Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №185/8126/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Дата: 03 серпня 2026 р.

Справа: №185/8126/25

Суддя: Гапонов А. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6911/26 Справа № 185/8126/25 Суддя у 1-й інстанції - Бабій С. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна,

- за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

22.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я.

В якому просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків 245000,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року задоволено частково позов адвоката Повалій Олени Василівни, який діє від імені ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 40000,00 грн .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 400,00 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

27.04.2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна надійшла апеляційна скарга, в якій просить змінити рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року, стягнувши з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 245 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В обгрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, судом не надано належної уваги тяжкості завданої позивачеві шкоди, оскільки 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, свідчать про безповоротність втрати здоров`я та неможливість відновлення стану здоров`я до нормального, внаслідок чого ухвалений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є недостатнім для справедливого відшкодування моральних страждань позивача, а тому вважає за необхідне просити суд змінити зазначене судове рішення.

06.05.2026 року від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено,у вересні 2008 році ОСОБА_1 вже звертався до Павлоградського міськрайонного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Отже, на даний момент справа між тими ж сторонами з тих же підстав та того ж предмету вже розглянута, а рішення суду набрало законної сили, що дає підстави для закриття провадження у справі.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.52,54, 60-63).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач тривалий час працював у відповідача, що підтверджується копією трудової книжки позивача, яка міститься в матеріалах справи.

Позивачем надано суду акт розслідування хронічного професійного захворювання з якого вбачається, що йому було встановлено діагноз професійних хронічних захворювань, які були викликані наявністю шкідливих умов праці. Також з акта вбачається, що особи, які порушили законодавство про охорону праці не встановлені, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміною керівників структурних підрозділів та керівників ділянок.

Також на підприємстві відповідача з позивачем стався нещасний випадок, що підтверджується актом № 34 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 18 липня 1988 року. П.14 акту №34 встановлює обставини, за яких стався нещасний випадок з позивачем, а саме: гірничому майстру ОСОБА_1 був виданий наряд на доставку і вигрузку рейок на 839 збірному штреку. Рейки знаходилась 820 метрах від 839 бортового штреку. Ланка в кількості 6 чоловік доставляли рейки до пересипу, потім перетягували через пересип і відвантажували на площадку. В районі погрузки виробки ОСОБА_1 утримував рейки. По команді ланкового рейку кинув на площадку. В цей час ОСОБА_1 підсковзнувся і втратив рівновагу та не зміг вивернути руку із-під рейок. В результаті чого рейкою прибило його пальці правої руки.

У зв`язку із заподіянням шкоди здоров`ю позивач пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією за результатами якого 24.05.2017 року встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі – 60%, з яких 30% - по ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень), 10% - нейросенсорна приглуховатість, 20% -по травмі згідно акту № 34. 24.05.2017 року встановлено третю групу інвалідності безстроково . Зазначені обставини підтверджуються відповідною випискою з акта освідування про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, яка міститься в матеріалах справи. Первинно позивачу було встановлено сукупний ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 20% - 25.08.1990 року, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Павлоградсього міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.2008 року позивачу було відмовлено в позові про відшкодування моральної шкоди відповідно до акту № 34 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 18 липня 1988 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року позивачу було відмовлено в позові про відшкодування моральної шкоди відповідно до акту № 34 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 18 липня 1988 року.

В даному випадку професійне захворювання пов`язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

За таких обставин, суд першої інстанції вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 40000,00 грн , а в іншій частині відмовити.

Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Рішенням Павлоградсього міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.2008 року позивачу було відмовлено в позові про відшкодування моральної шкоди відповідно до акту № 34 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 18 липня 1988 року.

По вказаній цивільній справі позивач звернувся до тог ж відповідача з тих самих підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 320/9224/17 зазначено, що за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

За правилами ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Визначаючи підстави позову як елементи його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року необхідно скасувати й закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1. ст. 255 ЦПК України, оскільки набрало законної сили рішення суду з того самого предмету спору й тих самих підстав (а.с.25).

При таких обставинах апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Повалій Олена Василівна залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди на підставі п. 3 ч. 1. ст. 255 ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення виготовлено 04.08.2026 року.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua