Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №754/10964/26
Суддя: Салайчук Т. І.
Номер провадження 3/754/2262/26
Справа №754/10964/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2026 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, такої, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
29.05.2026 о 03 год. 30 хв. у м. Києві на вул. Радосинській, 140, ОСОБА_1 керувала автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова серії ЕНА № 6452633 від 03.01.2026), чим порушила пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 29.05.2026 о 03 год. 30 хв. у м. Києві на вул. Радосинській, 140, ОСОБА_1 керувала автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 24.06.2026 матеріали справи про адміністративне правопорушення № 754/10968/26 (провадження № 3/754/2265/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та матеріали справи № 754/10964/26 (провадження № 3/754/2262/26) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП об`єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялася судовими повістками, які надсилалися за місцем її проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи на номер телефону, зазначений у матеріалах справи, надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначені як «доставлені» до абонента. Також оголошення про виклик у судове засідання розміщувалося на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , і про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва її також повідомлено.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126, 130 цього Кодексу, не належать до категорії справ, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак вона цим правом не скористалася і про причини своєї неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Частиною п`ятою цієї статті визначено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування, вчиненому повторно протягом року після притягнення до відповідальності за таке саме порушення (формальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона в цьому випадку полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння (формальний склад). Суб`єктом є спеціальний, тобто особа, яка керує транспортним засобом. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.
Згідно з вимогами частин другої та третьої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами, а саме протоколами про адміністративне правопорушення від 29.05.2026 серії ЕПР1 № 678356 та серії ЕПР1 № 678348, складеними відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та такими, що містять необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративних правопорушень. Повторність вчинення правопорушення підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03.01.2026 серії ЕНА № 6452633, згідно з якою ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, не маючи права керування ним, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29.05.2026, проходити який ОСОБА_1 відмовилася. Відеозаписом, здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві, зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , перевірку документів, пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, відмову ОСОБА_1 від його проходження та подальше оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.
Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки вона повторно протягом року, не маючи права керування транспортним засобом, керувала транспортним засобом, чим порушила п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, а також склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона, керуючи транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчинених правопорушень, особу порушниці та ступінь її вини, а також обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення у виді та розмірі, передбачених санкціями ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинила два адміністративні правопорушення, справи про які розглядаються судом одночасно, суд накладає стягнення за кожне з них окремо, а остаточне стягнення визначає в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким є передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу суд не встановив, оскільки відомостей про належність транспортного засобу ОСОБА_1 на праві власності матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 283, 284, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за вчинення якого накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення ОСОБА_1 призначити у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua