Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №216/5545/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5545/26

провадження 2/216/4333/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовної провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 22 листопада 2024 року Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 198.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння, поваги та почуття любові. Сторони мають діаметрально протилежні погляди на сім`ю та побудову сімейних відносин, у зв`язку з чим між ними виникали постійні сварки. Позивачка зазначає, що ведення спільного господарства припинено, сторони тривалий час проживають окремо, не мають спільного бюджету та спільних інтересів. На поновлення шлюбних відносин позивачка не погоджується, вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним, суперечить її інтересам та засадам моральності. Спільних дітей від шлюбу сторони не мають, майнових спорів на момент розгляду справи не заявлено.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 04 серпня 2026 року о 16:30 год.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

22 липня 2026 року подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. У заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 6, 13 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судової повістки-відомості електронними засобами зв`язку. Зокрема, судова повістка про виклик на 04.08.2026 року о 16:30 год була успішно доставлена на відомий суду номер мобільного телефону відповідача шляхом SMS-повідомлення та у додаток «Viber» 27 липня 2026 року о 14:22:19 год. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

04 серпня 2026 року до суду надійшла заява відповідача від 01 серпня 2026 року, в якій просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо розірвання шлюбу.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 листопада 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 198.

Вказана обставина підтверджується копією повторно виданого Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30 червня 2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що від вказаного шлюбу сторони спільних дітей не мають. Прізвище позивачки після реєстрації шлюбу залишено дошлюбне — « ОСОБА_3 ».

Досліджуючи фактичні взаємини подружжя, причини розпаду сім`ї та встановлюючи об`єктивну неможливість подальшого збереження шлюбних відносин, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки або чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення закону свідчить про те, що як укладення шлюбу, так і його продовження є виключно добровільним виявом волі сторін, і примусове збереження шлюбних відносин є неприпустимим порушенням особистих прав людини.

Статтею 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судовим розглядом встановлено, що сімейні відносини між позивачкою та відповідачем повністю припинені.

Сторони тривалий час проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та взаємних побутових чи моральних інтересів. Причиною розпаду сім`ї стали хронічні непорозуміння, відсутність взаємоповаги, суттєва зміна поглядів на моральні цінності та життєві пріоритети, а також повна втрата почуття любові, що унеможливлює функціонування повноцінної сім`ї.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права на свободу та особисту недоторканність.

Позивачка категорично наполягає на розірванні шлюбу та вказує на неможливість примирення, зазначаючи, що всі заходи щодо збереження родини вичерпані. Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про судовий процес, не з`явився до суду та не надав заперечень чи клопотань про надання строку на примирення, що свідчить про його байдужість до подальшої долі шлюбу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно, примирення подружжя є неможливим, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу є формальним, суперечить інтересам позивачки та принципу добровільності шлюбного союзу. Відтак, позовна заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Оскільки позивачка не заявляла вимоги про стягнення судового збору з відповідача, суд вважає за правильне залишити такий за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 56, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , , зареєстрований 22 листопада 2024 року Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 198 - розірвати.

Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено та підписано 04 серпня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК