Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №489/7938/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/7938/25

Провадження № 1-кп/489/523/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

05 серпня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022150000000276 від 02.11.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого на посаді юриста в ДП «Хлібна база 76», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

ОСОБА_3 , займаючи посаду першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, являючись фахівцем у галузі земельного законодавства України, будучи обізнаним про порядок зміни цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного призначення та надання їх у власність, у порушення вимог ст. ст. 20, 118,123, 186, 186-1 Земельного Кодексу України, ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», достовірно знаючи про належність земель РЛП «Приінгульський» до земель природно-заповідного фонду, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконного отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, керуючись єдиним умислом, вчинив продовжуване кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Обіймаючи посаду першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, маючи повноваження щодо затвердження технічної документації із землеустрою, що в подальшому є підставою для державної реєстрації землі, у ОСОБА_3 у серпні 2017 року виник єдиний умисел на передачу земельних ділянок природно-заповідного фонду, які входять до складу РЛП «Приінгульський», у приватну власність 4 фізичним особам.

Так, у невстановлений у ході судового розгляду день та час, але не пізніше 05.01.2017 до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернулися громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із заявами про надання дозволу на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0 га із земель сільськогосподарського призначення.

Наказами в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_9 від 26.01.2017 за № 14-895/14-17-СГ, № 14-897/14-17-СГ та № 14-899/14-17-СГ надано дозволи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Розанівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га ріллі, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, у невстановлений у ході судового розгляду день та час, але не пізніше 14.04.2016 до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся громадянин ОСОБА_10 із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 1,5 га із земель сільськогосподарського призначення.

Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_11 від 14.04.2016 № 14-2865/14-16-СГ ОСОБА_10 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,5 га пасовищ, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, окрім іншого, перелік обмежень у використанні земельних ділянок та матеріали погодження проекту землеустрою.

Водночас, обіймаючи посаду першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, маючи повноваження щодо затвердження технічної документації із землеустрою, що в подальшому є підставою для державної реєстрації землі, у ОСОБА_3 , у серпні 2017 року виник єдиний умисел на передачу земельних ділянок природно-заповідного фонду, які входять до складу РЛП «Приінгульсткий», у приватну власність 4 фізичним особам.

Так, у невстановлений у ході судового розгяду день та час, але не пізніше 07.08.2017, до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернулися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із заявами про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок площею по 2,0 га кожна для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах території Розанівської сільської ради Новобузького району (теперішній Баштанський район) Миколаївської області.

Після надходження заяв вказаних осіб, ОСОБА_3 , знаходячись на своєму робочому місці, а саме за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне відчуження земель природно-заповідного фонду РЛП «Приінгульський», діючи з метою одержання неправомірної вигоди у виді земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розуміючи та достовірно знаючи про відсутність погоджень Кабінету Міністрів України та Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, ігноруючи відсутність погоджень службових осіб відділів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, у порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного призначення та надання їх у власність, а також іншого законодавства України у сфері земельних відносин, 07.08.2017 підписав накази:

- № 14-10355/14-17-СГ, відповідно до якого одноособово прийняв рішення про надання ОСОБА_6 у власність земельну ділянку за кадастровим номером 4824583900:04:000:0141, площею 2,0000 га, яка повністю входить у межі РЛП «Приінгулський»;

- № 14-10357/14-17-СГ, відповідно до якого одноособово прийняв рішення про надання ОСОБА_7 у власність земельну ділянку за кадастровим номером 4824583900:04:000:0142, площею 2,0000 га, яка повністю входить у межі РЛП «Приінгулський».

В результаті протиправних дій, 05.09.2017 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_12 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10355/14-17-СГ від 07.08.2017, здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4824583900:04:000:0141) за ОСОБА_6 , у результаті чого зазначена земельна ділянка повністю вибула із земель природно-заповідного фонду, що розташована в межах РЛП «Приінгульский».

Згідно з висновком оціночно-земельної експертизи № 418/02-2025 від 25.03.2025, вартість вищевказаної земельної ділянки становить 91 600 грн.

Крім того, 05.09.2017 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_12 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-10357/14-17-СГ від 07.08.2017, здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4824583900:04:000:0142) за ОСОБА_7 , у результаті чого зазначена земельна ділянка повністю вибула із земель природно-заповідного фонду, що розташована в межах РЛП «Приінгульский».

Згідно з висновком оціночно-земельної експертизи № 418/02-2025 від 25.03.2025, вартість вищевказаної земельної ділянки становить 91 600 грн.

Крім того, у невстановлений у ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 20.10.2017, до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся ОСОБА_10 із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею по 1,5 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах території Софіївської сільської ради Новобузького району (теперішній Баштанський район) Миколаївської області.

Після надходження вказаної заяви ОСОБА_3 , знаходячись на своєму робочому місці, а саме за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне відчуження земель природно-заповідного фонду РЛП «Приінгульський», діючи з метою одержання неправомірної вигоди у виді земельної ділянки ОСОБА_10 , розуміючи та достовірно знаючи про відсутність погоджень Кабінету Міністрів України та Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, ігноруючи відсутність погоджень службових осіб відділів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, у порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного призначення та надання їх у власність, а також іншого законодавства України у сфері земельних відносин, 20.10.2017 підписав наказ № 14-14602/14-17-СГ, відповідно до якого одноособово прийняв рішення про надання ОСОБА_10 у власність земельну ділянку за кадастровим номером 4824585000:04:000:0596, площею 1,5000 га, яка повністю входить у межі РЛП «Приінгулський».

В результаті протиправних дій, 01.11.2017 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області ОСОБА_13 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-14602/14-17-СГ від 20.10.2017, здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,5 га (кадастровий номер 4824585000:04:000:0596) за ОСОБА_10 , у результаті чого зазначена земельна ділянка повністю вибула із земель природно-заповідного фонду, що розташована в межах РЛП «Приінгульский».

Згідно з висновком оціночно-земельної експертизи № 418/02-2025 від 25.03.2025, вартість вищевказаної земельної ділянки становить 68 700 грн.

Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 29.01.2018, до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся ОСОБА_8 із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення в межах території Розанівської сільської ради Новобузького району (теперішній Баштанський район) Миколаївської області.

Після надходження вказаної заяви ОСОБА_3 , знаходячись на своєму робочому місці, а саме за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 34, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на незаконне відчуження земель природно-заповідного фонду РЛП «Приінгульський», діючи з метою одержання неправомірної вигоди у виді земельної ділянки ОСОБА_8 , розуміючи та достовірно знаючи про відсутність погоджень Кабінету Міністрів України та Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, ігноруючи відсутність погоджень службових осіб відділів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, у порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного призначення та надання їх у власність, а також іншого законодавства України у сфері земельних відносин, 20.10.2017 підписав наказ № 14-689/14-18-СГ, відповідно до якого одноособово прийняв рішення про надання ОСОБА_8 у власність земельну ділянку за кадастровим номером 4824583900:04:000:0143, площею 2,0000 га, яка повністю входить у межі РЛП «Приінгулський».

В результаті протиправних дій, 05.03.2018 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_12 , на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-689/14-18-СГ від 29.01.2018, здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 4824583900:04:000:0143) за ОСОБА_8 , у результаті чого зазначена земельна ділянка повністю вибула із земель природно-заповідного фонду, що розташована в межах РЛП «Приінгульский».

Згідно з висновком оціночно-земельної експертизи № 418/02-2025 від 25.03.2025, вартість вищевказаної земельної ділянки становить 91 600 грн.

Тим самим, загальна площа незаконно переданих ОСОБА_3 , земельних ділянок у приватну власність із числа земель природно-заповідного фонду, які входять до складу РЛП «Приінгульський», згідно вищевказаних наказів, складає 7,5 га.

Таким чином, ОСОБА_3 , керуючись єдиним продовжуваним злочинним умислом, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами, відчужив на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , земельні ділянки природно-заповідного фонду зі складу земель РЛП «Приінгульський», площею 7,5 га, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави в особі Новобузької міської ради та Софіївської сільської ради Миколаївської області, у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 343 500,00 грн, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Таким чином, судом у межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_14 зловживав службовим становищем, тобто умисно, в інтересах третіх осіб використовував службовою особою службове становище всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

22.07.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.364 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді позбавлення волі строком три роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк до 1 року, зі штрафом у розмірі сімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, не оспорює фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, за місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував збитки у повному обсязі, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.

Прокурор, обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зазначив про своє щире каяття.

Потерпілими надано письмові згоди на укладення угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем, тобто умисного, в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 24.07.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, повне визнання обвинуваченим своєї вини. Обставин, що пом`якшують покарання, - не встановлено. Обставини, що обтяжують покарання, – відсутні.

Крім того, ОСОБА_3 на добровільних засадах здійснено перерахування власних коштів на потреби Збройних Сил України у розмірі 10 тис. грн.

Враховуючи зазначене, а також ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.364 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, зі штрафом, узгоджене сторонами угоди. Враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не має негативної характеристики, офіційно працює та має двох малолітніх дітей, повністю відшкодував шкоду потерпілим та перерахував кошти на потреби Збройних Сил України у розмірі 10 тис. грн, суд вважає за доцільне, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази у справі відсутні.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на проведення експертиз.

Отже, з ОСОБА_3 необхідно стягнути в дохід держави витрати за проведення оціночно-земельної №418/02-2025 у розмірі 32000,00 грн, земельно-технічної експертизи №СЕ19/115-24/14566-ЗТ у розмірі 9950,80 грн, судових почеркознавчих експертиз №2159-34-25 у розмірі 8481,60 грн, №2160-34-25 у розмірі 8481,60 грн, №2161-34-25 у розмірі 9753,84 грн, що в сумі становить 68667,84 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22.07.2026, укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік, зі штрафом у розмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) грн.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 1 (один) рік.

В порядку ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 05.08.2026.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік, рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 68667,84 грн (шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят сім грн 84 коп.).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1