Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №202/6320/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/6320/25

1-кп/202/754/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12025042210000904 від 01.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 286 КК України ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

представника потерпілої ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисник ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане судом доведеним

01.06.2025 о 16:22 годин, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Audi q8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вулиці Калиновій з боку проспекту Слобожанського в напрямку проспекту Петра Калнишевського в Індустріальному районі міста Дніпра.

Під час руху водій ОСОБА_3 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, змінюючи напрямок руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу для руху, де в районі перехрестя вулиць Калинової та Яскравої, допустив зіткнення з автомобілем «Geely MK 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку. Після зіткнення автомобіль «Audi q8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в некерованому стані продовжив рух та виїхав на тротуар, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка стояла на тротуарі, в цей же час, автомобіль «Geely MK 1.5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в некерованому стані продовжив рух та виїхав на тротуар, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , який стояв на тротуарі.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пішоходу, ОСОБА_5 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної травми тіла: гематоми верхньої губи; травми лівого колінного суглобу з закритим уламковим переломом надколінника та явища гемартрозу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя, згідно, пунктів 2.2.1. та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Audi q8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, які свідчать: п. 10.1 - " Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху" - невиконання якого перебуває у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Позиція обвинуваченого

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав, суду показав, що керував автомобілем, відволікся на телефон і виїхав на зустрічну смугу руху де відбулося зіткнення з автомобілем «Джілі», його автомобіль втратив керування і виїхав на тротуар де перебувала потерпіла і здійснив на неї наїзд. В лікарні він сплатив за операцію та всі медичні витрати на орієнтовну суму у 20000 грн. З приводу заявленого цивільного позову, ОСОБА_3 зазначив, що визнає його частково та додав, що намагався врегулювати питання щодо відшкодування завданої шкоди, але розмір компенсації, яку зажадала потерпіла для нього є завеликим.

Позиція потерпілої

Потерпіла ОСОБА_10 при наданні пояснень у суді, показала, що 1 червня 2025 року йшла по вул. Калиновій і перебуваючи на тротуарі побачила як на неї на великій швидкості рухається автомобіль чорного кольору. Від удару вона впала і виявилось що в наслідок зіткнення в неї закритий перелом наколінника зі зміщенням.

Потерпіла ОСОБА_10 заявила цивільний позов на відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000грн.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_10 підтримала.

Докази, досліджені судом на підтвердження встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення

- протокол огляду місця ДТП від 01.06.2025 року та схемою до нього, відповідно до якого було оглянуто місце ДТП, встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіла отримала тілесні ушкодження та була доставлена до медичного закладу для надання медичної допомоги..

- висновок експерта № 1724Е/299, згідно з яким, у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: сумісної травми тіла; гематоми верхньої губи; травми лівого колінного суглобу з закритим уламковим переломом надколінника та явища гемартрозу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день) та відсутні ознаки небезпеки для життя, згідно, пунктів 2.2.1. та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.

- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № КСЕ-19/121-25/13985 від 12.06.2025 року, яким встановлено механізм дорожньо-транспортної пригоди, дії її учасників та обставини, що перебували у причинному зв`язку з настанням даної події, а також підтверджуються обставини кримінального правопорушення та містяться відповіді на поставлені під час досудового розслідування питання. В даній дорожній обстановці водій автомобіля Audi ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України.

Технічна можливість запобігти ДТП для водія автомобіля Audi ОСОБА_3 визначалася своєчасним виконанням ним вимог п. 10.1 ПДР України, та для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому виконати їх і виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Audi ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП.

- протокол огляду відеозапису від 02.06.2025 року, згідно з яким встановлено, що з боку проспекту Слобожанського рухається автомобіль чорного кольору, далі перетинає дорожню розмітку ті виїжджає на зустрічну смугу. Та далі продовжує рух прямолінійно без зупинки. Після чого в р-ні перехрестя вулиць Калинова та Яскрава відбувається зіткнення автомобіля чорного кольору та автомобіля «Geely» з н/з НОМЕР_2 , після зіткнення автомобілі відкидає за межі проїзної частини, де автомобіль чорного кольору допускає наїзд на будівлю.

Мотиви суду

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, перевіривши їх за критеріями належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дійшов до висновку, що наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України поза розумним сумнівом.

Обвинувачення ОСОБА_3 обґрунтовується як показами самого обвинуваченого, який визнав повністю свою провину, показами потерпілої ОСОБА_10 , доказами, які були досліджені у судовому засіданні, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 01.06.2025 року та схемою до нього, рапортом про виявлення кримінального правопорушення, висновок експерта № 1724Е/299, висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № КСЕ-19/121-25/13985 від 12.06.2025 року, протоколом огляду відеозапису від 02.06.2025 року.

Суд вважає, що поза розумним сумнівом, стороною обвинувачення доведено під час судового розгляду, що ОСОБА_3 дійсно порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд допитав обвинуваченого, потерпілу, дослідив надані докази, матеріали, що характеризують обвинуваченого, та дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого

ОСОБА_3 повинен нести кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На думку суду саме таке покарання відповідно до ч. 2 ст. 50 та ч. 2 ст. 65 КК України є не тільки карою за вчинений злочин, а буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Вирішення питання щодо цивільного позову

Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду із цивільним позовом, в якому просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 500 000 грн.,

Позивачка оцінює завдану їй моральну шкоду виходячи з того, що ДТП та її наслідки, які призвели до ушкодження здоров`я, порушили звичайний спосіб життя через необхідність постійно перебувати в лікарняних закладах, душевні хвилювання через аварію пов`язані з занепокоєнням за своє життя, порушенням сну, як наслідок необхідність прийому заспокійливих ліків та препаратів, відсутність людського співчуття та розкаяння з боку винуватця ДТП – ОСОБА_3 , який елементарно не попрохав у потерпілої вибачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов визнав частково, зазначивши, що не заперечує факт заподіяння потерпілій моральної шкоди, однак вважає заявлений розмір компенсації завищеним. Крім того, обвинувачений добровільно відшкодував потерпілій витрати, пов`язані з лікуванням, оплативши операцію та інші медичні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України, а якщо процесуальні відносини не врегульовані цим Кодексом, застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Частина 1 ст. 1167 ЦК визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Така шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Як установлено ч. 3 ст. 23 ЦК, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої порушенням ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, потерпіла отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, проходила стаціонарне лікування та оперативне втручання, зазнала фізичного болю, тривалого розладу здоров`я, була позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, що безумовно спричинило їй моральні страждання.

Разом із тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість фізичних та душевних страждань потерпілої, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, тривалість лікування, ступінь вини обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, зокрема добровільне відшкодування витрат на лікування потерпілої, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Оцінивши всі встановлені під час судового розгляду обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди у сумі 500 000 грн є завищеним та не відповідає характеру й обсягу заподіяних їй моральних страждань. З урахуванням наведених обставин, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне частково задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, що, на переконання суду, є справедливим та достатнім відшкодуванням заподіяної моральної шкоди.

Вирішення питання судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судової експертизи на загальну суму 8914 грн.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366-374, 376, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн., с позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини цивільного позову – відмовити.

Речові докази: оптичний диск із відеозаписом – зберігати при матеріалах кримінального провадження, автомобіль «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_2 передати власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз у сумі 8914 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_11