Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №187/1482/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1482/26 Провадження № 3/0187/592/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , та свідка ОСОБА_2 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; пенсіонер; пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 видане 04.11.2002; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Встановив:

21.07.2026 до суду з відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , далі особа, яка притягається до відповідальності).

Згідно протоколу ЕПР1 № 721589 від 17.07.2026 встановлено, що 17.07.2026 о 09:30 годині в с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна, 9Б водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_3 , якого тягнув на буксирі автомобіль марки ВАЗ 2115 державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 під час виконання маневру повороту ліворуч водій ОСОБА_1 не переконався в безпеці маневру та створив перешкоду автомобілю BMW 520 державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався назустріч в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій своїми неправомірними діями порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху (далі ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

У судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Особа пояснила, що вона керувала буксированим автомобілем марки ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_4 , під час буксирування транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_4 . Автомобіль-тягач завершив маневр повороту з головної дороги на другорядну, однак буксирований нею автомобіль завершити маневр не встиг, унаслідок чого відбулося зіткнення. Особа зауважила, що не мала об`єктивної можливості уникнути удару, оскільки її автомобіль перебував у зчепленні з іншим транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він здійснював буксирування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , коли він закінчив маневр повороту відбулося зіткнення. Також додав, що автомобіль BMW 520 ймовірно рухався швидко, у зв`язку з чим вони не встигли в двох закінчити маневр. Пояснення надані під час складня протоколу просто підписав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначається суть правопорушення, яка має точно відповідати ознакам складу, передбаченим відповідною статтею КУпАП.

У цій справі протокол про адміністративне правопорушення містить лише формальне посилання на порушення підпункту «б» пункту 2.3 ПДР, проте в ньому відсутній опис того, які саме дії водія транспортного засобу, що перебував на буксирі, перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Неконкретизація у протоколі того, чи мав водій буксированого транспортного засобу об`єктивну можливість запобігти зіткненню з урахуванням обмеженої маневреності зчеплення та дій водія-тягача, свідчить про недоведеність об`єктивної сторони правопорушення.

Суд зазначає, що обов`язок бути уважним (пп. «б» п. 2.3 ПДР) поширюється на всіх водіїв. Водночас під час оцінки вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд ураховує, що буксирований автомобіль є «веденим» елементом зчеплення. Оцінюючи пояснення особи, яка притягається до відповідальності, та свідка щодо «високої швидкості» іншого транспортного засобу, суд позбавлений можливості поза розумним сумнівом встановити, що дії особи, яка притягається до відповідальності, були недостатніми, суперечили ПДР та свідчили про її неуважність у цій обстановці.

Крім того, суд ураховує, що обов`язок забезпечення безпеки маневру буксирувального зчеплення загалом покладається на водія-тягача, який обирає момент початку руху, оскільки наступні дії водія транспортного засобу, що буксирується, є похідними від маневру тягача. Зчеплення транспортних засобів об`єктивно обмежує свободу маневрування водія буксированого авто (зокрема щодо зміни напрямку руху чи прискорення) та значно обмежує його можливості уникнути зіткнення в момент виникнення небезпеки.

Аналіз зібраних у справі доказів свідчить про те, що викладені у протоколі обставини не містять опису дій водія буксированого автомобіля, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Щодо письмових пояснень особи, яка притягається до відповідальності, та свідка (водія-тягача) про беззаперечне визнання вини, суд критично оцінює їх та не бере до уваги, оскільки основний їх зміст виконані іншою особою. У судовому засіданні зазначені особи підтвердили лише факт буксирування та настання ДТП, однак заперечували провину водія буксированого транспортного засобу з огляду на відсутність у нього можливості повною мірою зреагувати на небезпеку зіткнення, та пояснили, що підписали підготовлені пояснення без належного ознайомлення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП пояснення особи є доказом лише тоді, коли вони відображають її дійсні слова та волевиявлення. Оформлення пояснень чужим почерком викликає обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності викладеної в них інформації та добровольності її надання.

Суд не може самостійно усувати суперечності в доказах або перебирати на себе функції сторони обвинувачення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 251 КУпАП усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення не розкриває механізму вини особи, яка притягається до відповідальності, а ключові докази (пояснення) викликають сумнів через їх складання третьою особою, вина водія не може вважатися доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Оскільки провадження у справі закривається, тобто адміністративне стягнення не накладається, судовий збір не стягується.

Керуючись статтями 40-1, 124, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження стосовно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 721589 від 17.07.2026 закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов