Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №147/1364/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1364/26

Провадження № 3/147/559/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши матеріали адміністративних справ, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. В результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 147/1364/26, номер провадження 3/147/559/26.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №663452 від 11.05.2026, 11.05.2026 о 17 год. 30 хв. в с-щі Тростянець на вул. Соборна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом Тростянецьким районним судом 27.03.2023 справа №147/352/23, чим порушив п. 2.1а ПДР – керування ТЗ особою, яка не має права керування такими ТЗ, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Також, 01 червня 2026 року з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУ НП у Вінницькій області, надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В результаті реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду справі присвоєно єдиний унікальний номер 147/1362/26, номер провадження 3/147/560/26.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №663442 від 11.05.2026, 11.05.2026 о 17 год. 30 хв. в с-щі Тростянець на вул. Соборна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З огляду на викладене, суд вважає, за необхідне об`єднати зазначені вище адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП в одне провадження, присвоївши єдиний номер 147/1364/26 та номер провадження 3/147/560/26.

Перед початком судового засідання ОСОБА_1 роз`яснено права передбачені статтею 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав, заперечив керування транспортним засобом. Повідомив, що на його прохання автомобілем керував ОСОБА_2 .

Захисником в судовому засіданні 29 липня 2026 року подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Клопотання мотивує тим, що за змістом закону, суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом. В матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме те, що водій керував транспортним засобом, і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Щодо письмових пояснень ОСОБА_3 , зазначає, що їх достовірність та допустимість як доказу викликає обґрунтовані сумніви. Так, із відеозапису здійсненого з нагрудної камери поліцейського вбачається, що під час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , а саме о 17:45 годині до місця події під`їхав автомобіль чорного кольору, з якого вийшов чоловік. Однак до справи не додано жодних доказів на підтвердження того, що цей чоловік був ОСОБА_3 . Більше того, сам факт прибуття цієї особи на місце події о 17:45 годині об`єктивно підтверджується відеозаписом, тобто вже після того, як працівники поліції розпочавли оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . Водночас будь-які докази, які б спростували зазначені обставини, або підтвердили б перебування ОСОБА_3 на місці події о 17:30 годині, матеріали справи не містять. За таких обставин твердження ОСОБА_3 про те, що він особисто спостерігав, як о 17:30 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, та не підтверджуються жодними об`єктивними доказами. А тому існують обґрунтовані підстави вважати, що зазначені пояснення були отримані вже після початку оформлення адміністративних матеріалів та могли бути надані особою, залученою працівниками поліції безпосередньо під час документування адміністративного правопорушення, а не очевидцем події. Тому такі докази не можуть вважатися належними, достовірним та достатнім доказом факту керування ОСОБА_1 о 17:30 годині транспортним засобом, а всі сумніви щодо їх достовірності, повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, щодо правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП вказує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення. Такі дані у матеріалах справи відсутні, а отже ОСОБА_1 не може бути притягнений за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки протягом року не вчиняв жодних правопорушень.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 , повідомила, що ОСОБА_5 брав у неї у борг кошти і приїхали ще з одним товаришем, також ОСОБА_6 , повертати гроші. Згодом ОСОБА_5 близько 17:00 години пішов по цигарки і не повернувся.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив, що йому зателефонував ОСОБА_7 і попросив прийти до нього на роботу, щоб відвезти до ОСОБА_8 , бо йому потрібно. Свідок привіз ОСОБА_1 в ОСОБА_9 , припаркувався поблизу автовокзалу, біля паркану. Стверджує, що саме він був за кермом, а не ОСОБА_7 . Вийшли з машини, пішли до ОСОБА_10 , згодом ОСОБА_11 вийшов по цигарки і не повернувся.

Заслухавши ОСОБА_1 його захисника ОСОБА_12 , а також свідків, які прибули в судове засідання, та дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За приписами ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 5 ч. 126 КУпАП відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно із ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Пунктом 2.1а ПДР унормовано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №663452 від 11.05.2026, 11.05.2026 о 17 год. 30 хв. в с-щі Тростянець на вул. Соборна водій ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом Тростянецьким районним судом 27.03.2023 справа №147/352/23, чим порушив п. 2.1а ПДР.

На підтвердження зазначеного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №663452 від 11.05.2026, копію протоколу серії ЕПР 1 №663442 від 11.05.2026 складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; копію Акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак водій відмовився від проходження освідування на місці зупинки транспортного засобу; письмові поясненнями від 11.05.2026; Направлення на огляд водія ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння від 11.05.2026, однак водій відмовився від проходження освідування в медичному закладі; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7178366 від 11.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; відеозапис події за участі ОСОБА_1 , яка мала місце 11.05.2026.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

З протоколу серії ЕПР 1 №663442 від 11.05.2026, випливає, що 11.05.2026, 11.05.2026 о 17 год. 30 хв. в с-щі Тростянець на вул. Соборна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР

На підтвердження вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, а також що його дії варто кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, надано: протокол серії ЕПР 1 №663442 від 11.05.2026, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак водій відмовився від проходження освідування на місці зупинки транспортного засобу; Направлення на огляд водія ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння від 11.05.2026, однак водій відмовився від проходження освідування в медичному закладі; письмові поясненнями громадянина ОСОБА_3 від 11.05.2026; довідку інспектора САП Гайсинського РУП у Вінницькій області капітана поліції Єлізавети Слободянюк, про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7178366 від 11.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №663452 від 11.05.2026, відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП, відеозапис події за участі ОСОБА_1 , яка мала місце 11.05.2026.

Встановлення факту керування транспортним засобом є ключовою та обов`язковою умовою для притягнення до відповідальності за статтями 126 та 130 КУпАП.

Під час судового розгляду суд дослідив відеозапис з місця події. На ньому зафіксовано, як у поліцейські підходять до припар кованого автомобіля, за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 , і запитують чоловіка, як він так в`їхав у паркан, однак ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування ним автомобілем. Працівники поліції не з`ясовували чи у чоловіка наявні ключі від машини.

Більше того з відеозапису випливає, що правоохоронці стверджують, що наявне відео з магазину, де підтверджено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, однак таке відео не долучено до матеріалів справ, ані за ч. 5 ст. 126, ані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , суд погоджується зі стороною захисту, що його покази у письмових поясненнях суперечать обставинам зафіксованим на відеозаписі з наглудної камери поліцейського, Більше того, свідок ОСОБА_3 неодноразово викликався дор суду для надання пояснень, однак в судові засідання не прибував з невідомих суду причин.

Отже, додані до справ матеріали не підтверджують обставин зазначених у протоколах за ч. 5 ст. 126 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме матеріали справи не містьть жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 17:30 годині 11 травня 2026 року.

Разом з тим, постанова Тростянецького районного суду Вінницької області від 27.03.2023 у справі №147/352/23, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП не може бути доказом повторності вчинення правопорушення, яке б давало підставу для кваліфікації дій особи за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки з часу винесення постанови пройшло більше трьох років.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Так, не доведення факту керування транспортним засобом, свідчить про недоведеність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вищенаведеного, вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 126 та ч.1 ст.130 КУпАП, не доведено належними доказами.

Відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Суд не має права перебирати на себе визначений ст.251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вищезазначені обставини, відсутність достатніх та належних доказів доведення вини ОСОБА_1 , з огляду на всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, суд вважає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 та за ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.247, 126, 130, 221, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення №147/1364/26 провадження №3/147/559/26 та №147/1365/26 провадження №3/147/560/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в одне провадження із присвоєнням єдиного унікального номеру справи №147/1364/26 провадження №3/147/559/26.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 05 серпня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко