Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №450/6225/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №450/6225/25

Суддя: Данилів Є. О.

Справа № 450/6225/25 Провадження № 2/450/951/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

24.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ахрамович Я.І. звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, посилаючись на те, що 02 квітня 2023 року о 22 год. 45 хв. на вул. Л. Українки, буд. 38, в с. Пикуловичі Львівського району Львівської області ОСОБА_2 не вжив заходів щодо свого коня, який перебував на проїзній частині дороги та здійснив дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 1.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За цим фактом 02.04.2023 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.06.2023 року в справі №446/818/23 про адміністративне правопорушення за ознаками ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 провадження у справі закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього. Власниця великої рогатої худоби (кінь) є ОСОБА_2 як за ним не догледів, допустив вихід звірини на проїзну частину дороги і тварина самостійно ходила по дорозі. Зазначаючи про те, що за результатами проведеної оцінки вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Dodge Grand, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 410 738,91 грн. просить стягнути зазначені кошти з відповідача, зазначаючи про те, що він не дотримався вимог щодо належного утримання домашньої тварини, що призвело до заподіяння шкоди його майну. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 завдану майнову та моральну шкоду, внаслідок пошкодження транспортного засобу в розмірі 460 738,91 грн., з яких 410 738,91 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля) + 50 000,00 грн. (моральна шкода) та стягнути витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 09 годину 30 хвилин 16.03.2026 року.

16.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 годину 45 хвилин 28.05.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник – адвокат Ахрамович Я.І. подав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Так, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.06.2023 року по справі №446/818/23 провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього.

З обставин, встановлених в зазначеній постанові суду вбачається, що 02 квітня 2023 року о 22 год. 45 хв. на вул. Л. Українки, буд. 38, в с. Пикуловичі Львівського району Львівської області ОСОБА_2 не вжив заходів щодо свого коня, який перебував на проїзній частині дороги та здійснив дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 1.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За цим фактом 02.04.2023 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, яке передбачене ст.124 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 здійснив наїзд на коня, що підтверджується схемою місця ДТП та письмовими поясненнями водія ОСОБА_3 . Так, згідно письмових пояснень водія ОСОБА_3 , він побачив коня на узбіччі, однак не побачив іншого коня на проїзній частині, внаслідок чого здійснив наїзд на останнього. Водночас, до протоколу не додано доказів того, що водій автомобіля марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 не міг побачити коня на проїзній частині та не мав можливості вжити заходів, спрямованих на уникнення наїзду на такого. Слід також зазначити, що КУпАП передбачена адміністративна відповідальність погонича тварини за порушення ними правил дорожнього руху за ст. 127 КУпАП. При цьому, відповідальність власника тварини за спричинення такою твариною аварійної обстановки або ДТП чинним КУпАП не передбачена. Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 не виконував функцій погонича тварин та не був учасником дорожнього руху, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зазначена постанова оскаржувалася та постановою Львівського апеляційного суду від 31.08.2023 року постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2023 року, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - залишено без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – адвоката Габрєва Віталія Валерійовича – без задоволення.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності, стосовно якої ухвалена постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 23.9.149 від 15.10.2023 року пошкодження автомобіля «Додж» номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП 02.04.2023 року, які визначені при його дослідженні 15.10.2023 року - відображені на фотографіях фототаблиць додатку.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Додж» номерний знак НОМЕР_1 , складає 410 738 (чотириста десять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 91 коп. складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 за договором про надання послуги з автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу №149/9-2023 від 01.10.2023 року та акту виконаних робіт від 16.10.2023 року, вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля «Додж» номерний знак НОМЕР_1 , на момент дослідження становить: 281799.76 грн.

Так, згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п. 8, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог.

Судом під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб (джерело підвищеної небезпеки) автомобіль марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_1 - механічно ушкоджено в дорожньо-транспортній пригоді, через наїзд на ВРЗ, яка раптово вибігла на дорогу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, а також безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

Згідно із частиною четвертою статті 12 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Така правова позиція узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом і в постанові від 28 лютого 2018 року у справі N 281/618/15-ц .

Отже вказаними нормами законодавства передбачено, особа, яка утримує тварину повинна відшкодовувати в повному обсязі завдану її твариною шкоду іншій особі або її майну.

Положеннями частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі №285/4411/18, Верховний Суд скасував рішення судів, які дійшли помилкового висновку стосовно того, що особа, яка утримує свійську тварину, не має відшкодовувати шкоду, спричинену через цю тварину.

З вказаного вбачається, що відповідач ОСОБА_2 будучи власником домашньої ВРХ (коня), при здійсненні випасу тварини не забезпечив належний, безпосередній контроль за його поведінкою, в результаті чого сталося зіткнення худоби з автомобілем марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_1 , який рухався на автошляху. Таким аварійним зіткненням транспортному засобу спричинено механічні пошкодження.

Згідно ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Тож, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії такої особи були неправомірними та між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок і вина зазначеної особи.

Неправомірність дій власника тварини випливає з зазначених вище обов`язків, передбачених в законодавстві, щодо утримання та недопущення загрози безпеці інших людей або їх майну.

Тому при заподіянні шкоди твариною, її власник, який залишив її без належного догляду та уваги, має нести відповідальність за шкоду, завдану цією твариною.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювана шкоди (умислу або необережності).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 березня 2020 року (справа № 641/2795/16).

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у Постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6- 2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювана шкоди застрахована.

Протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні встановлених законом обов`язків щодо належного утримання та контролю за належною йому твариною, а саме конем, що виразилося у невжитті необхідних заходів для недопущення перебування тварини на проїзній частині автомобільної дороги в темну пору доби, внаслідок чого була створена загроза безпеці дорожнього руху та спричинено дорожньо-транспортну пригоду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним.

Суд, з огляду фактичних обставин справи, з урахуванням телеологічного (цільового) й системного застосування вказаних правових норм, приходить до переконання про наявність законних підстав для покладання на ОСОБА_2 обов`язку відшкодування майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 пошкодженням майна, оскільки між протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася в неналежному контролі за поведінкою домашніх тварин під час супроводження при переході транспортного шляху та спричиненими позивачу матеріальними збитками наявний причинний зв`язок.

При визначенні розміру матеріального збитку, яке підлягає присудженню до відшкодування суд зазначає наступне. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України). Відповідно ч. 2, ч. 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань; висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи.

Водночас, як встановлено судом, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.04.2023 року, автомобіль позивача отримав механічні пошкодження: а саме було розбито лобове вікно, також автомобіль отримав вм`ятини переднього капоту та переднього лівого крила, погнуто передній бампер, ліва фара, передня ліва дверка.

Вказані пошкодження було зафіксовано як і у схемі місця ДТП, з якою повністю погодився ОСОБА_2 поставивши свій підпис в графі «дані про пошкодження транспортного засобів підтверджую».

З урахуванням вказаного, суд задовольняє вимоги ОСОБА_1 в частині позову про стягнення майнової шкоди повністю.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про компенсацію моральної шкоди, - суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням викладеного, оскільки встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 не було вжито заходів для належного забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль марки «Додж» номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_1 , при цьому позивач зазнав психологічного стресу, об`єктивно обумовленого обставинами події, значних моральних (душевних) та фізичних страждань, що проявилися у тривалих емоційних переживаннях, нервовому напруженні, втраті душевного спокою та порушенні сну, проживає у передмісті міста Києва, де користування особистим транспортним засобом є необхідною умовою забезпечення повсякденних життєвих потреб. Унаслідок ДТП потерпілий був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, що спричинило значні побутові незручності як для нього особисто, так і для членів його сім`ї, зокрема неможливість своєчасно забезпечувати підвезення сина до навчального закладу та дружини до місця роботи, - суд приходить до переконання, що слід визнати наявність передбачених законом підстав для відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи викладене в позовній заяві обґрунтування моральних страждань (істотність вимушених змін у життєвих стосунках; отриманий під час ДТП стрес; тривале за часом позбавлення можливості користуватися автомобілем у власних справах), - вважає необхідним частково задовольнити вимоги ОСОБА_1 в цій частині та стягнути з ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 5000,00 гривень, яка є достатньою для компенсації моральної шкоди.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 15, 16, 23, 1167, 1187, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 410 738 грн. 91 коп. (чотириста десять тисяч сімсот тридцять вісім гривень дев`яносто одна копійка) в якості відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 5000 грн відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у сумі 4607 грн. 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 28.05.2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua