Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №738/2061/24 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 738/2061/24 Головуючий у 1 інстанції Савченко О. А.

Провадження № 33/4823/698/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду Авраменко О.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Мотальової-Кравець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 31 серпня 2024 року о 20 год 24 хв в м. Мена по вул. Шевченка керував транспортним засобом – автомобілем марки «Хундай Теракон», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та продування приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Мотальова-Кравець В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та постійно перебуває на військовій службі, розгляд справи відбувся без його участі, а також копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП, не була вручена ОСОБА_1 , у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що об`єктивних, належним та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять. Поліцейські не повідомили причини зупинки, а тому не мали права вимагати документи та проходження огляду. Крім того, поліцейський виявив лише одну ознаку алкогольного сп`яніння, що свідчить про відсутність реальних ознак алкогольного сп`яніння. Запропонувавши ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейський відразу повідомив про можливість відмови від такого огляду, фактично вмовивши ОСОБА_1 відмовитись. Також, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому може нести відповідальність лише визначену главою 13-Б КУпАП.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Мотальової-Кравець В.Ю., яка просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови та підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та з`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Статтею 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи обставини, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя вважає, що апелянтом такий строк пропущено з поважних причин, а відтак він підлягає поновленню.

Як встановлено ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, постанова судді першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За змістом п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містить і розділ Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року, №1395, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов`язаний запропонувати такому водієві пройти огляд в закладах охорони здоров`я. У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, для фіксації факту відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння наявність свідків не вимагається, якщо така фіксація здійснена поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31.08.2024 року, серії ЕПР1, №120765, ОСОБА_1 31.08.2024 о 20 год. 24 хв. в м. Мена по вул. Шевченка керував транспортним засобом – автомобілем марки «Хундай Теракон», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та продування приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозаписів з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції та з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений поліцейським за порушення ПДР України. Після зупинки, в ході спілкування з ОСОБА_1 , поліцейський виявив у останнього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), повідомивши про які, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, на що останній відповів відмовою. Після відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що останній теж відмовився.

При цьому поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З відеозаписів також вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв та пояснив, що перед поїздкою випив пиво, зазначивши, що не планував керувати транспортним засобом, однак виникла така необхідність, а тому посилання апелянта на те, що працівник поліції нібито схиляв його до відмови від проходження огляду, є суб`єктивним тлумаченням подій та не знаходить свого підтвердження під час дослідження відеозапису. Навпаки, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, роз`яснював порядок його проведення та правові наслідки відмови, тоді як рішення про відмову було прийнято водієм добровільно.

Такі обставини, крім протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів, також підтверджуються:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та факт відмови ОСОБА_1 , від проходження такого огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено ознаку алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та факт відмови ОСОБА_1 , від проходження такого огляду.

Зазначені вище докази, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом першої інстанції.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про невжиття працівниками поліції заходів забезпечення провадження у справі. Як убачається з відеозаписів, після оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, а тому твердження апелянта про порушення вимог закону в цій частині є необґрунтованими.

Апеляційний суд звертає увагу, що в силу ст. 266 КУпАП та п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, поліцейський є особою, уповноваженою на виявлення ознак, які дають поліцейському підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння.

При цьому, поліцейським було виявлено у ОСОБА_1 ознаку сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, яка відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, є ознакою алкогольного сп`яніння.

Зазначене вище спростовує доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що зупинка транспортного засобу була здійснена працівниками поліції без законних підстав, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

З відеозаписів з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля поліції та нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що одразу після зупинки транспортного засобу поліцейський повідомив ОСОБА_1 причину зупинки, а саме: порушення вимог Правил дорожнього руху України, що відповідно є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». За порушення вимог ПДР України відносно ОСОБА_1 поліцейським винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відтак зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 була здійснена працівниками поліції на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, він може нести адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б КУпАП.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами лише у випадках, прямо передбачених законом, а в інших випадках адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Тобто законодавець прямо визначив, що у разі вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху спеціальний статус військовослужбовця сам по собі не виключає застосування загального порядку адміністративного провадження, встановленого Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 255 КУпАП встановлено, що уповноваженими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, є посадові особи органів Національної поліції, а ст. 266 КУпАП визначає порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у такому стані.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться посадовими особами Військової служби правопорядку або командирами військових частин лише у випадках, коли є підстави вважати, що військовослужбовець у стані сп`яніння виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військової частини, а також у випадках перебування військовослужбовця у стані сп`яніння у громадських місцях, визначених цією нормою.

Отже, положення ст. 266-1 КУпАП підлягають застосуванню лише за умови встановлення факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або наявності інших передбачених законом обставин.

Разом із тим наведені положення не містять припису про те, що у разі виявлення працівниками Національної поліції ознак сп`яніння у військовослужбовця, який керує транспортним засобом на автомобільній дорозі загального користування та притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, органи Національної поліції позбавлені повноважень застосовувати процедуру, визначену статтею 266 КУпАП, або зобов`язані передати здійснення відповідних процесуальних дій виключно посадовим особам Військової служби правопорядку.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у розумінні положень ст. 266-1 КУпАП. Саме по собі проходження військової служби не є безумовною підставою для застосування спеціального порядку проведення огляду.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 252, 280 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив вище зазначені докази, з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який 31.08.2024 року керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу вчиненого адміністративного правопорушення повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні вищезазначеними доказами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, то підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову – без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Менського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Авраменко