Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №337/3753/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 337/3753/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/3753/26 Головуючий в 1 інст. Ширіна С.А.

Провадження № 33/807/1001/26 Доповідач в 2 інст. Клименко Л.В.

Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Клименко Л.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя першої інстанції встановив, що 31.05.2026 року о 18:56 годині, м. Запоріжжі, пр. Ювілейний, 1, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом Ford Escort, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат 2,48 проміле, тест № 3277. Від керування відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначив, що він не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її незаконною та необґрунтованою у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи його клопотання щодо суттєвих порушень, допущених працівниками поліції під час проведення огляду на стан сп`яніння. Так, перед початком застосування технічного засобу, працівники поліції, в порушення вимог ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не роз`яснили йому його права та процесуальні гарантії, що позбавило його можливості належним чином реалізувати своє право на захист на початковій стадії збору доказів, а тому, на думку апелянта, процедура огляду, визначена Порядком КМУ № 1103 та Інструкцією МВС/МОЗ № 1452/735 здійснена з грубим порушенням законодавства, а результати тесту № 3277 є недійними та не можуть вважатися належним та допустимим доказом.

Окрім того, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові не надав правової оцінки тому факту, чи зафіксовано на відеозаписі процес дотримання процедури огляду, а саме чи було пред`явлення сертифікатів на прилад, роз`яснення прав, використання нового мундштука. Звернення поліцейського із запитанням про згоду з результатом після проведення тесту, не нівелює того факту, що сам огляд було розпочато та проведено з повним ігноруванням підготовчої та обов`язкової процедури, визначеної Розділом ІІ Інструкції 1452/735. Також зазначив, що поліцейський діяв за власним, наперед визначеним, сценарієм, що свідчить про упередженість та неправомірність його дій.

Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції фактично проігнорував вимоги ст. 252 КУпАП щодо всебічного та об`єктивного дослідження, шаблонно зазначивши, що його доводи мають формальний характер, що суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України та практиці ЄСПЛ.

На переконання апелянта, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив апеляційний суд скасувати постанову Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03 липня 2026 року, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680473 від 31.05.2026 року підтверджується:

- рапортом працівника поліції від 31.05.2026 року, зі змісту якого слідує, що 31.05.2026 року о 18 годині 55 хвилин під час відпрацювання виклику «Порушення ПДР» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений транспортний засіб Ford Escort, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у якого в ході спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат позитивний, показник 2,48 проміле алкоголю в крові, тест № 3277, з чим ОСОБА_1 погодився;

- роздруківкою тесту на стан сп`яніння № 3277, проведеного 31.05.2026 року о 19 годині 06 хвилин, з якої слідує, що у ОСОБА_1 встановлено позитивний результат на стан алкогольного сп`яніння з показником 2,48 проміле алкоголю в крові;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, зі змісту якого слідує, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний з показником 2,48 проміле алкоголю в крові, з яким водій ОСОБА_1 погодився;

- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізької області, з якої слідує, що водій ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія отримував;

- відеозаписом події, відтвореним під час судового розгляду, яким зафіксований факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 31.05.2026 року о 18 годині 55 хвилин, факт подальшої зупинки транспортного засобу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з допущеними водієм порушеннями вимог ПДР, які йому були оголошені. Після встановлення особи ОСОБА_1 , останній, відповідаючи на запитання працівника поліції, підтвердив факт вживання ним алкоголю. З огляду на те, що у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, на що ОСОБА_1 відповів згодою. В подальшому, ОСОБА_1 було роз`яснено про його право ознайомитися з сертифікатом щодо придатності стану технічного приладу та запропоновано самостійно обрати трубочку. Після проведеного контрольного забору повітря, яким встановлена відсутність алкоголю в трубці, водію було роз`яснено процедуру проходження огляду на стан сп`яніння. За результатом проходження огляду на стан сп`яніння встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, показник 2,48 проміле алкоголю в крові, з яким останній погодився. Вказаним відеозаписом також зафіксований процес роз`яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, процес складання протоколу та ознайомлення водія з його змістом.

Отже, наведені вище докази в їх сукупності підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9а ПДР України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

При цьому, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги наявність суттєвих порушень, які допущені працівниками поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння в частині не роз`яснення ОСОБА_1 його прав та процесуальних гарантій, що позбавило його можливості реалізувати право на захист на початковій стадії збору доказів, апеляційним судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В свою чергу, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Як визначено п. 5 Розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 7 Розділу ІІ вказаної вище Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Так, наявним в матеріалах провадження відеозаписом зафіксований факт виявлення та оголошення ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, роз`яснення процедури проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на проведення якої водієм надано добровільну згоду, а також факт ознайомлення ОСОБА_1 з його правами після встановлення позитивного результату огляду.

Слід зауважити, що поліцейський зобов`язаний роз`яснити права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України безпосередньо під час складання протоколу, а не на етапі самого огляду на стан сп`яніння.

До того ж, положення ст. 266 КУпАП встановлюють загальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Порушення саме такого встановленого порядку і буде впливати на недійсність результатів огляду, що прямо випливає з ч. 5 ст. 266 КУпАП.

Натомість, положення ст. 266 КУпАП не врегульовують питання, на якому саме етапі працівниками поліції мають бути роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, роз`яснення водію його законних прав перед складанням матеріалів про адміністративне правопорушення, а не перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння не можуть нівелювати результат огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Результат тесту № 3277, яким встановлений факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння є належним та допустимим доказом, оскільки отриманий з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103, а тому підтверджує правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Необґрунтованими також є доводи апелянта про упередженість працівників патрульної поліції, оскільки наявним відеозаписом зафіксовано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений внаслідок порушення ним вимог ПДР України. В ході спілкування, ОСОБА_1 також підтвердив факт вживання ним алкогольного напою, що у подальшому встановлено за результатом проведеного огляду на стан сп`яніння. Згідно відеозапису, працівниками поліції роз`яснено право особи на ознайомлення з сертифікатом спеціального технічного приладу, запропоновано водію самостійно обрати мундштук.

З наведеного можливо дійти до висновку, що дії працівників поліції є законними, оскільки направлені на роз`яснення водію процесу проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без врахування всіх фактичних обставин справи.

Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, встановлено не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03 липня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Л.В. Клименко