Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №212/8550/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/8550/26

2/212/5987/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Попик С.Д., представника позивача – адвоката Шафранова О.В., представника відповідача – Штефан Д.Ю., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

встановив:

02 червня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шафранова О.В. звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дітей, стягнення аліментів, в якому зазначила, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 з лютого 2018 року склалися сімейні відносини без офіційної реєстрації шлюбу. Згідно даних свідоцтва про народження від 19.02.2022 серія НОМЕР_1 , актовий запис №150 у них народився син ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІБ якого зазначено – ОСОБА_3 . Під час реєстрації народження дитини відомості про батька дітей були записані зі слів позивача, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідач не заперечував того факту, що є біологічним батьком їх спільної дитини з позивачем, брав участь у вихованні дитини, забезпечував родину та піклувався про сина та матір поки вона була вагітна, та з моменту народження дитини.

Згодом, відповідач перестав виконувати обов`язки батька та чоловіка, й переїхав жити в інше місце, перестав спілкуватися та піклуватися зі спільною дитиною. З моменту припинення проживання однією сім`єю (травень 2022) відповідачем та на момент звернення із позовом, він добровільно не визнав своє батьківство та не подав спільну заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану, з їх спільною дитиною зв`язок не підтримує, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні не бере.

Через зазначені обставини позивач вимушена звернутися до суду із позовом.

Позивач просить суд: - визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), свідоцтво про народження видане 19.02.2022 серія НОМЕР_2 , актовий запис №150; зобов`язати внести зміни до актового запису N 150 від 19.02.2022 року про реєстрацію народження ОСОБА_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 та видати нове свідоцтво про народження; - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 1 травня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09-00 годину, 03 серпня 2026 року.

Крім того, з метою конкретизації заявлених позовних вимог, в межах їх предмету та з метою забезпечення виконання рішення, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Шафрановою О.В. уточнено номер актового запису та дату його складання, зокрема: внести зміни необхідно здійснити до актового запису N 150 від 19.02.2022 року про реєстрацію народження ОСОБА_3 . Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 , виданого 19 лютого 2022, та Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, - номер актового запису 150 від 19 лютого 2022.

У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Штефан Д.Ю. подав заяву від 03 серпня 2026 року за вхідний номером №42761 про визнання позовних вимог у повному обсязі. У підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Штефан Д.Ю. заявив, що сторона відповідача визнає позовні вимоги позивача та також судом встановлені анкетні дані сторін та дату народження відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із системного тлумачення статей 13, 264 та 265 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану випливає, що суд має право конкретизувати резолютивну частину рішення настільки, наскільки це необхідно для його чіткого та безумовного виконання, за умови, що така конкретизація не змінює предмета, підстав позову чи способу захисту права, а лише індивідуалізує об`єкт виконання судового рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення позову, адвокат Шафранова О.В. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідно до частин 4, 5 статті 206 ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши матеріали справи та надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1) за заявою матері та батька дитини;

3) за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю дитини ОСОБА_1 записано батьком ОСОБА_4 .

З наданого суду витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частині першої статті 135 Сімейного кодексу України, яке видане Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), встановлено:

- 19 лютого 2026 року Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснено реєстрацію народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено актовий запис N 150 від 19 лютого 2022 року. Відомості про батька дитини ОСОБА_4 внесені до актового запису на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (витяг N 00036864553 від 16 вересня 2022 року).

З позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали однією сім`єю з лютого 2018 року до травня 2022 року, без реєстрації шлюбу. У цей період у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , виданого 19 лютого 2022 Покровським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Тобто біологічним батьком дітей є відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданого 19 квітня 2011 року Жовтневим РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник відповідача адвокат Штефан Д.Ю. визнав вказані обставини, подавши суду відповідну заяву про визнання позову.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що відповідач ОСОБА_2 являється біологічним батьком дитини ОСОБА_3 .

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в інтересах дитини, позовні вимоги про визнання батьківства ОСОБА_2 та внесення змін до актового запису про реєстрацію народження дитини, із зазначенням ОСОБА_2 батьком дитини, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Позивач вказує на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Відповідач визнав позов про стягнення з нього аліментів, про що подав відповідну заяву.

Частинами 1, 2 статті 191 Сімейного кодексу України, встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

З урахуванням норм ст. 183 СК України, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 02 червня 2026 року (дата подання позову до суду) та до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає також стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за вимогами майнового характеру про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Внести зміни до актового запису №150, від 19 лютого 2022 року складений Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро):

- вказавши в розділі «відомості про батька» - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_6 , аліменти на тримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , НОМЕР_7 у розмірі частини з усіх видів доходу, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судовий збір в дохід держави Україна у розмірі 1331 гривень 20 копійок

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя: Р. В. Дехта