листопада 2022 року по дату звернення до суду з позовом позивачка понесла витрати, пов`язані з розвитком здібностей дитини та її лікуванням на загальну суму 193 144 грн.

Крім того, з часу відкриття провадження у справі і до дати подання заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 додатково понесла витрати на утримання доньки в розмірі 42835 грн.

Вказує, що відповідач протягом тривалого часу нехтував своїми обов`язками щодо сплати аліментів, у зв`язку з чим дитина фактично перебувала виключно на утриманні мами.

Враховуючи викладене вище та заяву про збільшення позовних вимог, позивачка просила суд стягнути з відповідача половину понесених нею додаткових витрат на дитину у сумі 117989,50 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 12125 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 124 грн 51 коп в дохід держави.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_4 є надзвичайно здібною до навчання дитиною. Так, табелі навчальних досягнень за 3,4,5,6,7,8 та 9 класи свідчать про високий рівень знань дитини, за всі навчальні роки в табелі за 3-й клас є лише одна оцінка «9», всі інші оцінки виключно «10» та «11». З третього класу по 8 клас за високі досягнення у навчанні ОСОБА_6 нагороджувалась похвальними листами, по закінченні 9 класів ОСОБА_11 було видано свідоцтво про здобуття базової середньої освіти з відзнакою.

Отже, на думку скаржниці, додаткові заняття з англійської мови та навчання в комп`ютерній академії є безпосереднім розвитком здібностей дитини, який спрямований на забезпечення та захист найкращих інтересів дитини, зокрема, на здобуття такої освіти, яка надасть їй в майбутньому можливість стати фінансово успішною та незалежною. Очевидно, що в сучасному світі високий рівень знання англійської мови – це фактична базова потреба для подальшого розвитку і навчання, а враховуючи високі оцінки ОСОБА_12 з англійської та математики – понесені витрати є додатковими, в розмінні ст. 185 СК України, та підлягають стягненню з відповідача.

Вважає, що суд першої інстанції також неправомірно відмовив у стягненні 1/2 витрат на придбання ноутбука, через відсутність, на думку суду, доказів, що ноутбук придбаний для розвитку дитини. Разом з тим, судом не взято до уваги відомості, що ОСОБА_6 навчається в комп`ютерній академії, а таке навчання не можливе без відповідної техніки. При цьому, час придбання ноутбука співпадає з часом початку навчання ОСОБА_4 у комп`ютерній академії. Аналогічно, книжки для шкільної програми з англійської мови пов`язані з розвитком здібностей дитини, і мали бути віднесені до додаткових витрат.

Зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у стягненні 1/2 частини витрат на лікування акне, з огляду на те, що ОСОБА_4 звернулась за лікуванням акне у кабінет лікаря дерматовенеролога, трихолога клініка ОСОБА_13 ФОП ОСОБА_14 , яка здійснює свою діяльність на підставі ліцензії МОЗ АЕ № 459140 від 02.07.2014, а відтак, вимога про ведення форми 028/о на ФОП ОСОБА_14 не поширюється, а тому діагноз акне підтверджений належним доказом, тому витрати на лікування дитини є додатковими витратами та підлягають поділу.

28.04.2026 ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Трубай І.С. направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

За змістом апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України, не переглядається

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (до 02.12.2016 - ОСОБА_15 ) є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про шлюб позивачки серії НОМЕР_2 , копією вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2021 у справі № 686/18493/20 (щодо зміни прізвища та по батькові відповідача).

На підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2011 року у справі №2-4489 з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів з доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2018 року у справі № 686/1693/18 розмір аліментів збільшено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів, у нього утворилась заборгованість, та в подальшому вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2021 справі № 686/18493/20 його визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ст. 389-2 КК України, і призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Позивачкою ОСОБА_1 понесено витрати на утримання дитини ОСОБА_4 , а саме:

- додаткові заняття з англійської мови у ФОП ОСОБА_7 у сумі 29850 грн;

- додаткові заняття з англійської мови у ФОП ОСОБА_7 в сумі 29850 грн;

- додаткові заняття з англійської мови у ФОП ОСОБА_8 3400 грн + 12800 грн = 16200 грн;

- навчання у комп`ютерній академії IT STEP (+ комп`ютерний табір, + мала комп`ютерна академія) на суму 69782 грн;

- придбання ноутбуку НР, жорсткого диску та сумки для ноутбука на загальну суму 41027 грн;

- косметичні послуги (лікування акне) 2000 грн + 1410 грн + 1550 грн + 16315 грн = 21275 грн.;

- купівля книжок для шкільної програми з англійської мови на суму 867,35 грн;

- дві пари кросівок на загальну суму 11685 грн;

- іспит для отримання Сертифікату англійської мови міжнародного зразка, рівень В2 – 6150 грн;

- підготовка до здачі іспиту для отримання Сертифікату англійської мови міжнародного зразка, рівень В2, 4900 грн.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про відшкодування додаткових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину обумовлюється особливими обставинами: розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо. Суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено, що понесені нею витрати на поглиблене вивчення донькою англійської мови, навчання у комп`ютерній академії IT STEP, здачу іспиту для отримання Сертифікату англійської мови міжнародного зразка, рівень В2, та підготовка до здачі іспиту для отримання Сертифікату англійської мови міжнародного зразка, рівень В2 не можуть вважатися витратами на розвиток особливих здібностей дитини, оскільки не були викликані особливими обставинами, особливою схильністю дитини до навчання. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків ( ОСОБА_1 ), крім того, позивачкою не доведено погодження з відповідачем необхідності відвідування дитиною таких додаткових занять. Крім того, вказував, що витрати на ноутбук НР, жорсткий диск та сумку для ноутбука, також не є додатковим витрати, які викликані особливим обставинами відповідно до ст.185 СК України, оскільки доказів того, що ноутбук придбаний для розвитку особливих здібностей доньки, позивачкою надано не було.

