Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №522/15023/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.07.2026 року за №12026168500000158, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жовтень, Ширяєвського району, Одеської області, громадянки України, працюючої двірником ДП «ЖУ «РЕНЕСАНС-92», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3

сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_2 , захисник ОСОБА_4 ,

встановив:

ОСОБА_2 11.07.2026 року приблизно о 10.30 год., у денний час доби, перебуваючи у громадському місці – на пішохідній частині (тротуарі) по вул. Всеволода Змієнка в м. Одесі, поблизу будинку №13, під час словесного конфлікту, що раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із раніше незнайомим їй ОСОБА_5 , який звернувся до неї з проханням прибрати належного їй собаку, оскільки останній проявляв агресивну поведінку щодо нього та його домашньої тварини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, вирішила заподіяти потерпілому тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , не маючи будь-яких законних підстав для застосування фізичного насильства, використовуючи як знаряддя дерев`яний держак від мітли, який тримала обома руками, умисно нанесла ОСОБА_5 один удар у ділянку правого передпліччя, чим спричинила останньому фізичний біль та тілесне ушкодження у вигляді одного синця в області задньої поверхні правого передпліччя в середній третині, які згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_2 , вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Отже, враховуючи, що санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК є кримінальним проступком.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , та письмова заява потерпілого ОСОБА_5 , якими вони погодились із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачена ОСОБА_2 , також беззаперечно визнала свою винуватість.

Згідно з ч.1 ст.382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч.2 ст.382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові заяви, які додані до обвинувального акту, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 , у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження).

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останньої в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття.

Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст.67 КПК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п.4 ч.1 ст.91, ч.1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. Такі обставини судом не встановлені та в силу положень ст.337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати такі обставини, оскільки це погіршить становище обвинуваченої ОСОБА_2 .

При призначенні покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання винної.

Судом також враховується, що кримінальним проступком матеріальні збитки не спричинено.

З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_2 , необхідно для її виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді штрафу, в максимальних межах розміру такого покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді штрафу повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять в неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв`язку із чим не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винної.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винної та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначені ОСОБА_2 , саме такого виду покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.369 – 371, 373 – 375, 381 – 382 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання за ч.1 ст.125 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/15023/26

Номер провадження № 1-кп/ 522/3075/26

Головуючий суддя – ОСОБА_1