Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №712/4520/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/4520/26

Провадження № 2/712/3219/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкас у складі:

головуючого-судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

за участі представника ОСОБА_1 – адвоката Топорова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкас у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У квітні 2026 року адвокат Шахов О.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з указаним позовом, просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що 15 березня 2024 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 в борг грошові кошти в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою про отримання грошей від 12 червня 2024 року.

1.3. Згідно з указаною заявою ОСОБА_3 був зобов`язаний повернути суму боргу до 15 березня 2025 року, але цього не зробив.

1.4. Згідно з розпискою від 01 листопада 2025 року ОСОБА_1 поручився за виконання ОСОБА_3 зобов`язань, які виникли перед позивачем, що підтверджується розпискою від 01 листопада 2025 року, яка по своїй суті є договором поруки.

1.5. З метою урегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідачів при особистих зустрічах та в телефонних розмовах з вимогою виконання зобов`язання за договором позики (заявою від 12 червня 2024 року), але кошти повернуто не було.

1.6. 23 червня 2026 року ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову до нього, як поручителя.

1.7. Відзив обгрунтовано тим, що він не укладав договору поруки, а без відносин поруки вимога про солідарне стягнення боргу є безпідставною.

1.8. З огляду на акцесорну природу поруки, її предметом є забезпечення виконання конкретного основного зобов`язання. З цього випливає імперативна вимога: текст договору поруки (у даному випадку - розписки) повинен містити чітку ідентифікацію основного боргу, який ним забезпечується.

1.9. Позивач безпідставно стверджує, що розписка забезпечує виконання відносин позики, що існують між сторонами. Однак, текст розписки свідчить про те, що в ній не вказано жодного реквізиту, який пов`язував би розписку із заявою про отримання грошей 12 червня 2024 року; не вказано яким чином розписка пов`язана із зобов`язанням про повернення грошових коштів у розмірі трьох мільйонів гривень; не вказано строки виконання як основного зобов`язання, так і самої поруки.

1.10. Крім того, позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо того, яким чином розписка, складена через майже через 1,5 роки після виникнення відносин позики між кредитором та боржником, стосується предмета саме цього судового розгляду.

1.11. ОСОБА_1 також просить врахувати, що у провадженні Соснівського районного суду міста Черкаси перебуває інша справа № 712/4159/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою, у якій позивач просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за іншим договором позики, посилаючись на ідентичну підставу для виникнення поруки – розписку від 01 листопада 2025 року.

1.12. Отже, позивач самостійно не може визначити, виконання якого саме зобов`язання забезпечує вказана розписка.

1.13. Крім іншого, ОСОБА_1 також зауважує, що за змістом розписки поручителя, він начебто зобов`язується поручитись за виконання обов`язків особи на прізвище « ОСОБА_4 », тоді як основним боржником є інша особа – ОСОБА_3 .

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано йому строк у сім календарних днів із дня отримання копії цієї ухвали - для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

2.2. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

2.3. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

2.4. У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

2.5. Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 з підстав, зазначених у відзиві.

2.6. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.2. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.3. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.4. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.5. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3.6. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

3.7. Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

3.8. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.9. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України.

3.10. Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

3.11. Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

3.12. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

3.13. Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3.14. Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що відповідно до заяви від 12 червня 2024 року, засвідченої приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Білоус В.П., ОСОБА_3 отримав у борг 15 березня 2024 року від ОСОБА_2 гроші в сумі 3 000 000 (три мільйони) гривень на строк до 15 березня 2025 року. У заяві також вказано, що ОСОБА_3 поверне ОСОБА_2 до 15 березня 2025 року суму боргу в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн.

4.2. Відповідно до розписки від 01 листопада 2025 року ОСОБА_1 поручився за виконання ОСОБА_5 зобов`язань, які виникли перед ОСОБА_2 .

4.3. Доказів повернення позики за заявою від 12 червня 2024 року в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн суду не надано.

5. Оцінка Суду

5.1. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

5.2. Згідно з правовим висновком КЦС ВС від 05 березня 2025 року у справі № 127/2523/23, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Для правильного застосування вищевказаних положень законодавства необхідно встановити реальну природу правовідносин між сторонами, факт укладення договору позики із зазначенням істотних умов для такого виду правовідносин, на виконання якого було видано борговий документ, що підтверджує фактичну передачу коштів, а також встановити інші обставини зокрема щодо виконання договору позики позичальником.

5.3. Встановлені судом обставини та зміст нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 12 червня 2024 року свідчить про те, що між ним та ОСОБА_2 15 березня 2024 року виникли правовідносини за договором позики і ОСОБА_3 зобов`язався повернути до 15 березня 2025 року борг у розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень.

5.4. Оскільки позивач ОСОБА_2 виконав свої обов`язки за договором позики та надав відповідачу ОСОБА_3 12 червня 2024 року в борг грошові кошти в розмірі 3 000 000 грн, а останній взяті за договором обов`язки не виконав, борг не повернув, то суд робить висновок про задоволення позову в частині стягнення коштів з ОСОБА_3 .

5.5. Щодо стягнення боргу за вказаним договором позики із ОСОБА_1 , як із поручителя, суд зауважує наступне.

5.6. На підтвердження договору поруки позивачем надано розписку від 01 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 поручився за виконання ОСОБА_5 зобов`язань, що виникли перед ОСОБА_2 .

5.7. Суд зауважує, що укладений письмовий договір поруки обов`язково повинен містити відомості про те, який саме борг (основне зобов`язання) забезпечується, суть зобов`язання, його розмір та термін виконання.

5.8. Водночас у вказаній розписці не конкретизовано, за виконання якого саме зобов`язання поручається ОСОБА_1 , який розмір такого зобов`язання і коли таке виникло, а прізвище боржника написано неправильно (« ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_6 »).

5.9. Крім того, в судовому засіданні представник позивача визнав, що цю ж саму розписку поручителя ОСОБА_1 пред`явлено як доказ виникнення правовідносин поруки в іншій справі (№ 712/4159/26) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення іншого боргу.

5.10. Ураховуючи викладене та той факт, що договір поруки не був укладений ОСОБА_1 відповідно до заяви від 12 червня 2024 року про надання боргу у розмірі 3 000 000 грн, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Враховуючи висновок суду про задоволення позову до ОСОБА_3 , відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у виді судового збору в розмірі 16 640 грн.

6.2. Із наданих позивачем доказів вбачається, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі орієнтовно 40 000 грн, розмір яких буде остаточно визначено після розгляду справи судом.

Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 141, 264-266 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн, а також судові витрати у виді судового збору – 16 640 грн, а всього стягнути 3 016 640 (три мільйони шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 27 липня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько