Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №644/8855/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

04 серпня 2026 р.

Справа № 644/8855/26

н/п 3/644/1873/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Ізмайлов І.К., за участю секретаря Книшенко Я.С., прокурора Орловцева Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

08.07.2026 до Індустріального районного суду м. Харкова з Департаменту стратегічних розслідувань 7-го управління (з обслуговування Харківської області) надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , яку з 10.05.2024 виключено з мультидисциплінарної команди лікарів-спеціалістів з медичного огляду, який організовується ТЦК та СП та переведено на посаду лікаря стоматолога-терапевта кабінету медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв, організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради будучі відповідно до п. п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-V-ІІ суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме, 03.07.2026 о 08 годині 55 хвилин без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 (щорічну), чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При судовому розгляді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, зазначила, що не мала умислу на ухилення від подачі декларації, несвоєчасне подання декларації пояснила необізнаністю, однак не виключала факту, що забулиа про роз`яснення їй адміністрацією необхідність подання декларації.

Прокурор підтримав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, просив визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в мінімальному розмірі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доходить до наступного висновку.

Так статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що згідно до витягу з наказу директора КНП «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради № 123-к від 20.05.2024, ОСОБА_1 з 10.05.2024 виведено зі складу ВЛК мультидисциплинарної команди лікарів-спеціалістів з медичного огляду, який організовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки КДЦ.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з абз. 15 ч. 1 ст.1 Закону № 1700- VII суб`єкти декларування особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч.1 ст.3 Закону лікарів військово-лікарських комісій віднесено до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, ОСОБА_1 , яка 10.05.2024 припинила займати посаду лікаря-спеціаліста з медичного огляду, організованого територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки КДЦ.

При цьому лише 03.07.2026 о 08:55 подала декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/dbfc52ca-fe90-4ac3-84c7-dfe03800b115.

Отже, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинна була подати не пізніше 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності), подала з порушенням цього строку лише 03.07.2026, тобто несвоєчасно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.172-6 КпАП України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, під час розгляду даного матеріалу судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, ступінь її вини, думку прокурора, який вважав можливим застосувати до правопорушниці покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченою санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суд доходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, та накладає на неї стягнення в межах санкції зазначеної статті у вигляді штрафу на користь держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, суд стягує з правопорушниці в дохід держави судовий збір.

Керуючись ч. 1 ст. 172-6, ст.ст. 33, 283, 284, 40-1 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції» суд,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в особі Державної Судової Адміністрації України у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через місцевий суд.

Суддя І.К. Ізмайлов