Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №314/3145/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/3145/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/3145/26 Головуючий у 1 інст. Швець О.В.

Провадження № 33/807997/26 Доповідач у 2 інст. Клименко Л.В.

Категорія – ч. 5 ст. 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Соловйова Д.І. на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 22.05.2026 о 09:56 на трасі М-18, 263 км, керував транспортним засобом «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постановою серії БАД № 868948 за ч. 2 ст. 126 КУпАП притягався до адміністративної відповідальності 07.09.2025 року, чим вчинив правопорушення повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Соловйов Д.І., який здійснював захист інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначив, що він не погоджується з постановою суду першої інстанції, просив її скасувати, оскільки вважає такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 наполягав на тому, щоб співробітники поліції надали йому можливість звернутись за правовою допомогою та дочекатися адвоката до розгляду його справи, у чому йому незаконно відмовили.

Свідки, які могли б підтвердити, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом повторно протягом року, відсутні, оскільки не залучались співробітниками патрульної поліції. Кваліфікації за ч. 5 ст. 126 КУпАП можлива виключно у разі безпосереднього керування особою транспортним засобом.

Також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які безперервні та належні відеозаписи з нагрудних камер поліцейських або реєстратора службового авто, які б фіксували факт руху транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 та момент його зупинки. Будь-яка фіксація спілкування з особою вже після зупинки автомобіля не є доказом безпосереднього керування ним.

Крім того зазначає, що патрульними поліцейськими не було оголошено законних підстав для зупинки транспортного засобу, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що, на думку захисника, свідчить про протиправність усіх подальших дій та вимог службових осіб. Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ґрунтується на припущеннях.

З огляду на викладене, просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі адвокат Соловйов Д.І. також просив здійснювати апеляційний перегляд без його участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Соловйов Д.І. були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд», а також шляхом передання інформації про призначене судове засідання в телефонному режимі, враховуючи позицію сторони захисту про можливість апеляційного перегляду без участі ОСОБА_1 та його захисника, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Соловйова Д.І., що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672454 від 22.05.2026 року підтверджується:

- рапортом працівника поліції, відповідно до змісту якого встановлено, що 22.05.2026 року під час несенні служби на БП-3-01 263 км траси М-18, Запорізький район о 09 год. 56 хв, під час фільтраційних заходів був зупинений транспортний засіб «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . При перевірці документів було з`ясовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року;

- довідкою інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП, з якої слідує, що ОСОБА_1 має повторність за ст. 126 КУпАП, посвідчення водія не отримував;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 868948 від 07.09.2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- відеозаписом події, відтвореним під час судового розгляду, яким зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 22.05.2026 року о 09 годині 55 хвилини на пропускному пункті (блокпосту), який був зупинений внаслідок здійснення фільтраційних заходів. В ході перевірки документів та встановлення особи ОСОБА_1 було виявлено, що останній не має посвідчення водія. На вказану обставину ОСОБА_1 пояснив, що посвідчення водія він отримував у м. Краматорськ, проте, внаслідок знищення бази даних, його посвідчення водія набуло статусу втраченого, на даний час він займається питанням відновлення цього документа. Працівником поліції з бази даних було отримано інформацію, що посвідчення водія було вилучено у ОСОБА_1 , оскільки мало ознаки підробки, а в 2025 року у відношенні нього накладалося стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. За наслідками перевірки інформації було встановлено, що ОСОБА_1 повторно протягом року керує транспортним засобом, не маючи такого права. Вказаним відеозаписом також зафіксований процес роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, процес складання протоколу та ознайомлення водія з його змістом.

Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

З таким висновком судом першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що працівниками патрульної поліції не залучалися свідки, які б могли підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не маючи права керування, апеляційним судом не приймаються, оскільки участь свідків під час розгляду справ та складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП не є обов`язковою, а відеозапис із бодікамери патрульного поліцейського є достатнім та допустимим доказом. При цьому, норми КУпАП прямо не вимагають присутності свідків чи понятих для фіксації правопорушень, передбачених ст. 126 КУпАП.

Неспроможними також є доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні та належні відеозаписи, які б фіксували факт руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та подальшу його зупинку, адже зазначене спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом. Як вже було зазначено, відеозаписом зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 поблизу пропускного пункту, а також його зупинку внаслідок проведення фільтраційних заходів. В ході спілкування, працівником поліції також встановлено, що особою, яка керує транспортним засобом є саме ОСОБА_1 . При цьому, вказаний відеозапис не міститься будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, про що зазначено в оскаржуваній постанові суду першої інстанції.

Щодо доводів про відсутність законних підстав для зупинки, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», то вони вважаються неприйнятними з огляду на наступне.

Так, наявним в матеріалах провадження відеозаписом зафіксовано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на пропускному пункті (блокпосту) у зв`язку з фільтраційними заходами, а також у зв`язку з повідомленням ОСОБА_1 про те, що він не має посвідчення водія. В ході спілкування було також встановлено, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем.

З п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» слідує, що одним із заходів правового режиму воєнного стану є перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проводиться огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до п. 3 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан № 1455, блокпост – це посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюються на вході/виході (в`їзді /виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів і бойової техніки.

Окрім того, згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021р. №1 456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

Отже, за вказаних обставин, зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час дії воєнного стану на блокпосту є законною.

З огляду на викладене, суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Право на захист ОСОБА_1 реалізовано повною мірою, оскільки в його інтересах діє захисник, яким подано як ряд заперечень до суду першої, так і звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

У апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без врахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, встановлено не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Соловйова Дмитра Ігоровича – залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 липня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко