Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №947/32286/25 — Київський районний суд м. Одеси

cправа №947/32286/25

провадження №1-кп/947/595/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

05 серпня 2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025164480000321 від 13.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гаївка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі.

1. Відповідно до обвинувального акту від 27.08.2025 року по кримінальному провадженню №12025164480000321 від 13.06.2025 року, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

ІІ. Цивільний позов у кримінальному провадженні.

2. Представником потерпілої, в її інтересах, пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні про стягнення шкоди, яка спричинена кримінальним правопорушенням.

3. В обґрунтування позову, представник потерпілої зокрема зазначив, що ОСОБА_7 є постраждалою у кримінальному провадженні, яка зазнала не тільки фізичного насилля та біллю, а й морально-психологічного, яке мало вираження в тому, що потерпіла особа в цей момент не могла протистояти обвинуваченому, в той час коли останній продовжував їй наносити побої та принижував морально.

4. Вказував, що потерпіла постійно перебуває в страху за своє життя та здоров`я, оскільки обвинувачений після вказаний подій продовжував чинити психологічний тиск на потерпілу, а вчинені дії обвинуваченим ОСОБА_3 є цинічними, оскільки, він діяв свідомо проти дівчини, коли він усвідомлював свою фізичну перевагу над нею та розумів, що вона не зможе протистояти йому.

5. Стверджував, що під час нанесення побоїв та погроз, потерпіла відчувала нестерпну біль та моральне страждання, оскільки не могла протидіяти чи якимось іншим чином спинити фізичне та психологічне знущання насильника над нею. Вона відчувала страх за своє життя, оскільки обвинувачений своїми діями та погрозами давав усвідомити, що він може не зупинитися.

6. Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.128 КПК України, ст.ст.23, 1167, 1177 ЦК України, просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн., та 40000,00 грн. витрат на правову допомогу.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

7. Під час судового розгляду, прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

8. Потерпіла, під час судового розгляду, підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зокрема зазначила, що після кримінального правопорушення вона була змушена звернутися до психолога та її було завдана неймовірна шкода.

9. Обвинувачений ОСОБА_3 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав, погодився давати показання. Цивільний позов не визнав. Під час останнього судового засідання, не заперечував проти проведення судового розгляду без участі його захисника, заявив, що його право на захист в цьому випадку не буде порушено.

10. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України під час судового розгляду, доведена повністю дослідженими доказами. Просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 гривням.

11. На стадії судових дебатів, потерпіла зокрема заявила, що вибачення обвинуваченого не приймає та хоче для нього справедливого покарання.

12. Представник потерпілої, на стадії судових дебатів, зокрема заявив, що просить визнати обвинуваченого винним та призначити йому покарання, яке просить прокурор. Також просив задовольнити цивільний позов.

13. Обвинувачений, на стадії судових дебатів від промови відмовився.

14. Захисник, в останнє судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності. При призначенні покарання просив врахувати як пом`якшуючі обставини, - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Також просив врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується за місце мешкання та за місцем роботи, а провину визнав у повному обсязі. Покарання просив призначити обвинуваченому мінімальну міру покараня у виді штрафу, а у задоволенні цивільного позову відмовити.

15. Під час останнього слова, обвинувачений зокрема зазначив, що він не погана людина, просто була ситуація. Більше такого не буде.

IV. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

16. З наданих сторонами кримінального провадження доказів, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:

17. 10.06.2025 року близько 07:00 год., ОСОБА_3 перебуваючи у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, долонями обох рук з силою штовхнув ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в передню частину грудної клітини, від чого остання впала спиною на стіну вказаної ванної кімнати, а далі сідницями впала на пластмасову кришку на унітазі, чим їй був спричинений фізичний біль у зоні спини та сідниць. Далі, ОСОБА_3 наніс пальцями рук близько 10 ударів по підборіддю потерпілій, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден підборіддя, а після чого наніс долонею руки удар по голові потерпілої, спричинивши останній фізичний біль.

18. Після цього, потерпіла ОСОБА_7 вийшла до житлової кімнати вищевказаної квартири, де ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, наніс руками потерпілій ОСОБА_7 численні удари по голові, по тулубу та верхніх кінцівках, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин голови - садна в правій виличній ділянці; синця на правому плечі; трьох синців на правому передпліччі; синця в проекції лівої молочної залози; множинних саден верхніх кінцівок, після чого, ОСОБА_3 пішов з місця вчинення кримінального правопорушення.

19. Відповідно до ст.23 КК України, виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

20. Частина 2 ст.23 КК України передбачає, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

21. Відповідно до ч.1 ст.125 КК України, кримінальна відповідальність настає за умисне легке тілесне ушкодження.

22. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він заподіяв ОСОБА_7 умисні легкі тілесні ушкодження.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

23. Суд вважає, що сформульоване обвинувачення, визнане судом доведеним, та встановлені судом обставини, підтверджуються безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені ним з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, а саме:

24. Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_9 , суду зокрема пояснила, що зустрічалась та спільно проживала з обвинуваченим ОСОБА_3 протягом 10 місяців. Проживали у її квартирі. 10 червня 2025 року, близько 7 ранку, у ванній кімнаті обвинувачений почав з`ясовувати з нею відносини, потерпіла повідомила, що не бажає зараз розмовляти, оскільки потрібно збиратися на роботу. Після цього, обвинувачений штовхнув її, вона впала та вдарилась спиною об кут ванни, а потім ще впала на кришку унітазу. Коли потерпіла сиділа, обвинувачений просив відповідати на його запитання та пальцями він за підборіддя закидав її голову, після цього у неї боліла спина та були синці на підборідді. Це відбувалось разів 9 – 10. До того, як вона намагалася встати, він почав бити її рукою, якою саме та скільки разів, не пам`ятає. Вона намагалася його заспокоїти. Вийшла у спальну кімнату, де потім була прижата до стіни та обвинувачений почав бити її по голові. Вона почала кричати, після чого у двері подзвонила сусідка. Обвинувачений забрав у потерпілої телефон. Потім обвинувачений наносив потерпілій численні побиття по голові, по тілу, внаслідок чого, зокрема утворився синець на молочній залозі. Ці події відбувалися за адресою: АДРЕСА_3 . Все це закінчилося біля 13 години, коли обвинувачений пішов на роботу.

25. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 суду зокрема пояснив, що визнає події, які відбулися 10.06.2025 року та зазначені в обвинувальному акті. Підтвердив, що того дня перебував за адресою: пр.Небесної Сотні, 3А. Події відбувалися зранку. Окрім нього та потерпілої, інших осіб у квартирі не було. Конфлікт відбувся на ґрунті ревнощів. Зазначив, що наносив долонями своїх рук удари по обличчю потерпілої та пальцями по її підборіддю. Робив це, оскільки у нього була у той момент агресія. У кімнаті також наносив удари долонями по обличчю потерпілої. Удари наносив через злість. Заявив, що може відшкодувати медичні витрати на суму 2000 грн.

V. Призначення покарання.

26. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості чиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

27. Так, ОСОБА_3 відповідно до ч.2 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, яке класифікується як кримінальний проступок. Має позитивні характеристики спортивних громадських організацій. Раніше не судимий. Офіційно не працює. На обліках у медичних установах не перебуває.

28. До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України суд відносить визнання ним вини.

29. Водночас, суд не вважає, що обвинувачений щиро покаявся у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдану кримінальним правопорушенням шкоду, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

30. В той же час, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений відшкодував потерпілій завдану шкоду. Навпаки, цивільний позов не визнав, а вибачення у потерпілої вирішив попросити у судовому засіданні після пропозиції прокурора, зазначивши «якщо потерпіла його прийме».

31. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, оскільки обвинувачений та потерпіла на моменти вчинення кримінального правопорушення проживали спільно, як чоловік і жінка, вели спільний побут, а кримінальний проступок було вчинено вдома (місці їх спільного проживання) через ревнощі обвинуваченого.

32. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

33. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема статі потерпілої, приводу, який став поштовхом для вчинення кримінального правопорушення та характеру завданих потерпілій ударів, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, у виді громадських робіт в межах середнього розміру, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки кримінальне правопорушення було вчинено відносно особи жіночої статі, з якою обвинувачений певний час перебував у близьких відносинах, а обмеження передбачені ч.3 ст.56 КК України для призначення даного виду покарання судом не встановлені.

34. При цьому, суд вважає, що покарання у виді штрафу, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, в даному випадку буде не достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Цивільний позов та заходи забезпечення кримінального провадження.

35. Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

36. Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із з нищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

37. Частина 1 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

38. Суд погоджується, що внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, пов`язаного з нанесенням потерпілій тілесних ушкоджень, остання зазнала фізичного болю та душевних страждань, тобто через неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 була завдана моральна шкода, яка на час судового розгляду не відшкодована.

39. Тож, приймаючи до уваги можливий характер фізичного болю та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнала потерпіла внаслідок нанесення їй легких тілесних ушкоджень, характер немайнових втрат (їхньої тривалості, можливості відновлення після вчинення кримінального правопорушення) та з урахуванням обставин вчинення самого кримінального правопорушення (отримання потерпілою тілесних ушкоджень від чоловіка, з яким вона проживала спільно; у себе вдома, тобто місці, де людина за звичайних умов не може очікувати протиправної поведінки проти себе, оскільки сприймає це місце як особистий безпечний простір для відпочинку, відновлення сил та уникнення стресів), враховуючи вимоги розумності, виваженості та співмірності, суд вважає, що справедливим буде задовольнити позовні вимоги потерпілої частково та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн., а в іншій частині у задоволенні позову відмовити.

40. Відомості про застосування заходів кримінального провадження суду не надані.

VIІ. Речові докази та процесуальні витрати.

41. Речові докази у кримінальному провадженні не заявлені.

42. Щодо процесуальних витрат, то прокурором вони не заявлені.

43. Щодо процесуальних витрат потерпілої, то нею було заявлено вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн.

44. Проте, будь – яких належних та допустимих доказів щодо їх понесення зі сторони потерпілої суду надано не було.

45. У подальшому, потерпіла та її представник, під час судового розгляду заявили, що вони просять зараз не розглядати питання про стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого, оскільки це питання буде ініційоване ними у подальшому окремо.

46. Таким чином, враховуючи вимогу змагальності, суд за ініціативою потерпілої та її представника не вирішує питання про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу, які можливо понесла потерпіла.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк сто шістдесят (160) годин.

2. Роз`яснити засудженому, що покарання у виді громадських робіт відбувається за місцем його проживання або в межах міста чи області, в яких він проживає. Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. За ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, передбачена кримінальна відповідальність за ч.2 ст.389 КК України.

3. Цивільний позов ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення шкоди, яка спричинена кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. У задоволенні позову в іншій частині, - відмовити.

4. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1