Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №204/4317/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/4317/26

Провадження № 2/204/3437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого – судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

У С Т А Н О В И В:

16 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 , із вимогою про розірвання шлюбу (а. с. 2-3).

В обґрунтування позову зазначено, що 02 жовтня 1999 року сторони уклали шлюб, від шлюбу у сторін є неповнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 08 січня 2022 року відповідач поїхав у Бангладеш до батьків, почалась війна і відповідач не повернувся, сторони підтримували стосунки в соціальних мережах, однак більше року тому відповідач припинив спілкуватися із позивачкою. Позивачка втратили почуття любові до відповідача, він став їй чужою людиною. Сторони проживають окремо більше чотирьох років, тому збереження шлюбу не є можливим. У зв`язку з чим прохає розірвати шлюб та залишити їй шлюбне прізвище.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін (а. с. 22), копія якої надіслана учасникам справи за супровідним листом від 22 травня 2026 року (а. с. 23).

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 24), позовні вимоги підтримала, прохала залишити шлюбне прізвище.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відповідач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі (а. с. 32).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02 жовтня 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська Рой Просенджіт Кумар, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджений у м. Барісал Республіки Бангладеш, уклав шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженою у м. Дніпропетровськ, про що складено актовий запис № 856, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 4). Прізвище позивачки після реєстрації шлюбу – « ОСОБА_5 ». Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 9).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст. 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Приписами ч. 2 ст. 112 СК України визначено, що суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Зважаючи на принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Оскільки жоден з подружжя за час перебування справи у суді не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Нормами ст. 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка виявила бажання не відновлювати дошлюбне прізвище, суд залишає їй шлюбне прізвище.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, суд здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки 50% сплаченого нею при зверненні до суду судового збору, а також повертає 50% судового збору позивачці із Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 109, 110, 112, 113 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений 02 жовтня 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженим у м. Барісал Республіки Бангладеш, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженою у м. Дніпропетровськ, актовий запис № 856 – розірвати.

Залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна