Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №173/390/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7004/26 Справа № 173/390/26 Суддя у 1-й інстанції - Островерхова А.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю,

- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

05 лютого 2026 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю, в якій позивачка просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 300000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 22 травня 2022 року в м. Верхівцеве, станція залізничної дороги Верхівцеве електровоз серії ВЛ11м6 №501 під керуванням машиніста ОСОБА_4 скоїв наїзд на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який від отриманих травм помер. Внаслідок чого його дитині - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було спричинено моральну шкоду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Таргоній Вадим Миколайович до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю – задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 , в інтересах якої діє Наумук Наталя Юріївна в якості відшкодування моральної шкоди 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

29.04.2026 року АТ «Українська залізниця» подано апеляційну скаргу, в якій ставиться вимога про скасування рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог – відмовити повністю.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що постанова про закриття кримінального провадження, не є преюдиційним доказом та має бути оцінений судом на рівні з іншими у сукупності.

Судом не з`ясовано чи був загиблий позбавлений батьківських прав, чи приймав він участь у вихованні дитини та в її матеріальному забезпеченні, на скільки тісні були стосунки між батьком та дитиною, чи мало місце усиновлення дівчини ОСОБА_6 .

Спричинення моральної шкоди у спірних правовідносинах згідно з вимогами законодавства не є матеріально-правовою презумпцією. Тому має доводитись не лише сам факт спричинення моральної шкоди, а й, особливо, її розмір.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.105-107).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 28 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дитиною ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 12.12.2019 року ОСОБА_7 змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 30 липня 2022 року досудовим розслідуванням встановлено, що 22.05.2022 року близько 18:15 годині на пішохідному залізничному переході станції «Верхівцеве», розташованому в м. Верхівцеве, Кам`янського району, Дніпропетровської області, вулиця Привокзальна, будинок №1, електропотяг №2940, яким керував машиніст ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який мав 54 вагони та слідував по маршруту Львів-Дніпро порушив правила безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту, що спричинило травмування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_2 .

22.05.2022 року о 22:55 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов в КП «ДОКЛМ`ДОР» з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку III ст., геморагічні забої лівої гемисфери мозочка, стовбуру головного мозку, гостра субдуральна гематома справа, внутрішньошлуночковий крововилив, ішемічні зміни в стовбурі головного мозку, перелом скроневої кістки справа, потиличної кістки справа, перелом основи черепа, гемосинус. (ЖЄО №3803 від 22.05.2022 року).

Внаслідок вказаної ДТП, 25.05.2022 о 17.30 годині, перебуваючи у ВАІТ №2 КП «ДОКЛМ`ДОР», після проведення реанімаційних заходів, констатовано біологічну смерть ОСОБА_5 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №2298 від 25.05.2022 року, смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , настала від крововиливів під оболонки та речовину головного мозку, відкритий перелом основи черепу, відкриту черепно-мозкову травму, пішохід, травмований при зіткненні з поїздом.

Згідно висновку судово-медичного експерта №2298/1569-Е КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» від 07 07.2022 року, причиною смерті ОСОБА_5 стала отримана ним відкрита черепно-мозкова травма: забита рана лівої завушної ділянки голови, крововиливи у м`які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні у проекції лобно-скронево-тім`яно-потиличної ділянки ліворуч крововилив у лівому скроневому м`язі, відкритий втиснений перелом у лівій скронево-потиличній ділянці з розповсюдженням численних тріщин на основу черепу, лівобічна субдуральна гематома об`ємом до 50 см. куб., розповсюджені крововиливи під м`які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, крововиливи у речовину лобних та лівої скроневої часток головного мозку, крововиливи у стовбур головного мозку, яка у своєму клінічному перебігу призвели до різкого порушення функції дихання та кровообігу, різкого порушення діяльності центральної нервової системи з розвитком двобічної вогнищевої серозно-дескваматичної пневмонії, вираженого застійного венозного повнокров`я внутрішніх органів, набряку легень, вираженого набряку головного мозку, що підтверджується даними судово- медичної експертизи. Описані тілесні ушкодження виникли від ударної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею незадовго до моменту надходження постраждалого до лікувального закладу.

15.06.2022 року допитано за вказаним фактом в якості свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що працює машиністом в локомотивному депо «Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». Так, 22.05.2022 перебуваючи на зміні разом з помічником машиніста ОСОБА_9 , приблизно о 18:10 годині вони прослідували в електровозі ВЛ11М6-501 поїзду №2940 в складі якого знаходилось 54 порожніх вагони, по 2-й колії ст. Верхівцеве Придніпровської залізниці, з допустимою швидкістю 50 км/год. - без зауважень. По всіх станціях ними подавались звукові сигнали відповідно до інструкції. Ніяких перешкод чи сторонніх осіб на коліях під час руху не було. Коли вони прибули до ст. Дніпро-Головний Придніпровської залізниці, йому на мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився працівником поліції та повідомив, що під час руху поїзду по ст. Верхівцеве, хвостовою частиною поїзду (останніми вагонами) було травмовано чоловіка.

Постановою слідчого СВ ВП №3 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області закрито кримінальне провадження на підставі зібраних доказів, які свідчать про те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються порушення правил особистої безпеки при знаходженні на залізничній колії, виходячи з чого слідчий прийшов до висновку, що склад кримінального правопорушення згідно ч. 3 ст. 276 КК України у даному випадку відсутній.

Із протоколів допиту свідків, долучених до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що загиблий біг по колії за ОСОБА_10 під час руху вантажних вагонів перпендикулярно вагонам, після чого загиблий наздогнав ОСОБА_10 , з яким разом упав на міжколійне покриття щебеня, відразу після чого, як вже встановлено, ОСОБА_5 впав непритомним на щебень від удару частиною вагону по голові.

Відповідно до копії довідки начальника Структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» від 13.06.2025 року №57/ТЧ, електровоз ВЛ11м6 №501 перебуває на балансі структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до копії довідки старшого інспектора з кадрів Структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» від 13.06.2025 року №105 машиніст вказаного електровоза перебував у трудових відносинах з структурним підрозділом «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

З урахуванням викладеного та враховуючи ступінь, глибину та тривалість моральних страждань, понесених ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , страждань пов`язаних із втратою близької людини та зміною звичного ритму життя, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь неповнолітньої дитини, інтереси якої представляє її мати, грошові кошти на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Разом з тим, враховуючи характер дій потерпілого ОСОБА_5 , а саме особисту необережність з його боку, яка сприяла виникненню шкоди, відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 150000 грн. Відшкодування моральної шкоди в даному розмірі на думку суду буде співмірним із спричиненою позивачеві моральною шкодою, та відповідатиме принципам розумності і справедливості і не матиме наслідком збагачення позивача за рахунок відповідача.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру право порушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ч. 1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 2, 5 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1193 ЦК України, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, дійсно встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, №68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Доводи апеляційної скарги спростовуються, протоколами допиту свідків, долучених до матеріалів кримінального провадження, лікарським свідоцтвом №2298 від 25.05.2022 року про смерть ОСОБА_5 , та висновком судово-медичного експерта №2298/1569-Е КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» від 07 07.2022 року.

Так із протоколів допиту свідків, долучених до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що загиблий біг по колії за ОСОБА_10 під час руху вантажних вагонів перпендикулярно вагонам, після чого загиблий наздогнав ОСОБА_10 , з яким разом упав на міжколійне покриття щебеня, відразу після чого, як вже встановлено, ОСОБА_5 впав непритомним на щебень від удару частиною вагону по голові.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №2298 від 25.05.2022, смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , настала від крововиливів під оболонки та речовину головного мозку, відкритий перелом основи черепу, відкриту черепно-мозкову травму, пішохід, травмований при зіткненні з поїздом.

Згідно з висновком судово-медичного експерта №2298/1569-Е КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» від 07 07.2022 року, причиною смерті ОСОБА_5 стала отримана ним відкрита черепно-мозкова травма: забита рана лівої завушної ділянки голови, крововиливи у м`які покрови голови зі сторони внутрішньої поверхні у проекції лобно-скронево-тім`яно-потиличної ділянки ліворуч крововилив у лівому скроневому м`язі, відкритий втиснений перелом у лівій скронево-потиличній ділянці з розповсюдженням численних тріщин на основу черепу, лівобічна субдуральна гематома об`ємом до 50 см. куб., розповсюджені крововиливи під м`які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, крововиливи у речовину лобних та лівої скроневої часток головного мозку, крововиливи у стовбур головного мозку, яка у своєму клінічному перебігу призвели до різкого порушення функції дихання та кровообігу, різкого порушення діяльності центральної нервової системи з розвитком двобічної вогнищевої серозно-дескваматичної пневмонії, вираженого застійного венозного повнокров`я внутрішніх органів, набряку легень, вираженого набряку головного мозку, що підтверджується даними судово- медичної експертизи. Описані тілесні ушкодження виникли від ударної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею незадовго до моменту надходження постраждалого до лікувального закладу.

Відповідно до копії довідки старшого інспектора з кадрів Структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» від 13.06.2025 №105 машиніст вказаного електровоза перебував у трудових відносинах з структурним підрозділом «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач Акціонерне товариство «Українська залізниця», як володілець джерела підвищеної небезпеки, повинен відшкодувати неповнолітній ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її мати – позивачка ОСОБА_1 , моральну шкоду в порядку ст.ст.1167, 1187, 1172 ЦК України, спричинену смертю її батька ОСОБА_5 .

Втім, колегія суддів апеляційного суду, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань доньки позивачки, та те, що дитина втратила батька назавжди, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 150 000, 00 грн.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 04.08.2026 року.

Судді: