Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №203/1928/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2041/26 Справа № 203/1928/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Центрального районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042110002735 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волоське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді екскаваторника ТОВ «СПЕЦТЕХДНІПРО», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.

Вироком Центрального районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 345 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 1 ст. 369 КК України у виді 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 2 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_7 покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 , обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 01 квітня 2026 року. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.

Вирішено питання щодо речових доказів та розподілу судових витрат.

Як встановлено судом, 01.12.2025 приблизно о 16.33 год., ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції у Дніпропетровській області який відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1, 2 ЗУ «Про національну поліцію» є працівником поліції, тобто працівником правоохоронного органу, у форменому одязі із закріпленим на бронежилеті нагрудним жетоном із зображенням спеціального номеру, екіпірованого спеціальними засобами та вогнепальною зброєю, виконуючи свої службові обов`язки разом з інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , під час патрулювання Центрального району міста Дніпра, у складі екіпажу легіон 225, ними отримано виклик «Порушення ПДР» з боку водія, який знаходиться біля будинку 100 по пр. Дмитра Яворницькогов місті Дніпрі в автотранспортному засобі - екскаватора-навантажувача, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 та має ознаки алкогольного сп`яніння.

Прибувши за вищевказаною адресою, екіпаж патрульної поліції у складі поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ОСОБА_9 та інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , побачили вищевказаний автотранспортний засіб за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , під час спілкування з яким виявлено ознаки алкогольного сп`яніння.

Після чого, поліцейський ОСОБА_9 , згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров?я від 09.11.2015 № 1452/735, запропонував ОСОБА_7 пройти тест на спеціальному приладі «Драгер» для встановлення стану алкогольного сп?яніння.

На вказану пропозицію співробітника патрульної поліції, ОСОБА_7 відповів згодою та в цей же час взяв ключі від автотранспортного засобу екскаватора – навантажувача, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 та почав на ньому рух.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» поліцейський ОСОБА_9 надав йому вказівку зупинити автотранспортний засіб та вийти з нього, на що водій не реагував, після чого поліцейські неодноразово повторювали дану вимогу, однак ОСОБА_7 ніяк не реагував, при цьому розумів, що перед ним знаходиться працівник поліції, одягнутий у формений одяг, екіпірований спеціальними засобами та табельною вогнепальною зброєю та закріпленим на бронежилеті нагрудним жетоном із зображенням спеціального номеру, який виконує свої службові обов`язки.

Так, знаходячись в кабіні автотранспортного засобу екскаватора -навантажувача, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 100, близько 16:52 год., ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів явної неповаги до правоохоронних органів та особисто до сержанта поліції ОСОБА_11 , реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу, а саме - сержанта поліції ОСОБА_11 , у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що поруч з ним знаходиться працівник правоохоронного органу під час виконання своїх службових обов`язків, раптово, правою рукою з правої сторони кабіни автотранспортного засобу екскаватора-навантажувача, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 , дістав ніж, що є холодною зброєю колюче-ріжучої дії-мисливським ножем загального призначення, виготовленою саморобним способом, який взяв у праву руку та направив в сторону поліцейського ОСОБА_11 , при цьому роблячи рухи рукою вперед, почав погрожувати насильством із застосуванням холодної зброї до працівника правоохоронного органу ОСОБА_11 , у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

У зв`язку з чим, відповідно до п. 3 «а» ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським ОСОБА_12 застосовано засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії для відбиття нападу на поліцейського, а також проінформовано всі наявні екіпажі в радіоефірі.

Після чого відповідно до ст. 260-263 КУпАП ОСОБА_7 було затримано та застосовано відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» спеціальні засоби - кайданки та відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» застосовано заходи фізичного впливу до останнього.

Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, ОСОБА_7 , придбав ніж, який є холодною зброєю колюче-ріжучої дії-мисливським ножем загального призначення, виготовленим саморобним способом.

Після чого, реалізуючи виниклий умисел, направлений на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.12.2025, ОСОБА_7 , який перебуває у трудових відносинах ТОВ «СПЕЦТЕХДНІПРО», поклав ніж до кабіни екскаватора-навантажувача, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 , тобто у екскаватор, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_2 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41110750 та безпосередньо перебуває в експлуатації ОСОБА_7 у зв`язку із робочою необхідністю, тим самим почав носити його без передбаченого законом дозволу.

Так, 01.12.2025 о 18.39 годин, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку 100 по пр. Дмитра Яворницького в місті Дніпрі, був зупинений співробітниками поліції, за скоєння ним адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, де під час огляду місця події в період часу з 19 год. 17 хв. по 19 год. 34 хв., ОСОБА_7 , добровільно видав працівникам поліції ніж, який знаходився праворуч у кабіні екскаватора-навантажувача, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 , що є холодною зброєю колюче-ріжучої дії-мисливським ножем загального призначення, виготовленим саморобним способом, який він носив без передбаченого законом дозволу.

Також, відповідно до наказу №2851 о/с від 23.12.2024 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 призначено на посаду командиром взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Командир взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про Національну поліцію», розділу 2 Типової посадової інструкції командира взводу, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 1917 від 10.06.2025, п. 1 Примітки до ст. 364 КК України є особою, яка постійно здійснює функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв`язку з чим він є службовою особою.

Згідно розстановки сил та засобів батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції з 07.00 годин. 01.12.2025 по 20.35 годин 01.12.2025 виїхав на патрулювання, охорону громадського порядку Центрального району міста Дніпра на автотранспортному засобі Peugeout 9395, та приступив до виконання своїх службових обов`язків, згідно з типовою посадовою інструкцією.

Так, 01.12.2025 приблизно о 16.30 год. командир взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , разом з інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції ОСОБА_14 прибули на допомогу до екіпажу 225, який знаходився біля будинку 100 по пр. Дмитра Яворницького в місті Дніпрі.

Прибувши за вищевказаною адресою, працівниками поліції, які перебували при виконанні службових обов`язків, встановлено автотранспортний засіб - екскаватор– навантажувач, марки CATERPILLAR 428, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння та був затриманий у порядку ст. 260-264 КУпАП.

Після чого, 01.12.2025 о 17.48 год. командиром взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 , згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров?я від 09.11.2015 № 1452/735, пройти тест на спеціальному приладі «Драгер» для встановлення стану алкогольного сп?яніння, на що ОСОБА_7 погодився, проте не був згоден з результатами дослідження та виявив бажання пройти медичний огляд в медичному закладі «Дніпропетровському наркологічному диспансері» ДОР, за адресою: м. Дніпро, вул. Новосільна, 1.

В період часу з 17.57 по 18.00 годин, перебуваючи біля будинку 100 по пр. Дмитра Яворницького в місті Дніпрі, ОСОБА_7 повідомлено, що на нього будуть складені відповідні адміністративні матеріали у зв`язку з вчиненням ним адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено ст. ст. 130, 185 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_7 , розуміючи, що ОСОБА_13 - командир взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції є працівником поліції та перебуває при виконанні службових обов`язків, діючи з прямим умислом направленим на пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, 01.12.2025 приблизно о 18.00 годині, перебуваючи біля будинку 100 по пр. Дмитра Яворницького в місті Дніпрі, з метою уникнення адміністративної відповідальності за ст. ст. 130, 185 КУпАП звернувся до службової особи - командира взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 з пропозицією надати йому неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 20000 гривень (двадцять тисяч гривень) за нескладання протоколу про адміністративне правопорушення та не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 130, 185 КУпАП, тим самим висловив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Командир взводу №2 роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , розуміючи, що звернення ОСОБА_7 , до нього, як до службової особи, є повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду, тобто є схилянням службової особи до її одержання за умови непритягнення його до адміністративної відповідальності, одразу відмовився від прийняття пропозиції неправомірної вигоди та повідомив про вказаний факт на лінію «102», викликав слідчо-оперативну групу Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, а також доповів рапортом своєму безпосередньому керівнику.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Заступник керівника в апеляційній скарзі просить вирок Центрального районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 0грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом повного складання призначених покарань остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, вказані покарання виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов?язати ОСОБА_7 періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень, застосовує принцип повного складання призначених покарань, при цьому фактично визначає остаточне покарання у виді позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що призвело до неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Вважає, що законним, справедливим і таким, що сприятиме його перевихованню та попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом повного складання призначених покарань остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, вказані покарання виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі п. п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов?язати ОСОБА_7 періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив ухвалити новий вирок, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Частиною 2 статті 94 КПК України визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, в зв`язку з чим, суд обґрунтовано, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують її особу, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд роз`яснив обвинуваченому наслідки розгляду кримінального провадження за скороченою процедурою в порядку ч. 3 ст. 349 КПК і що в такому разі обвинувачений буде позбавлений можливості оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Порушень під час судового розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК судом апеляційної інстанції не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 345, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 369 КК України, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії не тяжких, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.

Як убачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, одружений, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також обставину, що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Оцінивши доводи прокурора щодо неправильного застосування районним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування положень ст. 70 КК України при призначенні обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів, суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Виходячи із правової природи наведеної норми, призначення покарання за сукупністю злочинів здійснюється у два етапи. На першому з них суд призначає покарання за кожний окремий злочин, що входить до сукупності, а на другому - визначає остаточне покарання (загальну його міру) за усі злочини, що утворюють сукупність, керуючись при цьому спеціальними правилами - принципами його призначення за сукупністю.

Покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом: а) поглинення менш суворого покарання більш суворим; б) часткового складання призначених за окремі злочини покарань; в) повного їх складання.

Встановлюючи такий порядок визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів, закон не регламентує, у яких випадках суд може використовувати той чи інший із зазначених принципів. У кожному випадку це питання вирішується за розсудом суду, який обирає той чи інший принцип визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів з урахуванням обставин конкретної справи і даних про особу винного.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що районний суд визнавши ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263 КК України, призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.1 ст. 345 КК України призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 1 ст.369 КК України у виді 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Водночас районний суд проігнорував вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки не призначив обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон, який підлягав застосуванню, що відповідно до ст. ст. 409, 413 КПК є підставою для скасування вироку в частині призначеного покарання та ухвалення в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.

Тому, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом повного складання призначених покарань остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, вказані покарання виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі п. п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов?язати ОСОБА_7 періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, в зв`язку з чим вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку, яким обвинуваченому слід призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 376, 404, 405, 407, 409, 413, 420, 424, 532 КПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 – задовольнити.

Вирок Центрального районного суду міста Дніпра від 01 квітня 2026 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання – скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, вказані покарання виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов?язати ОСОБА_7 періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Копію вироку негайно вручити прокурору та ОСОБА_7 .

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4