Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №466/8487/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8487/25

Провадження № 2/466/628/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Торської І.В.,

за участі секретаря судового засідання Гавдульського Р.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, за правилами загального позовного провадження , цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Оліярник Г.І. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача кошти за товар неналежної якості.

В обґрунтування вимог зазначає, що 03.01.2025 року через оголошення на інтернет-платформі «OLX», придбав у фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 ігровий ноутбук Asus ROG / Ryzen 9 / RTX 4090 / 64 GB RAM / 2 TB SSD. Факт придбання товару підтверджується фіскальним чеком №3644105382 від 03.01.2025 року, вартість ноутбука становила 115 000,00 грн. 13 січня 2025 року було виявлено, що вказаний ноутбук не вмикається та не працює і відповідно у телефонному режимі звернувся до відповідача, повідомив про виявлені обставини та запропонував повернути сплачені грошові кошти, однак відповідач залишив цю вимогу без реагування. 18.03.2025 року на адресу відповідача було надіслано претензію з вимогою повернути сплачені кошти. 27.03.2025 року ОСОБА_3 надіслав відповідь, в якій відмовив у поверненні коштів і не запропонував жодного способу усунення недоліків, не вжив дій для прийняття товару на діагностику чи ремонт, що стало підставою для вимоги про повернення коштів. 04.04.2025 року повторно було направлено претензію з аналогічною вимогою, однак вирішити проблему в досудовому порядку не вдалося. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача 115 000,00 грн. сплачених за ігровий ноутбук.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що 03.01.2025 року у м.Львові ОСОБА_1 придбав ноутбук ASUS ROG Strix SCAR 17 G733PY-XS98, перед покупкою оглянув шляхом його увімкнення, проведенням певних тестувань здійснених саме позивачем на власний розсуд. Окрім цього зазначає, що позивач був обізнаний, що вказаний ноутбук вже був у користуванні, до нього відсутня будь-яка документація та упаковка, а також щодо відсутності гарантії в зв`язку з тим, що ноутбук вживаний, а у випадку несправностей звертатися потрібно саме до офіційного сервісу ASUS, якщо не сплила гарантія на нього саме від виробника. Вказує, що з 03.01.2025 року ноутбук перебував у користуванні позивача, натомість відсутні докази щодо дотримання загальних умов використання даного ноутбука, відсутні докази механічних чи фізичних впливів на ноутбук та його складові в процесі користування позивачем. Окрім цього, позивачем не долучено жодних доказів, які підтверджували б надання продавцем гарантійного строку, а також спроби повернення даного ноутбуку Відповідачу в 14-ти денний термін з дня продажу, який сплив – 17.01.2025 року, натомість перше повідомлення про непрацездатність ноутбуку було лише 18.03.2025 року. Вважає, що відсутні законні підстави для задоволення даного позову.

Свідок ОСОБА_1 , в судовому засіданні повідомив, що на сайті «OLX» знайшов оголошення про продаж ноутбука та 03.01.2025 року зустрівся із продавцем для його огляду. Під час зустрічі продавець ФОП ОСОБА_3 усно повідомив, що ноутбук вживаний, має напрацювання 4 дні, є офіційна гарантія та додатково є місяць щоб протестувати ноутбук, однак жодних додаткових документів не надав. Оглянувши технічну складову, оплатив на рахунок фізичної особи – підприємця. Ноутбук працював добре, однак 13.01.2026 року при включені виявив, що працює лише підсвічування клавіатури. Зателефонував до продавця, однак той повідомив, що не у Львові та перетелефонує, але надалі на дзвінки перестав відповідати. Написавши продавцю, останній відмовився повертати кошти та вказав, що гарантії немає і сплив строк 14 днів. В поальшому звернувся у сервісний центр, де йому повідомили, що ноутбук був ремонтований.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що є дружиною ОСОБА_1 та була присутньою під час покупки ноутбука. Під час огляду продавець повідомив, що ноутбук вживаний та в хорошому стані, усно вказав, що є гарантія, і можемо покористуватися та перевірити його. ОСОБА_1 здійснив електронний платіж на рахунок ФОП. Через деякий час ноутбук вийшов з ладу та чоловік звернувся до продавця у телефонному режимі на що той сказав, що не у Львові та по приїзду вирішить цю проблему, однак в подальшому перестав відповідати на дзвінки та лише через 2 тижні вийшов на зв`язок і повідомив, що вийшов 14 денний строк і повертати кошти не буде. Відомо, що ОСОБА_1 звертався в сервісний центр для діагностики.

Свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтвердив факт продажу ігрового ноутбука Asus, зазначив, що перед покупкою ОСОБА_1 особисто оглянув ноутбук у м.Львові, зауважень до стану не було, також був повідомлений, що товар вживаний, гарантії немає, однак може перевірити на офіційному сайті наявність гарантійного строку від виробника Asus та на підтвердження покупки надав ОСОБА_1 фіскальний чек. Зазначив, що зовнішній стан ноутбука як новий, технічний стан має напрацювання 4 дні, що перевірялося через відповідну програму. 23.01.2025 року позивач звернувся до нього із претензією щодо несправності ноутбука, однак враховуючи, що на вживані товари гарантії не надає, запропонував звернутися в сервісний центр по ремонту. В подальшому отримав письмову претензію від представника ОСОБА_1 - адвоката Оліярника Г.І. на яку надав письмову відповідь.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, шо 03.01.2025 позивач придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ігровий ноутбук Asus ROG / Ryzen 9 / RTX 4090 / 64 GB RAM / 2 TB SSD, вартістю 115 000 грн.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Статтею 204 ЦК України, передбачено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановлено, що між сторонами укладено договір роздрібної купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (стаття 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (стаття 628 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст.ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За ст. 664,689,704 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Факт укладення договору купівлі-продажу підтверджується фіскальним чеком №3644105382 від 03.01.2025 року.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Як вбачається з п. 2 ч. 2 вказаної статті, інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

З долучених до матеріалів справи доказів, вбачається що інформація про товар розміщена на веб-сайті «OLX», з якою позивач ознайомився, зокрема вживаність ігрового ноутбука підтверджується скріншотом оголошення від 11.12.2024 про продаж вищезгаданої моделі ноутбука.

17.03.2026 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Оліярником Г.І. надіслано претензію із вимогою про повернення коштів, у зв`язку із несправністю придбаного ноутбука.

На вказану претензію надано відповідь ФОП ОСОБА_3 , який вказує, що немає достатніх підстав для повернення коштів, оскільки покупець був ознайомлений із інформацією щодо товару, а саме що ноутбук є вживаний. Зазначив, що гарантійного талону не надавалося, а у 14 денний строк покупець не звертався. Окрім цього, факт несправності не підтверджено зверненням в офіційний сервісний центр чи проведенням експертизи. Щодо звернення покупця шляхом телефонного дзвінка, не може бути належним підтвердженням, оскілки в оголошенні вказаний інший номер телефону.

Оцінюючи долучений відповідачем скріншот журналу телефонних дзвінків як доказ у справі, суд виходить із такого. Скріншот журналу телефонних дзвінків не може вважатися належним та допустимим доказом звернення покупця з питанням про повернення несправного ноутбука, оскільки такий лише підтверджує факт здійснення телефонного з`єднання між абонентами, однак не містить жодних відомостей щодо змісту розмови, її предмета, часу висловлення відповідних вимог, відтак із такого неможливо встановити, що під час телефонної розмови покупець дійсно звертався до продавця із заявою про повернення товару неналежної якості, таким чином сам по собі скріншот журналу дзвінків не підтверджує факту належного звернення покупця щодо повернення несправного ноутбука в межах 14-денного строку.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця. Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

За змістом ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги вищезазначені положення Закону України «Про захист прав споживачів» вбачається, що під час придбання товарів, які вже були у вжитку, споживач має обмежені права, зокрема, він не має законних прав щодо обміну товару, якщо він не підійшов за розміром, кольором і повернути цей товар.

Здійснюючи купівлю вживаного товару, позивач повинен розуміти ризики неналежної якості такого, які в силу об`єктивних обставин можуть існувати в процесі використання такого товару.

Підставою для задоволення вимоги про розірвання договору та повернення сплаченої суми за товар, є істотний недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.

Істотним недоліком Закон називає такий недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак, а саме: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 частини першої статті 1 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного обґрунтування та відсутні докази, що товар має істотні недоліки (висновок експертизи).

До матеріалів справи долучений акт виконаних робіт сервісної мережі Ноутбук Центр №100L60171 від 27.01.2026 року, з якого вбачається, що на ноутбуці присутні подряпини та потертості, присутні сліди ремонту, проведена діагностика за результатами якої рекомендована заміна материнської плати.

Однак, вказаний акт не береться судом до уваги, оскільки такий не є висновком експерта, не підтверджує обставини для встановлння яких необхідні спеціальні знання та не може вважатися належним доказом. Таким чином, позивачем не доведено документально, саме наявність факту придбання товару неналежної якості.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 року у справі також вказав, що відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Крім цього, підлягає врахуванню те, що згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець не має обов`язку задовольняти вимоги покупця товару, який був у вжитку, і таке задоволення здійснюється виключно за добровільною згодою продавця.

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ФОП ОСОБА_3 висловлював згоду на вимогу покупця прийняти товар і повернути за нього кошти.

Зважаючи на викладене, суд доходить переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2

Текст рішення складено та підписано 03.08.2026 року.

Суддя І.В. Торська