Щодо придбання книжок для шкільної програми з англійської мови та двох пар кросівок, суд правильно встановив, що такі витрати не є додатковими витратами та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з батька на користь матері на утримання дитини. Також суд зазначав, що витрати на косметичні процедури не підлягають відшкодуванню, оскільки на підтвердження витрат на лікування акне, позивачкою не надано належного підтвердження встановлення відповідного діагнозу.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на додаткові заняття дитини з англійської мови та навчання в комп`ютерній академії, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що такі витрати не можуть бути віднесені до додаткових витрат, які викликані обставинами у вигляді розвитку здібностей, які сплачуються матір`ю за її бажанням, оскільки наявність здібностей дитини до вивчення англійської мови та до комп`ютерних технологій нічим не підтверджено. Сам факт додаткового вивчення дитиною англійської мови, отримання нею сертифікату на визначення рівня знань та сертифікатів про проходження навчання а малій комп`ютерній академії без будь-яких досягнень в цьому розвитку дитини, які потрібно розвивати, не є особливими обставинами, які є підставами для відповідальності батька щодо несення додаткових витрат в цій частині.

При цьому, слід зазначити, що висока успішність доньки у школі, отримання нею похвальних листів, є результатом оцінювання знань і умінь її як учня, а не про розвиток певних її здібностей, які потрібно розвивати.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що придбання посібників для шкільної програми з англійської мови та двох пар кросівок не належить до додаткових витрат, зумовлених особливим обставинами, оскільки ці витрати поглинаються аліментними виплатами батька. А тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Щодо витрат придбання ноутбуку НР, жорсткого диску та сумки для ноутбука, правильним є висновок суду першої інстанції, що такі витрати не є додатковим витрати, які викликані особливим обставинами, відповідно до ст. 185 СК України, оскільки доказів того, що ноутбук придбаний для розвитку особливих здібностей доньки, позивачкою надано не було.

Також позивачкою не надано доказів, які б відповідали приписам ст.. 78 ЦПК України, в підтвердження встановлення доньці діагнозу акне, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що такі витрати на косметичні процедури не підлягають відшкодуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідача з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, зводяться до особистого тлумачення змісту додаткових витрат на утримання дитини.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

У відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Трубай І.С. заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн. На підтвердження вказаних витрат до відзиву долучено договір № 305 від 27.11.2025, укладений між АО «Юридична компанія «Керницька та партнери» та ОСОБА_2 , додаток до договору від 20.04.2026, акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.04.2026, ордер серії ВХ № 1112215 від 28.11.2025.

07.05.2026 ОСОБА_16 подала до апеляційного суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю.

Відповідно до умов договору № 305 від 27.11.2025, АО «Юридична компанія «Керницька та партнери» бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правничу допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. (п. 1.1)

Пунктом 3.1, гонорар - винагорода адвокатського об?єднання за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правничої допомоги за договором. На визначення розміру гонорару адвокатського об?єднання виливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта.

Винагорода адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи адвокатського об?єднання (погодинна оплата) або визначається у фіксованому розмірі. Вартість однієї години роботи/фіксований розмір гонорару адвокатського об`єднання встановлюється сторонами у додатку до цього договору. У будь-якому випадку гонорар адвокатського об`єднання не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору. У разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до п. 3.2 цього договору (за погодинною оплатою). розмір гонорару було більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до п. 3.2 цього договору. (п.п. 3.2 – 3.4)

Пунктом 3.5 договору визначено, що вартість однієї години роботи адвокатського об`єднання та фіксований розмір гонорару можуть бути змінені за домовленістю сторін, що оформляється відповідною додатковою угодою.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.7 договору, факт надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому мас міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатським об`єднанням надавалася правнича допомога клієнту. Клієнт сплачує гонорар протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). За домовленістю сторін гонорар може сплачуватися в інші строки (в тому числі в момент підписання цього договору).

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги №305 від 27 листопада 2026 року, у якому викладено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги клієнту, а також час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги у справі №686/30056/25.

Відповідно до пункту 1 акта від 20.04.2026, загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) адвокатом за погодинною оплатою складає 15000 грн.

Згідно з пунктом 5 акта від 20.04.2026, гонорар у розмірі, встановленому у пункті 2 цього акта, сплачується клієнтом протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня ухвалення постанови Хмельницьким апеляційним судом у справі №686/30056/25. У випадку сплати гонорару готівкою адвокат видає клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частин п`ятої-шостої статті 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на те, що предметом позову є стягнення додаткових витрат на утримання дитини, справа є малозначною в силу вимог закону та є нескладною, розглядалась в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, враховуючи пропорційність розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, а також заперечення позивачки проти заявленого відповідачем розміру витрат, складність справи та обсяг виконаних робіт, принцип співмірності та розумності, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для відшкодування на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_17 , яку подано її представником – адвокатом Банашко Іриною Юріївною, залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року в частині відмови в позові залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай