Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №337/1704/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1704/26

Номер провадження 2/337/1547/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В. за участі секретаря Сьомченко А.А., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2026 року позивачка ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 11.06.2011 Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управляння юстиції, актовий запис №244. Протягом останніх років відношення з відповідачем поступово погіршувались. В результаті чого між ними зникло взаєморозуміння. Будь-які спроби примиритися не дали бажаних результатів, оскільки подружжя має різні погляди на сімейне життя, виховання дітей, обов`язки. Таким чином, подружні відносини припинилися більше ніж за рік до подання позову, з цього часу подружжя проживає окремо, спільне господарство не ведуть. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому вона просить розірвати шлюб. Крім того у шлюбі у подружжя народилось двоє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Відповідач не бере добровільної участі в утриманні дітей, діти перебувають на утриманні позивачки. Належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей позивачка одна не може забезпечити, тому просить стягнути з відповідача, який є працездатним та здоровим, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу).

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

Відповідно до поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи ухвалу позивачка отримала 20.04.2026.

21.04.2026 на виконання ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.03.2026 позивачкою ОСОБА_1 усунуто недоліки.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2026 позовну заяву прийнято до судового розгляду та відкрито у справі спрощене позовне провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини викладені в позові підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Факт проживання дітей з позивачем підтвердив. Зазначив про наявність спільного майна подружжя, про поділ якого наразі вимоги не заявляє.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що 11.06.2011 року Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №244, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.06.2011 року.

У шлюбі подружжя має двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 20.12.2011 року Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 21.07.2016 року Хортицьким районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду та виходячи зі змісту ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки сторони фактично припинили шлюбні відносини, досягнути примирення їм не вдалося, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

При цьому суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Спору про розподіл майна суду не заявлено.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Приписами ч. 1-3 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дітей є ОСОБА_2 відповідач по справі, а матір`ю є позивачка ОСОБА_1 .

На теперішній час малолітні діти проживають з матір`ю, що визнано відповідачем судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також обов`язок обох батьків утримувати дитину та те, що відповідач працездатна особа, суд вважає, що позов про стягнення аліментів на утримання дітей, підлягає задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.03.2026.

На переконання суду визначений позивачкою розмір аліментів буде відповідати критеріям виваженості, розумності та справедливості.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, враховуючи те, що позивачка на підставі вимог Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами про стягнення аліментів, у відповідності до ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись, ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.06.2011 року Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 244.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щодо кожної дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 17 березня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн., 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн., 20 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Гнатик